83. Діалектика кількісних і якісних змін.

Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні відображає ту особливість об’єктивної дійсності, за якою всі предмети, процеси і явища набувають визначеності через взаємодію, взаємозалежність, суперечливість своїх зовнішніх та внутрішніх властивостей, кількісних та якісних характеристик, котрі існують об’єктивно, незалежно від волі людей.

Цей закон розкривається такими категоріями як якість, кількість, міра, стрибок, властивість.

Якість – тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то і втрачає якість Розрізняють якість як безпосередню визначеність, що сприймається органами чуттів і якість як сукупність суттєвих властивостей речі, що сприймається опосередковано через мислення, абстрагування. Якість розкривається через властивості предмета. Властивість як категорія визначає одну із сторін речі щодо іншої. Між властивістю і якістю існує діалектичний взаємозв’язок. Поняття якості у буденному і філософському розумінні не збігаються. Якість як філософська категорія, котра означає сукупність суттєвих властивостей предмета, із втратою яких предмет втрачає свою визначеність. Тобто свою якість.

Кількість – філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища, процесу як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температуру. Кількість виступає як протилежність якості. До певного часу кількість, її зміни не чіпають якості предмета і тому на це не завжди звертають увагу. Перехід кількості в якість розкривається через «більше» і «менше». Якісні зміни, що відбуваються в об’єктивному світі, здійснюються лише на основі кількісних змін.

Єдність, взаємозв’язок і взаємообумовленість кількості і якості виражається в понятті міра. Міра – це межа, в рамках якої предмет залишається тим чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. В мірі якісно кількісне. Міра у своїй безпосередності є звичайною якістю, що має визначену, належну їй величину. Будь-який предмет, явище, процес мають свою міру, тобто якісно-кількісну визначеність.

Важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін в якісні є стрибок. Стрибок означає мить переходу від старої якості до нової. Виникнення нової якості завжди пов’язується із стрибком. Стрибок дає уявлення про момент переходу до нової якості.

Наприклад, стани води: рідкий, твердий і газоподібний виступають як якості, кількісними змінами є їх температура.

Таким чином, закон взаємного переходу кількісних змін в якісні розкриває внутрішній механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об’єктивної дійсності.

84. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу.

Див. також Суспільні ризики науково-технічного прогресу

НТР зумовлює також зміни в характері праці, змінюються форми взаємозв'язків учасників виробництва, удосконалюються процеси обміну результатами праці. Науково-технічна революція відкрила нові способи і методи управління високопродуктивними багатогалузевими технологічними системами (телекомунікаційні мережі, швидкодійні системи контролю і оброблення інформації тощо).

Усі ці та інші процеси потребують істотних змін в умовах життя і праці людини, освоєння більш складних професій, що можливо лише для людей із достатнім освітнім, професійним (економічним) і культурним рівнем.

Усебічний технічний прогрес, масове застосування машин, небувале зростання видобутку й металургійної переробки корисних копалин привели до змін усієї економічної та суспільної структури. Уперше найбільший внесок у матеріальний добробут робить не сільське господарство (як було протягом тисячоліть), а переробка мінеральної сировини, різноманітна фабрична продукція. „Залізо й вугілля – ось полюси, навколо яких обертається усе життя нового часу” – справедливо зазначав Отто фон Бісмарк. Доступні ресурси земних надр слугували своєрідним регулятором темпів матеріального виробництва й товарно-грошових відносин. Вони значною мірою зумовлювали парадигми суспільного розвитку. Промислова революція супроводжувалась поділом і стрімким підвищенням продуктивності праці, швидкою урбанізацією, зміною способів пересування й зв’язку, і, щонайважливіше, помітним зростанням споживчого рівня населення, а також збільшенням середньої тривалості життя. Деякі оптимісти індустріального поступу навіть проектували ідеальні промислові міста, які незабаром повинні були стати щасливим пристановищем робочого люду.