Спільна клубова вена (V. Iliaca communis)

Спільна клубова вена утворюється на рівні кри­жово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:

• Внутрішньої клубової вени (V. Iliaca interna);

• Зовнішньої клубової вени (V. Iliaca externa). Внутрішня клубова вена (V. Iliaca interna)

Внутрішня клубова вена має:

• пристінкові притоки ;

• нутрощеві притоки,відповідно до розгалужен­ня однойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

• верхні сідничні вени(vv. gluteae superiores);

• нижні сідничні вени(vv. gluteae inferiores);

• затульні вени(vv. obturatoriae);

• бічні крижові вени(vv. sacrales laterales);

• клубово-поперекова вена(v. iliolumbalis), що ча­сто впадає у спільну клубову вену (venailiacacommunis);

• середня крижова вена(v.sacralismediana), що часто впадає у ліву спільну клубову вену(vena iliaca communissinistra).

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

• крижового венозного сплетення(plexus venosus sacralis);

• передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в яке входять:

• глибока спинкова вена статевогочлена (v. dorsalis profunda penis);

• глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

• задні калиткові вени(vv. scrotales posteriores);

• міхурового венозного сплетення(plexus venosus vesicalis), в яке входять:

• міхурові вени(vv. vesicales);

• прямокишкового венозного сплетення(plexus venosus rectalis), в яке входять:

• верхні прямокишкові вени(vv. rectales superiores), які впадають в нижню брижову вену(v. mesenterica inferior);

• середні прямокишкові вени(vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню клубову вену (v.iliacainterna);

• нижні прямокишкові вени(vv.rectalesinferiores), які впадають у внутрішню соромітну вену(v. pudenda interna);

• маткове венозне сплетення(plexus venosus uterinus), в яке входять:

• маткові вени(vv. uterinae);

• піхвове венозне сплетення(plexus venosus vaginalis), в яке входять:

• маткові вени(vv. uterinae).

Зовнішня клубова вена (V. Iliaca externa)

Зовнішня клубова вена є продовженням стегно­вої вени(v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки.

Під пахвинною зв'язкою (lig. inguinale) у зовніш­ню клубову вену(v. iliaca externa) впадають:

• нижня надчеревна вена(v. epigastrica inferior);

• глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda).

ВЕНИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

(venae membri inferioris)

Вени нижньої кінцівки поділяються на:

• поверхневі вени нижньої кінцівки (venae superficiales membri inferioris);

• глибокі вени нижньої кінцівки (venae profundae membri inferioris).

Глибокі вени є парними і супроводжують одной­менні артерії.

Лише підколінна вена (v. poplitea) та стегнова вена (v. femoralis) є непарними.

До поверхневих вен нижньої кінцівки(venaesuperficiales membri inferioris) належать:

• велика підшкірна вена(v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присе- редньої кісточки (malleolusmedialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (parsmedialisdorsipedis). Вона є продовженням присе- редньої крайової вени(v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом(n. saphenus) по присе- редній поверхні гомілки вгору, проходить по присе- редній поверхні стегна до підшкірного розтвору(hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію(fascia cribrosa) і впадає устегнову вену (v. femoralis).

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) має численніпідшкірні притоки:

• від передньо-присередньої поверхні гомілки (crus);

• від стегна (femur);

• від зовнішніх статевих органів (organagenitaliaexterna);

• мала підшкірна вена(v. saphena parva) має чи­сленні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcusvenosusdorsalispedis) і є продов­женням бічної крайової вени(v. marginalis lateralis). Вона проходить позаду бічної кісточки(malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою литкового м'яза(caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці(fossa poplitea) впадаєвпідколінну вену(v. poplitea).

До глибоких вен нижньої кінцівки(venaeprofundaemembriinferioris) належать:

• стегнова вена(v. femoralis);

• глибока стегнова вена(v. profunda femoris), притоками якої є:

• присередні стегнові вени (vv. circumflexae femoris mediales);

• бічні згинальні стегнові вени (vv. circumflexae femoris laterales);

• пронизні вени (vv. perforantes);

• підколінна вена(v. poplitea), яка має наступні притоки:

• литкові вени (vv. surales);

• колінні вени (vv. geniculares);

• передні великогомілкові вени (vv. tibiales anteriores);

• задні великогомілкові вени (vv. tibiales posteriores);

• малогомілкові вени (vv. fibulares).

СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ВЕНИ

Ворітна печінкова вена (venaportaehepatis) ро­зміщена у товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки (lig.hepatoduodenale) між спільною жовчною протокою (ductuscholedochus) та власною печінко­вою артерією (a.hepaticapropria) і формується по­заду голівки підшлункової залози (caputpancreatis) при злитті:

• верхньої брижової вени(v. mesenterica superior);

• нижньої брижової вени(v. mesenterica inferior);

• селезінкової вени(v. splenica).

Вона збирає венозну кров від непарних органів черевної порожнини (cavitas abdominis), крім печін­ки (hepar).

До входження у ворота печінки (porta hepatis) у ворітну печінкову вену (v.portaehepatis)входять такі притоки:

• міхурова вена (v. cystica);

• права шлункова вена(v. gastrica dextra);

• ліва шлункова вена(v. gastrica sinistra);

• передворотарна вена(v. prepylorica);

• припупкові вени(vv. paraumbilicales).

Ці притоки у воротах печінки(porta hepatis) впадають у ворітну печінкову вену(venaportaehepatis), іноді безпосередньо у печінку.

ПОРТО-КАВАЛЬНІ АНАСТОМОЗИ

(anastomoses portocavales)

Портокавальні анастомози утворені між:

• ворітною печінковою веною (v. portae hepatis);

• верхньою порожнистою веною (v. cava superior);

• нижньою порожнистою веною (v. cava inferior).

Порто-кавальні анастомози є такі:

• у товщі черевної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi) між:

• лівою шлунковою веною(v. gastrica sinistra) - система ворітної печінкової вени (v.portaehepatis);

• стравохідними венами(vv.oesophageales) - система верхньої порожнистої вени (v.cavasuperior);

• у товщі прямої кишки (rectum) між:

• верхньою прямокишковою веною(v. rectalis superior) - система ворітної печінкової вени (v.portaehepatis);

• середньою прямокишковою веною(rectalis media) - система нижньої порожнистої вени (v.cavainferior);

• нижньою прямокишковою веною(v.rectalisinferior) - система нижньої порожнистої вени (v.cavainferior);

• навколо пупка (umbilicus) між:

• верхньою надчеревною веною(v.epigastricasuperior) - система верхньої порожнистої вени (v.cavasuperior);

• припупковими венами(vv.paraumbilicales) - система ворітної печінкової вени (v.portaehepatis);

• нижньою надчеревною веною(v.epigastricainferior) - система нижньої порожнистої вени (v.cavainferior);

• у товщі висхідної ободової кишки (colon ascendens) і низхідної ободової кишки (colon descendens) між:

• поперековими венами(vv.lumbales) - система нижньої порожнистої вени (v.cavainferior);

• правою ободовокишковою веною(v.colicadextra) талівою ободовокишковою веною(v.colicasinistra) - система ворітної печінкової вени (v.portaehepatis).

Каво-кавальні анастомози утворені між:

КАВО-КАВАЛЬНІ АНАСТОМОЗИ

(anastomoses cavocavales)

• верхньою порожнистою веною (vena cava superior);

• нижньою порожнистою веною (vena cava inferior).

Кавo-кавальні анастомози є такі:

• між верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) - система верхньої порожни­стої вени (v.cavasuperior) інижньою надчеревною веною(v. epigastrica inferior) - система нижньої по­рожнистої вени (v.cavainferior);

• між поперековими венами(vv. lumbales) - сис­тема нижньої порожнистої вени (v.cavainferior) і висхідними правою та лівою поперековими венами(vv. lumbales ascendentes) - система верхньої по­рожнистої вени(v. cava superior);

• між груднино-надчеревною веною (v. thoracoepigastrica) - система верхньої порожнис­тої вени(v. cava superior) і поверхневою надчерев­ною веною(v. epigastrica superficialis) - система нижньої порожнистої вени(v. cava inferior);

• між поперековими венами(vv. lumbales) - сис­тема нижньої порожнистої вени(v. cava inferior) ізовнішнім хребтовим сплетенням(plexus venosus vertebralis externus) - система верхньої порожнистої вени(v. cava superior).

Змістовий модуль 12 ЛІМФАТИЧНА ТА ІМУННА СИСТЕМИ

Лімфа(lympha) - це безбарвна прозора рідина, що за своїм складом наближається до плазми крові і виводить із організму та тканин продукти обміну ре­човин, антигени і токсини.

Функція лімфатичної системи (systema lymphoideum):

• проведення лімфи від тканин до венозного рус­ла (транспортна, резорбційна, дренажна);

• лімфопоез(кістковий мозок, загруднинна зало­

за, лімфатичні вузли, лімфоїдні вузлики, зокрема у білій пульпі селезінки і червоподібному відростку);

• імунна,яка забезпечує процеси конкретної іму­нної відповіді на антигени;

• бар’єрна(знешкодження чужорідних частинок, що проникли в організм).

По лімфатичній системі поширюються злоякісні клітини (метастазування -metastasis).

Лімфатична система(systemalymphoideum) має деякі структурні особливості, що притаманні венозній системі:

• судини мають клапани;

• лімфа тече від тканин у венозну систему, а потім до серця.

Ознаки, які відрізняють лімфатичну систему (systemalymphoideum)від венозної.

• на шляху лімфатичних судин розміщені чис­ленні лімфатичні вузли;

• лімфатична система являє собою систему трубок (судин), які замкнуті з одного боку (є "слі­пими" капілярами), а з другого - відкриваються у венозне русло.

Лімфатичні судини відсутні в:

• центральній нервовій системі (systema nervosum centrale);

• селезінковій пульпі(pulpasplenica;pulpalienalis);

• епітелії шкіри(epitelium cutis; epitelium dermatis);

• хрящовій тканині(textus cartilagineus);

• рогівці(cornea);

• кришталику(lens);

• плаценті(placenta);

• гіпофізі(hypophysis);

• внутрішньому вусі(auris interna).

Судинна частина лімфатичної системи скла­дається із:

-лімфокапілярних судин (vasa lymphocapillaria) або лімфатичних капілярів;

• лімфатичних судин(vasa lymphatica) на шляху яких знаходятьсялімфатичні вузли(nodi lymphoidei);

• лімфатичних стовбурів(trunci lymphatici);

• лімфатичних протоків(ductus lymphatici).

Лімфокапілярні судини(vasa lymphocapillaria),

або лімфатичні капіляри,мають бічні випини, за­мкнуті сітки(retia lymphocapillaria). їх просвіт нерів­номірний: мають розширення до 100-200 мкм, які чергуються із звуженням діаметра до 8-10 мкм.

В об'ємних органах (нирки, печінка) вони мають тривимірну будову.

У плоских органах (порожнисті органи) вони роз­міщені у площині стінки цих органів.

їх стінка складається з одного шару ендотеліаль- них клітин і базальної мембрани.

Лімфатичні судини(vasa lymphatica) поділяють­ся на:

• внутрішньоорганні судини;

• позаорганні судини,які за розміщенням є:

• глибокими судинами(vasa lymphatica profunda);

• поверхневими судинами(vasa lymphatica superficialia).

Лімфатичні судини (vasa lymphatica) маютьлім­фатичні заслінки(valvulae lymphaticae) -клапани, стінка яких складається з таких шарів:

• ендотеліального (внутрішня оболонка);

• м'язового;

• зовнішнього (зовнішня оболонка).

Лімфатичні вузли(nodi lymphoidei; nodi

lymphatici; lymphonodi) розміщуються за ходом лім­фатичних судин. Вони є вторинними лімфатичними органами(organa lymphoidea secundaria) - органа­ми лімфопоезу(lymphopoesis) і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтра.

Розрізняють такі лімфатичні вузли:

• ділянкові лімфатичні вузли(nodi lymphoidei regionales), аборегіонарні вузли- вузли, до яких лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тіла

чи органа;

• вузли, що мають назву тих кровоносних судин, біля яких розміщуються (наприклад: черевні, клу­бові);

• поверхневі вузли;

• глибокі вузли,що залягають під фасцією;

• нутрощеві вузли,що розміщені в порожнинах тіла, біля органів, від яких до них потрапляе лімфа;

• пристінкові вузли,що розміщені біля стінок по­рожнин тіла.

Зовні кожний лімфатичний вузол вкритий капсу­лою(capsula), від якої всередину вузла відходятьперекладки -трабекули (trabeculae).

На поверхні лімфатичного вузла є втиснення - ворота(hilum), через які у вузол входять артерії та нерви, а виходять вени та виносні лімфатичні суди­ни.

Лімфатичний вузол побудованийзістромиіпа­ренхіми(stromaet parenchyma).

Строма вузласкладається ізсітчастої (ретику­лярної) тканини,в петлях якої розміщені клітини крові, головним чином з різних субпопуляцій Т- і В- лімфоцитів (lymphocyti).

Паренхіма вузла представлена:

• кірковою речовиною (cortex);

• мозковою речовиною(medulla), що утворюють тимусзалежні та тимуснезалежні зони.

Кіркова речовина лімфатичного вузла(cortexnodilymphoidei). У периферійній частині кіркової речовини розміщені численнілімфоїдні вузлики (nodulilymphoidei), які складаються з В-лімфоцитів.

Тому ці структури називають тимуснезалежними зонами. У світлих центрах вузликів відбуваються ан- тигенозалежна диференціація і проліферація різних

субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів.

Глибокі відділи кіркової речовини, що межують з мозковою речовиною (medulla), називаютьсяпара- кортикальною зоною.

Це тимусзалежна зона, бо там містяться первинні субпопуляції Т-лімфоцитів. У цій зоні в основному здійснюється рециркуляція лімфоцитів через постка- пілярні венули.

Мозкова речовина лімфатичного вузла(medulla nodi lymphoidei) представленамозковими тяжами, що мають різноманітну форму.

У мозкових тяжах переважають В-лімфоцити, зо­крема В-ефектори - плазмоцити, що виробляють антитіла.

Тому мозкові тяжі називають тимуснезалежною зоною.

Паренхіма лімфатичного вузла пронизана чис­ленними лімфатичними проміжними синусами (sinus intermedii lymphoidei), що складаються з:

• кіркових проміжних лімфатичних синусів (sinus intermedii lymphoidei corticales);

• мозкових проміжних лімфатичних синусів (sinus intermedii lymphoidei medullares).

Через проміжні лімфатичні синуси (sinus intermedii lymphoidei) лімфа тече від крайового си­нуса(sinus marginalis), що розміщений під капсулою, до ворітного синуса, а звідти - у виносні лімфатичні судини.

Отже, до опуклого боку лімфатичного вузла (nodus lymphoideus) лімфа надходить поприносних судинах (vasa afferentia), проходить через проміжні синуси(sinus intermedii), а з них - увиносні судини(vasa efferentia), які прямують до лімфатичних вузлів або стовбурів і проток.

ДІЛЯНКОВІ ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ ТА ВУЗЛИ

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei regionales)