Зміни кровообігу після народження

При народженні плода зв'язок його з тілом матері порушується - пупковий канатик перев'язують і пе­рерізають.

Унаслідок подразнення дихального центру вугле­кислотою легені починають функціонувати, легеневі судини розширяються, тиск крові в лівій половині серця підвищується, пупкові артерії і вени запусті- вають, овальний отвір прикривається заслінкою, сполучення між передсердями припиняється.

Далі овальний отвір (foramen ovale) зовсім зарос­тає, артеріальна протока(ductus arteriosus, Ботало- ва протока) та венозна протока(ductus venosus, Аранцієва протока) перетворюються у фіброзні зв'язки без просвіту - артеріальну зв'язку(ligamentum arteriosum) та у венозну зв'язку(ligamentum venosum).

Пупкова вена (v. umbilicalis) відома у дорослого під назвою кругла зв'язка печінки(ligamentum teres hepatis), пупкові артерії(aa. umbilicales) як бічний фіброзний тяж - бічна міхурово-пупкова зв'язка(ligamenta vesicoumbilicalia lateralia).

У результаті всіх цих пертворень установлюється кровообіг постнатального типу.

Аномалії розвитку серця

Аномалії розвитку серця часто виражаються у тя­жких функціональних порушеннях серцевої діяльнос­ті й іноді небезпечні для життя. Аномалії, що трапля­ються, якоюсь мірою являють собою повторення етапу розвитку структурних особливостей серця, що спостерігаються у філогенезі або ембріогенезі.

Недорозвинення міжпередсердної перегородки виражається в тім, що складка перегородки не може прикрити після народження занадто великий оваль­ний отвір. Крім овального отвору, може бути додат­ковий отвір у нижній частині міжпередсердної пере­городки.

Дефект міжшлуночкової перегородки частіше трапляється в її перетинчастій частині, що являє со­бою місце з'єднання верхівки міжшлуночкової пере­городки, перегородки артеріального конуса і міжш­луночкової перегородки.

Рідкісна аномалія полягає в тім, що м'язова час­тина перегородки також може мати одне чи кілька отворів.

Трапляється аномалія, коли аортальний стовбур нерівномірно розділяється на аорту і легеневий сто­вбур, а іноді залишається загальний аортальний сто­вбур, що з'єднується з правим і лівим шлуночками.

Отже, є такі вади серця та прилеглих відділів магі­стральних судин:

• неповне заростання(дефект) міжпередсердньої або (рідше) міжшлуночкової перегородок;

• неповний поділартеріального стовбура на аорту та легеневий стовбур;

• звуженняабоповне закриття(атрезія) леге­невого стовбура;

• незаростання артеріальної(Боталової)прото­ки,яка знаходиться між аортою та легеневим стов­буром;

• звуження(стеноз) перешийка аорти;

• можливі також вади розвитку двостулкового, тристулкового та півмісяцевих клапанів унаслідок ненормального розвитку ендокардіальних валиків.

В одного хворого може бути декілька вад розвит­ку серця:

• тріадааботетрада Фалло,що характеризу­ється:

• наявністю звуження легеневого стовбура (сте­ноз) легеневого стовбура;

• декстропозицією аорти - утворенням правої ду­гиаорти замість лівої;

Плечо-головний стовбур

• неповне заростання міжшлуночкої перегород- нів) вважають шкідливі фактори, які діють на орга- ки; нізм батьків і особливо на організм матері в ранні

• збільшення (гіпертрофія) правого шлуночка. строки вагітності (алкоголь, нікотин, наркотики, деякі Причинами вад розвитку серця (як і інших орга- інфекційні захворювання).

ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ (rami arcus aortae)

(truncusbrachiocephalicus)

Плечо-головний стовбур відходить від дуги аорти (arcus aortae) на рівні II правого ребрового хряща.

Спереду нього знаходиться права плечо-головна вена (vena brachiocephalica), ззаду - трахея(trachea).

Направляючись вверх і вправо, плечо-головний стовбур (truncusbrachiocephalicus) не віддає ніяких гілок і лише на рівні правого груднинно-ключичного суглоба (articulatiosternoclavicularisdextra) розгалу­жується на такі дві кінцеві гілки:

• праву загальну сонну артерію(arteria carotis communis dextra);

• праву підключичну артерію(arteria subclavia dextra).