III. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія \ За ред. проф. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник/ Видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 157-162.

2. Медична біологія:\За ред. проф. В.П. Пішака та проф. Ю.І. Бажори.- Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 157-163, 172-175

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. - К.:Вища школа, 1992. - С. 69-70, 72-76

4. Биология. В 2-х кн.: Учебник для мед. вузов/. Ярыгин В.Н., Васильєва В.И. и др./ под редакцией В.Н. Ярыгина/--М: Высшая школа, 2004 (1997). Кн. І. С. 234-239

5. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є. Булах, проф. О.П. Яворовського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк.-К.: Медицина, 2004.-368 С. 19-30.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій

2. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Медецинская генетика. – К.: Высшая школа, 1990.

3. Фогель Ф., Мотульська А. Генетика человека. В 3т., - М.: Мир, 1990

4. В.П. Пішак, О.І. Захарчук Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Чернівці. Медакадемія, 2004.

5. Спадкові захворювання та природжені вади розвитку в перинатологічній практиці: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів / Кол. авт.; За ред. проф. В.М. Запорожана, проф. А.М. Сердюка, проф. Ю.І. Бажори – К.: Здоров’я, 1997. – 360 с.; іл.

6. Бариляк І.Р., Ковальчук Л.Є., Скибан Г.В. Медико-генетичний тлумачний словник. Тернопіль „Укрмедкнига”, 2000.

7. Коломієць Н.Г. Молекулярні основи спадковості та мінливості. Вінниця. Нова книга, 2005.

8. В.М. Запорожан, Ю.І. Бажора, А.В. Шевеленкова, М.М. Чеснокова Медична генетика. Одеса. Медуніверситет, 2005.

9. В.И. Глазко, Г.В. Глазко Введение в генетику, биоинформатика, ДНК-технология, генная терапия, ДНК – экология, протеомика, метаболика, / Под редакцией проф. Т.Т. Глазко. – К.: КВІЦ, 2003. – 640 с.

Б. Зразки тестів для перевірки вихідного рівня знань

1. Відомо, що система крові АВ0 детермінується трьома алелями гена І - І^А, І^В,І⁰. Як називається наявність кількох алелей одного гена:

А. Ізоалелі

В. Генокопії

С. Множинні алелі

D. Плейотропія

Е. Полімерія

2. Множинні алелі є наслідком:

А. Гібридизації

В. Комбінування

С. Мутацій

D. Модифікацій

Е.Усі варіанти вірні.

3. Здатність гена детермінувати прояв кількох ознак отримала назву:

А. Пенетрантність

В. Експресивність

С. Плейотропія

D. Генокопія

Е. Фенокопія

4. Генотип є дискретною системою, оскільки його складовими є дискретні одиниці спадковості:

А. Молекули ДНК

В. Нуклеотиди

С. Кодони

D. Гени

Е. Хромосоми

5. Генотип є цілісною системою тому що:

А. Структурно дискретний

В. Структурно інтегрований

С. Функціонально інтегрований

D. Залежний від середовища

Е. Функціонально дискретний

6. Взаємодію алельних генів називають:

А. Міжхромосомною

В. Міжалельною

С. Внутрішньохромосомною

D. Внутрішньоалельною

Е. Множинними алелями

7. Розрізняють такі види взаємодії алельних генів:

А. Домінування, неповне домінування

В. Плейотропію

С. Кодомінування, наддомінування

D. Вірно А + В

Е. Вірно А + С

8. Взаємодія алельних генів, за якої у гетерозигот домінантний ген проявляє більш високу експресивність, носить назву:

А. Повного домінування

В. Неповного домінування

С. Кодомінування

D. Наддомінування

Е. Плейотропії

9. Взаємодія алельних генів, за якої у гетерозиготного організму фенотипно проявляються обидва алелі (алельні гени рівнозначні), називається:

А. Повним домінуванням

В. Неповним домінуванням

С. Наддомінуванням

D. Комплементарністю

Е. Кодомінуванням

10. Взаємодію неалельних генів називають:

А. Міжхромосомною

В. Внутрішньохромосомною

С. Міжалельною

D. Внутрішньоалельною

Е. Множинними алелями

11. Розрізняють такі види взаємодії неалельних генів:

А. Фенокопії, генокопії

В. Епістаз, кодомінування

С. Епістаз, полімерія, комплементарність

D. Полімерія, повне домінування, наддомінування

Е. Компліментарність, фенокопії, генокопії

12. Взаємодія неалельних генів (міжалельна взаємодія), за якої одночасна присутність в генотипі двох домінантних чи рецесивних генів різних алельних пар призводить до появи нової ознаки, називається:

А. Епістазом

В. Кодомінуванням

С. Генокопією

D. Комплементарністю

Е. Полімерією

13. Взаємодія неалельних генів (міжалельна взаємодія), за якої домінантний або рецесивний ген однієї алельної пари пригнічує дію домінантного гена іншої алельної пари, називається:

А. Епістазом

В. Кодомінуванням

С. Генокопією

D. Комплементарністю

Е. Полімерією

14. Взаємодія неалельних генів (міжалельна взаємодія), за якої гени різних алельних пар відповідають за ступінь прояву однієї ознаки, називають:

А. Епістазом

В. Кодомінуванням

С. Генокопією

D. Комплементарністю

Е. Полімерією

15. Частоту фенотипного прояву гена, яка вимірюється відсотковим відношенням кількості особин, які мають дану ознаку, до кількості особин, які мають даний ген, називають:

А. Генокопіями

В. Фенокопіями

С. Пенетрантністю

D. Експресивністю

Е. Плейотропією

16. Ступінь фенотипного прояву гена отримала назву:

А. Геном

В. Генофонд

С. Пенетрантність

D. Експресивність

Е. Плейотропія

17. Закони Менделя мають обмежену дію тому, що значна частка генів:

А. Пов’язана структурно, що обмежує їх незалежне успадкування

В. Пов’язана функціонально, оскільки продукти їх експресії взаємодіють

С. Представлена різними варіантами (серіями алелей), оскільки існують множинні алелі з різним фенотипним проявом

D. Проявляється залежно від умов середовища, оскільки має варіюючу експресивність

Е. Усі варіанти вірні