Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 курс 1 семестр / управління інноваціями / управління іноваціями загальне.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
4.31 Mб
Скачать

39 Щербаков в.А. Способы финансирования деятельности организации. Режим

доступа: http://www.elitarium.ru/istochnik-finansirovaniya-organizaciya-kapital-aktiv-lizing-kredit-obligaciya-akciya-samofinansirovanie-obespechenie-procent-stoimost/

230

За способами мобілізації кошти можна мобілізувати всередині компанії (відкрите чи приховане самофінансування), залучити кошти шляхом емісії власних цінних паперів (пряме фінансування через механізми ринку капіталів). Особливу роль в останньому відводиться фінансуванню за рахунок випуску акцій (якщо мова йде про акціонерні товариства). Ринок капіталів включає також і боргові ринки, або ринки кредиту – за допомогою фінансових інструментів суб'єкти господарювання беруть гроші в борг і використовують їх на свої потреби. Основними фінансовими інструментами на цих ринках є облігації, закладні та векселі, термін обігу яких перевищує 1 рік.

Бюджетне фінансування передбачає виділення коштів суб’єктам інноваційної діяльності з Державного та місцевих бюджетів різних рівнів, а також інші форми державної фінансової підтримки, про які йтиметься нижче. Держава, виділяючи бюджетні кошти, завжди визначає: пріоритети витрат; загальний обсяг фінансування; цільове використання коштів. Фінансова підтримка інноваційної діяльності за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів надається у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами.

Слід зауважити, що державне фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності (далі – ННТД) є другим за обсягом джерелом, за рахунок якого фінансується від 16 до 51% сукупних витрат на дослідження і розробки у країнах ОЕСР (табл. 7.2). Слід відзначити, що у деяких країнах світу спостерігається тенденція до скорочення відносної частки держави у фінансуванні ННТД, зокрема, в Італії – з 50,8% у 1996 р. до 41% у 2011 р., у Франції – з 41,5 до 35,4% та Китаї – з 33,4 до 21,7%. Однак на тлі зростання загальних обсягів фінансування ННТД це свідчить про підвищення інноваційної активності бізнесу.

Як видно з табл.8.2, у країнах – технологічних лідерах вагомим джерелом фінансування ННТД є кошти

231

іноземних замовників (5,8% у Канаді, 7,7% у Франції, 17,8% у Великій Британії). Найбільші абсолютні обсяги надходжень від іноземних замовників одержують США (15,3 млрд дол, або 4% від сукупних витрат на дослідження і розробки за 2010 р.), Велика Британія (6,9 млрд дол., або 18%), Франція (3,8 млрд дол., або 8%), Німеччина (3,4 млрд дол., або 4%), Китай (2,3 млрд дол., або 1%)40.

Для організації та управління фінансуванням інноваційної діяльності існують так звані донорські організації, які можуть бути як фондом, приватною особою, так і державною установою або компанією і які, зазвичай, на основі конкурсного відбору можуть надати

грантові кошти для реалізації конкретного інноваційного проекту. Грантові ресурси надаються, як правило, у формі міжнародної технічної допомоги,

грантів міжнародних донорських організацій, благодійних внесків та пожертв, а також в рамках проектів корпоративної соціальної відповідальності.

Таблиця 8.2

Джерела фінансування ННТД у розвинених країнах

  1. 1996-2011 рр., %41

  1. Gross expenditures on R&D, by performing and funding sectors / Science and Engineering Indicators 2014. Режим доступу: http://www.nsf.gov /statistics/seind14/

  1. Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред.В.М. Гейця та ін. ; НАН України. К., 2015. С.214

232

Як показує досвід економічно розвинених країн,

грантові кошти становлять невелику частку фінансування інноваційних проектів та програм. Натомість в Україні, де доступ до інших джерел фінансування є вкрай обмеженим, саме грантові джерела у формі міжнародної технічної допомоги часто мають вирішальне значення для фінансування різноманітних проектів та програм, особливо інноваційних42. Гранти міжнародних донорських організацій зіграли важливу роль у трансформації економіки країн Центральної та Східної Європи, зокрема в Польщі, Словаччині, Східній Німеччині та інших країнах цього регіону.

За правовим статусом інвестора розрізняють власний і позиковий капітал. Необхідність виділення такого критерію зумовлена різними правами та можливостями інвесторів щодо участі в управлінні проектом чи компанією, повернення коштів у разі банкрутства підприємства, податковими наслідками тощо. Порівняльна характеристика власного і позикового капіталів як альтернативних джерел фінансування інноваційних проектів наведена у табл.8.3.

Таблиця 8.3