Тема 9. Управління ризиками інноваційних проектів ..280

9.1.	Поняття ризику та невизначеності, види проектних ризиків .....	280
9.2.	Особливості управління проектними ризиками ...........................	287
9.3.	Методи аналізу ризиків проекту ...................................................	292
9.4.	Механізми зниження та протидії ризикам ...................................	299
Тема 10. КОМАНДА ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ:
	ФОРМУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ, РОЗВИТОК,
	КУЛЬТУРА, ЕФЕКТИВНІСТЬ .............................................	308
10.1.	Формування команди та організація взаємодії
	учасників проекту ..........................................................................	308
10.2.	Етапи розвитку та механізми аутопоезису команди
	інноваційного проекту ...................................................................	326
10.3.	Інструменти розвитку команди інноваційного проекту ..............	330
10.4.	Культурне середовище та організаційна культура
	як детермінанти успіху проекту ....................................................	336

Глосарій	......................................................................................................352
Додатки	................................................................................................355
	4

7

Тема 1. Теоретичні основи інновацій та інноваційної діяльності

1.1. Поняття інновації, інноваційної діяльності та інноваційного продукту.

1.2. Класифікація та функції інновацій.

1.3. Характеристика інноваційного процесу.

1.4. Управління інноваційними процесами та технології реалізації інновацій.

1.1. Поняття інновації, інноваційної діяльності та інноваційного продукту

У сучасній економіці інновації відіграють величезну роль. Без застосування інновацій практично неможливо створити конкурентоспроможну продукцію, яка має високий ступінь наукоємності та новизни. Таким чином, інновації являють собою ефективний засіб конкурентної боротьби, оскільки ведуть до створення нових потреб, до зниження собівартості продукції, до притоку інвестицій, підвищення іміджу (рейтингу) виробника нових продуктів, до відкриття і захоплення нових ринків, у тому числі і зовнішніх.

Спонукальним механізмом розвитку інновацій, в першу чергу, є ринкова конкуренція. В умовах ринку виробники продукції або послуг постійно змушені шукати шляхи скорочення витрат виробництва і виходу на нові ринки збуту. Тому підприємницькі фірми, які першими освоїли ефективні інновації, мають вагому перевагу перед конкурентами.

Інновація є реалізований на ринку результат, отриманий від вкладення капіталу в новий продукт чи операцію (технологію, процес). У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що при всьому різноманітті ринкових нововведень важливою умовою для їх практичної реалізації в бізнесі є залучення інноваційних інвестицій

0. достатньому обсязі.

0. сучасній літературі нараховується багато визначень інновацій. Термін «інновація» вперше був

8

введений в економічну науку австрійським економістом Йозефом Шумпетером у 1912 році в праці «Теорія економічного розвитку»1. Він вважав відкриття, винахід нового пристрою або технології початковою подією, а впровадження цього пристрою або технології — завершальною подією, розглядаючи інновацію з погляду економічного застосування, що передбачає створення нових ресурсів або використання вже відомих в інший спосіб. Отже інновація з’являється після прийняття до реалізації та розповсюдження новації.

Новація – продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення її ефективності. Новаціями є відкриття, винаходи, нові або вдосконалені процеси, структури, методики, стандарти, результати маркетингових досліджень тощо2.

Іншими слова, новація (від лат. Novation – зміна, відновлення) являє собою якесь нововведення, якого не було раніше: нове явище, відкриття, винахід, новий метод задоволення суспільних потреб і т. п.

Період між появою новації і її впровадженням називають інноваційним лагом. Інновація (від англ. Innovation – нововведення, новаторство) – це «інвестиції

0. новацію» як результат практичного освоєння нового процесу, продукту чи послуги3.

0. Законі України «Про інноваційну діяльність» інновації визначаються як новостворені (застосовані) і

(або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні

1 Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование

предпринимательс-кой прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) М.: Прогресс, 1982. 454 с.

0. Управління інноваціями: навч. посібник / О.І. Гуторов, Л.І. Михайлова, І.О. Шарко, С.Г. Турчіна, О.В. Киричок. Вид. 2-ге, доп.. Харків: Діса плюс, 2016. С.10.

0. Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. Тамбов: Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. C.5.

9

рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери4.

Сучасна світова економічна думка інтерпретує інновацію як перетворення потенційного науково-технічного прогресу на реальний, утілений в нових продуктах і технологіях. Так, на думку Дерягіна А.В,. інновація являє собою матеріалізований результат, отриманий від вкладення капіталу в нову техніку чи технологію, у нові форми організації виробництва, праці, обслуговування, управління тощо5. З огляду на це, терміни «нововведення» та «інновація» можна вважати рівнозначними і використовувати як синоніми щодо кінцевого результату – впровадженої новації.

0. сприйнятті індивідів: Інновація – це ідея, практика чи об’єкт, що їх індивід або інший суб’єкт впроваджування сприймає як нові6. Для людей «об’єктивна» новизна ідеї не має великого значення, якщо ідея видається індивіду новою – вона є для нього інновацією. «Новизну» інновації можна висловити через такі поняття, як знання, переконання (схвальне чи несхвальне ставлення) чи рішення впровадити інновацію (здійснення конкретних дій).

Процес створення, освоєння і поширення інновацій

називається інноваційною діяльністю, або інноваційним процесом7.

Результат інноваційної діяльності можна назвати також інноваційним продуктом.

«Інновація (нововведення) – кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав реалізацію у

вигляді нового чи удосконаленого продукту,

23. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 № 40-IV станом на 02.02.2015. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.

23. Дерягин А.В. Наука и инновационная экономика в России. Инновации. 2008. № 12. С.10–16.

23. Роджерс Еверетт М. Дифузія інновацій / пер. з англ. Василя Старка. К.: КМА, 2009. C.31.

23. Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. Тамбов: Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. C.12.

10

реалізованого на ринку, нового або вдосконаленого

технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності».

0. терміном «інновація» тісно пов'язані поняття «винахід» і «відкриття». Під винаходом розуміють процес створення нової ідеї (нові прилади, механізми, інструменти, створені людиною). Під відкриттям розуміють процес одержання раніше не відомих даних чи спостереження раніше не відомого явища природи.

На відміну від інновації, відкриття робиться, як правило, на фундаментальному рівні і не переслідує мети отримати вигоду.

Є ще поняття «перевинайдення» – ступінь зміни або модифікації інновації з боку впроваджувача в процесі впровадження й застосування8. Чим вищий ступінь перевинайдення (мають гнучкі інновації, які легко

пристосовуються до потреб широкого кола впроваджувачів), тим вищі темпи впровадження інновації. Хоча дехто вважає це спотворенням своїх здобутків і напрацювань. Іноді виникає проблема

«псевдоперевинайдення», коли інновації просто присвоюють іншу назву, не змінюючи її суті.

Неодмінною властивістю інновації є науково-технічна новизна. Тому необхідно відрізняти інновації від несуттєвих видозмін у продуктах і технологічних процесах (зміни кольору, форми і т. п.); незначних технічних або зовнішніх змін продукту, а також вхідних

0. нього компонентів; від розширення номенклатури продукції (за рахунок освоєння виробництва), яка не випускалася раніше на даному підприємстві, але вже відома на ринку.

Однією з важливих передумов становлення і розвитку інноваційної економіки є зрілість і стійкість інститутів, які стабілізують і регулюють інноваційне середовище. Світовий досвід показує, що ключовим

моментом у формуванні інфраструктури підтримки

23. Роджерс Еверетт М. Дифузія інновацій / пер. з англ. Василя Старка. К.:

КМА, 2009. C.208.

11

підприємництва є створення мережі центрів малого підприємництва (інноваційних, виробничих, науково-технічних, інвестиційних, навчально-методичних), що дозволяють комплексно використовувати наявні місцеві

ресурси, вибудовувати з напрацьованого організаційного матеріалу і окремих блоків системи підтримки малого бізнесу, механізми його розширеного відтворення.

Якщо зачіпати впровадження інновацій на малих підприємствах, то можна сказати наступне. В силу своєї специфіки, малим підприємствам доводиться проявляти більшу активність на ринку, використовуючи свою гнучкість і здатність до швидкої переорієнтації. Тому найчастіше саме ці підприємства стають відкривачами нових продуктів і нових технологій в різних галузях. Як вже було відзначено, інноваційна діяльність сприяє підвищенню рівня життєздатності компанії в конкурентній боротьбі, що особливо важливо для малого підприємства. Крім того, при реалізації інновації, запропонованої до продажу, відбувається обмін «гроші– інновація». Грошові кошти, отримані підприємцем в результаті такого обміну, по-перше, покривають витрати зі створення і продажу інновацій, по-друге, приносять прибуток від реалізації інновацій, по-третє, виступають стимулом для створення нових інновацій, по-четверте, є джерелом фінансування нового інноваційного процесу.