Лімфатичні судини і вузли голови та шиї

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei capitis et colli) Від правої і лівої половин голови і шиї(caput et cervix) лімфа збирається відповідно у:

• правий яремний стовбур(truncus jugularis dexter);

• лівий яремний стовбур(truncus jugularis

sinister).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутріш­ньої яремної вени (v. jugularis interna).

Правий яремний стовбур(truncus jugularis dexter) впадає в праву лімфатичну протоку(ductus lymphaticus dexter) або безпосередньо в правий венозний кут(angulus venosus dexter).

Лівий яремний стовбур(truncus jugularis sinister) впадає у грудну протоку(ductus thoracicus) або без­посередньо в лівий венозний кут(angulus venosus sinister).

Лімфатичні вузли голови(nodi lymphoidei capitis) утворюють такі ділянкові групи:

• потиличні вузли(nodi occipitales);

• соскоподібні вузли(nodi mastoidei);

• поверхневі привушні вузли(nodi parotidei superficiales);

• глибокі привушні вузли(nodi parotidei profundi);

• піднижньощелепні вузли(nodi submandibulares);

• лицеві вузли(nodi faciales);

• підпідборідні вузли(nodi submentales).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закін­чуються переважно у глибоких бічних шийних вузлах (nodi cervicales profundi).

Лімфатичні вузли шиї(nodi lymphoidei cervicales) поділяються на дві групи лімфатичних вуз­лів:

• передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores);

• бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales).

Передні шийні вузли(nodi cervicales anteriores)

складаються з таких двох груп:

• поверхневих вузлів, або передніх яремних вуз­лів (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) роз­міщених уздовж передньої яремної вени(vena jugularis anterior), вони збирають лімфу зі шкіри і м'язів шиї(musculi colli);

• глибоких вузлів (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів (nodi profundi cervicales anteriores) належатьпід- під’язикові вузли(nodi infrahyoidei), до складу яких входять:

• передгортанні вузли(nodi prelaryngei);

• щитоподібні вузли(nodi thyroidei);

• передтрахейні вузли(nodi pretracheales);

• притрахейні вузли(nodi paratracheales);

• заглотковівузлu(nodiretropharyngei).

У ці вузли впадають приносні лімфатичні судини від однойменних органів.

Бічні шийні вузли(nodi cervicales laterales; nodi colli laterales), що поділяються на:

• поверхневі вузли(nodi superficiales);

• верхні глибокі вузли(nodi profundi superiores);

• нижні глибокі вузли(nodi profundi inferiores);

• надключичні вузли(nodi supraclaviculares);

• додаткові вузли(nodi accessorii).

Поверхневі бічні шийні вузли розміщені вздовж

зовнішньої яремної вени(v. jugularis externa) і прий­мають лімфу зі шкіри та поверхневої фасції.

Глибокі бічні шийні вузли розміщені вздовж внутрішньої яремної вени(v. jugularis interna). Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика(lingua), глотки(pharynx), мигдаликів(tonsillae), гор­тані(larynx), щитоподібної залози(glandula thyroidea) і м'язів шиї(musculi colli).

З виносних лімфатичних судин глибоких бічних шийних вузлів (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales) формуються відповідно правий і лівий яремні стовбури(trunci jugulares dexter et sinister), які впадають у правий чи лівий венозні кути.

ІМУННА СИСТЕМА

Імунна система (systema immune) об'єднує орга­ни та тканини, які забезпечують захист організму від генетично чужорідних клітин або речовин, що потра­пляють ззовні або утворюються в ньому, забезпечу­ючи сталість внутрішнього середовища організму.

Органи імунної системи, які містять лімфоїдну тканину, виконують функцію "охорони постійності внутрішнього середовища упродовж усього життя індивідуума".

Імунна система виробляє імунокомпетентні клі­тини, в першу чергу лімфоцити, а також плазмоцити, включає їх в імунний процес, забезпечуючи розпі-

Імунітет може бути:

специфічний

знання та знищення прониклих в організм чужорід­них речовин.

Генетичний контроль в організмі здійснюють по­пуляції Т- і В-лімфоцитів, які за участі макрофагів за­безпечують імунну відповідь в організмі.

Отже, імунітет(від лат. іттипНа - звільнення) забезпечує постійність внутрішнього середовища організму і захист його від живих тіл та речовин, які мають ознаки чужорідності. Він є гуморальний та клітинний.

неспецифічний

гуморальний

клітинний

природжений

набутий

активний

Гуморальний імунітет,тобто захист за допомо­гою антитіл, які знешкоджують антигени, забезпечу­ється В-лімфоцитами (бурсозалежними лімфоцита-

пасивний

ми), що розвиваються у червоному кістковому мозку (medulla ossium rubra).

З бурсозалежних лімфоцитів (В-лімфоцити) похо-

дятьплазмоцити і лімфоцити, які продукують антиті­ла.

Клітинний імунітет,тобто знищення сторон­ньої або власної переродженої клітини, забезпечу­ється Т-лімфоцитами (тимусзалежними лімфоцита­ми), що розвиваються у загруднинній залозі(thymus), та макрофагами. Вони частково формують і гуморальний імунітет.

Тимусзалежні лімфоцити (Т-лімфоцити) поділяють­ся на:

• Т-кілери,які взаємодіють при контакті з кліти- ною-мішенню;

• Т-хелпери,які є клітинами-помічниками, що прискорюють імунну реакцію;

• Т-супресори,які пригнічують імунну реакцію.

Імунна система, або лімфатична система,

(systema lymphoideum) поділяєтьсяна:

• центральні органи імунної системи, або пер­винні лімфатичні органи (organa lymphoidea primaria), до яких належать:

• загруднинназалоза (thymus);

• кістковий мозок(medulla ossium);

• периферійні органи імунної системи або вто­ринні лімфатичні органи (organa lymphoidea secundaria), до яких належать:

• неінкапсульовані, це:

• мигдалики:лімфатичне кільце глоткитаро­тової порожнини(anulus lymphoideus pharyngis et cavitatis oris) - неінкапсульований орган імунної системи, що складається із шести мигдаликів;

• лімфоїдні вузликистінкитравної, дихальної та сечової систем(noduli lymphoidei systematis digestorii, respiratorii et urinarii), зокрема вузлики червоподібного відростка(nodi appendiculares);

• інкапсульовані, це:

• лімфатичні вузли(nodі lymphoidei - інкапсу- льовані органи імунної системи;

• селезінка(splen), зокрема її біла пульпа(pulpa alba);

• лімфоцити, це:

• поодинокі лімфоцити та макрофаги (lymphocyti et macrophagi), які знаходяться у крові, лімфі, сполучній та епітеліальній тканинах.

Окрім лімфатичних органів, лімфатична система має замкнену систему судин, які впадають у венозну систему, тобто є частиною судинної системи (systema vasorum) або додатковим руслом венозної системи.

Характерною морфологічною ознакою органів імунної системи є рання закладка (в ембріогенезі) і стан зрілості їх уже у новонароджених, а також знач­ний розвиток їх у період становлення і дозрівання організму та формування його захисних систем.

У подальшому поступово проходить вікова інво­люція органів імунної ситеми, що найбільш вираже­но в центральних органах імуногенезу. В них рано (в юнацькому віці) зменшується кількість лімфоїдної тканини, а на її місці розростається сполучна (жиро­ва) тканина.

Для лімфоїдної тканини органів імунної системи властива наявність лімфоїдних вузликів як без гер­мінативного (світлого) центра, так і з гермінативним центром - центром розмноження (центр ділення клітин і утворення нових лімфоцитів).

Загальна маса органів імунної системи в тілі лю­дини становить (без кісткового мозку) близько 1,5 кг (приблизно 10¹²лімфоїдних клітин).

ПЕРВИННІ ЛІМФАТИЧНІ ОРГАНИ

(organa lymphoidea primaria), центральні органи імунної системи

Загруднинна залоза, тимус (thymus)

Загруднинна залоза є первинним лімфатичним органом (organ lymphoideum primarium) лімфатичної системи(systema lymphoideum) - орган імунної сис­теми, у якому відбуваються неантигенозалежна ди­ференціація і проліферація субпопуляцій Т- лімфоцитів із стовбурових клітин.

У подальшому Т-лімфоцити з тимуса потрапляють у кров і заселяють тимусзалежні зони (Т- зони).

Загруднинна залоза (thymus) розміщена за груд­ниною(sternum) у передній частині верхнього сере­достіння(mediastinum superius) в ділянці верхнього міжплеврального проміжку(spatium interpleuricum).

Спереду від тимуса міститься груднина(sternum), а саме її ручка(manubrium sterni) та тіло груднини(corpus sterni) до рівня прикріплення хряща IV реб­ра.

Позаду (thymus) тимуса розміщені осердя, сер­цева сумка(pericardium) і початкові відділи великих судин серця.

Якщо шийна частина тимуса добре розвинута, то вона піднімається через верхній отвір грудної клітки(apertura thoracis superior) в ділянку передтрахейно- го простору(spatium pretracheale), тобто позаду від груднинно-щитоподібного м'яза(musculus sternothyreoideus) і груднинно-під'язикового м'яза(musculus sternohyoideus), наближаючись до пере­шийка щитоподібної залози(isthmus glandulae thyroideae).

Тимус (thymus) складається з двох асиметрично видовжених часток:

• правої частки(lobus dexter);

• лівої частки(lobus sinister);

• можуть бути додаткові часточки загруднинної залози(lobuli thym ici accessorii).

Ці частки зрощені одна з одною в середній своїй частині або тісно стикаються на рівні середини.

Нижня частина кожної частки (lobus) розширена і розміщена на рівні IV ребрового хряща(cartilago costalis quarta [IV]).

Ззовні загруднинна залоза (thymus) вкрита тон­кою сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перекладки(trabeculae), що розділяють частки начасточки загруднинної залози(lobuli thymi) і побу­довані з:

• кіркової речовини загруднинної залози (cortex

thymi) ;

• мозкової речовини загруднинної залози (medulla thymi).

Паренхіма загруднинної залози (parenchyma thymi) складається із ретикулярних клітин, між якими знаходяться лімфоцити під назвоютимоцити (thymocyti).

У кірковій речовині (cortex thymi) міститься біль­ше лімфоцитів (забарвлення паренхіми темніше), а у мозковій речовині - їх невелика кількість (світла центральна ділянка часточки).

У мозковій речовині (medulla thymi) Т-лімфоцити набувають тих властивостей, які сприяють захисним реакціям організму, тут присутнітимічні тільця (тільця Гассаля).

Під впливом гормону тимозина(продукується епітеліальними клітинами строми органа) проходять проліферація лімфобластів і диференціація Т- лімфоцитів (тимусозалежних лімфоцитів).

Т-лімфоцити надходять у кров і лімфу, покидають загруднинну залозу і заселяють тимусзалежні зони вторинних лімфатичних органів (organa lymphoidea secundaria) - селезінки(splen) та лімфатичних вузлів(nodi lymphoidei).

Основна функція загруднинної залози(thymus) - забезпечення визрівання та підтримання ефектор- них (кілерних) і регуляторних (хелперних і супресор- них) популяцій Т-лімфоцитів.

Загруднинна залоза (thymus), згідно з останніми дослідженнями, бере участь в регуляції нервово- м'язової передачі, фосфорно-кальцієвого обміну, вуглеводного та білкового обміну, взаємодії з інши­ми ендокринними залозами. Саме тому загруднинну залозу можна віднести і до органів ендокринної сис­теми.

Кістковий мозок (medulla ossium)

Кістковий мозок (medulla ossium) є єдиним у до­рослої людини органом кровотворення(organum haemopoeticum) та центральним органом імунної системи і належить до первинних лімфатичних орга­нів(organa lymphoidea primaria).

У кістковому мозку (medulla ossium) виділяють:

• червоний кістковий мозок(medulla ossium rubra), який у дорослої людини розміщений в комір­ках губчастої речовини плоских та коротких кісток, а також в епіфізах довгих кісток;

• жовтий кістковий мозок(medulla ossium flava), який міститься в кістково-мозкових порожни­нах діафізів довгих кісток.

У червоному кістковому мозку (medulla ossium rubra) розміщені стовбурові клітини, які схожі до лі­мфоцитів за своєю морфологією. У процесі поділу вони дають початок усім форменим елементам кро­ві, у тому числі й клітинам, що забезпечують імунітет,

• лейкоцитам і лімфоцитам.

Строму червоного кісткового мозку (stroma medullae rubrae) утворюють ретикулярні клітини і волокна, де розміщені гемоцитопоетичні (мієлоїдна тканина) і лімфоїдні (лімфоїдна тканина) елементи на різних стадіях розвитку.

Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra) розміщений у вигляді тяжів навколо артеріол. Тяжі розмежовані між собою великими кровоносними капілярами -синусоїдами.

У червоному кістковому мозку (medulla ossium rubra), як первинному лімфатичному органі В- системи (аналог сумки Фaбріція -bursa Fabrizii у птахів), відбуваються неантигенозалежна проліфе­рація і диференціація субпопуляцій бурсозалежних лімфоцитів, тобто В-лімфоцитів із стовбурових клітин.

У подальшому В-лімфоцити заселяють тимуснеза- лежні зони вторинних лімфатичних органів.

У здорових людей жовтий кістковий мозок (medulla ossium flava) не володіє кровотворною фу­нкцією, але у випадках значних крововтрат або при захворюваннях кровотворної системи в жовтому кістковому мозку виникають ділянки червоного кіст­кового мозку, де проходить кровотворення (мієлопо- ез -myelopoiesis).

Найбільша кількість червоного кісткового мозку (medulla ossium rubra) розміщена в епіфізах стегно­вої кістки(femur) та великогомілкової кістки(tibia).

Загруднинна залоза розвивається у вигляді пар­ного органа з епітелію головної кишки і є у всіх хре­бетних тварин.

У людини загруднинна залоза закладається у ви­гляді парного випинання епітелію III та IV жаберних кишень у кінці першого - початку другого місяців ембріонального розвитку.

На п'ятому місяці внутрішньоутробного розвитку ця залоза має часточкову будову, де добре виражені кіркова та мозкова речовини.

Загруднинна залоза формується раніше інших органів імунної системи.

Після народження протягом перших трьох років життя дитини росте найбільш інтенсивно.

У період від трьох до двадцяти років маса загруд­нинної залози стабільна (в середньому 25.7 - 29.4 г).

Після 20 років маса тимуса поступово зменшу­ється внаслідок вікової інволюції.

ВТОРИННІ ЛІМФАТИЧНІ ОРГАНИ

(organa lymphoidea secundaria)

Периферійні органи імунної системи

До них належать:

• селезінка(splen; lien), зокрема її біла пульпа(pulpa alba);

• лімфатичні вузли(nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi);

• мигдалики(tonsillae), що в ділянці глотки та зіва утворюютьлімфатичне кільце(anulus lymphoideus);

• лімфатичні вузлики,які є у вигляді:

• одиноких лімфатичних вузликів(noduli lymphoidei solitarii), це скупчення лімфоїдної тканини в стінках органів травної і дихальної систем(systemata digestorium et respiratorium), а також се­човидільних шляхів;

• скупчених лімфатичних вузликів(noduli lymphoidei aggregati), які називають бляшками

Пейера. Таких бляшок багато у стінці клубової кишки (paries ilei);

• червоподібний відросток(appendix vermiformis), у слизовій оболонці(tunica mucosa) та підслизовому прошарку(tela submucosa), на якому розміщені до 500 одиноких лімфатичних вузликів.