49. Історичні типи суспільства

Традиційне суспільство - суспільство з аграрним устроєм, малорухомими соціальними структурами та із заснованим на традиції способом соціокультурної регуляції. Традиційне суспільство охоплює періоди стародавності і середньовіччя - це Стародавня Індія і Китай Єгипет

Для традиційного суспільства притаманні такі риси і ознаки:

• аграрна спрямованість економіки;

•   екстенсивний і циклічний типи соціального розвитку;

•   високий рівень залежності від природних умов буття, зокрема від географічного становища;

•   консерватизм в соціальних стосунках І способі життя;

•   орієнтація не на розвиток, а на відтворення і збереження прийнятого порядку і наявних структур соціального життя;

•   різка обмеженість індивідуальної свободи.

Індустріальне (промислове) суспільство - суспільство, що

визначається рівнем технічного, індустріального розвитку, термін був впроваджений французьким соціологом Сен-Сімоном.Теоретики індустріального суспільства зводять соціальний прогрес до переходу від відсталого „аграрного" традиційного суспільства

В основі переходу - процес послідовних технічних нововведень у виробництві, який у великій мірі пояснюється зіткненням випадкових обставин і різних мотивів діяльності .

Надбанням індустріального суспільства є:

1     - зростання рівня індустріалізації, причому промислове виробництво майже повністю знаходиться у приватній власності;

2     - процес демократизації, знищення традиційних станових привілеїв, формування рівних громадянських прав (політичних, юридичних, соціальних) і загальної рівності всіх перед законом;

3 - згасання гострих класових конфліктів, характерних для ранніх стадій індустріального суспільства, в розвиненому індустріальному суспільстві на перший план виходять трудові угоди, колективні договори, узаконені робітничі організації;

4 - зростання можливості соціальної мобільності, рівність можливостей на базі доступності освіти.

У 60-х рр. XX ст. концепції індустріального суспільства були витіснені концепціями постіндустріального суспільства. Дане поняття по-різному трактується у різних представників: Д.Белл говорить про поділ всесвітньої історії на доіндустіальне (аграрне), індустріальне (капіталістичне і соціалістичне) та постіндустріальне суспільство.

Залежно від рівня техніки виробництва у суспільстві переважають:

-       первинна (сільськогосподарська) сфера економічної діяльності;

-       вторинна - промисловість;

-       третинна - сучасність, де головну роль грає освіта і наука. Цим рівням відповідають специфічні форми суспільної організації:

-       церква і армія з традиційному суспільстві;

-       корпорація - в індустріальному;

-       університети - в постіндустріальному. А також панування певного стану:

-       священики і феодали у традиційному суспільстві;

-       бізнесмени - в індустріальному;

-       вчені і спеціалісти - в постіндустріальному.

+Постіндустріальне суспільство базується на новій інфраструктурі, яких є три типи:

1 - транспортна (дороги, канали, залізниці, магістралі);

2 - енергетична (від водяного колеса, парової машини до електроенергій. Ядерної енергії);

3 - комунікативна (пошта, преса, телефон, радіо, телебачення, сьогодні – інтернет).