2.3. Питання теорії і термінологія в антропогенному ландшафтознавстві

Д

искусія, існують чи ні в природі антропогенні ландшафти, можна говорити чи не можна про антропогенне ландшафтознавство як новий науковий напрямок, актуальна в 70-х роках XX ст., уже наприкінці 80-х цього століття втратила своє значення завдяки позитивній відповіді на поставлені питання. Поняття ''антропогенний ландшафт'' без сумнівів ввійшло в найбільш авторитетні географічні і природоохоронні словники і довідники [42, 58], енциклопедії, зокрема і трьохтомну ''Географічну енциклопедію України'', але трактується неоднозначно.

У вузькому розумінні під антропогенними ландшафтами мають на увазі комплекси, створені людиною [26]; більш широко – ''комплекси, в яких на всій або більшій їх площі корінних змін під впливом людини зазнали якщо не всі, то хоча б один з компонентів ландшафту'' [37]. Перше визначення широко використовується в популярній літературі і шкільних підручниках, друге – знайшло визнання серед науковців. Близька до широкого розуміння трактовка антропогенного ландшафту в міжнародних словниках [42].

Необгрунтовані і не знайшли підтримки спроби окремих авторів замінити поняття антропогенного ландшафту "антропічним" [29], "антропогенізованим" [1] тощо. Крім засмічення науки невдалими, важкозрозумілими поняттями, тут ще явне нерозуміння того, що в антропогенних ландшафтах мовиться не про наявність слідів впливу людини на ландшафтний комплекс, а про його корінну перебудову, виникнення нової типової структури.

Помилковим також є підхід до вивчення антропогенних ландшафтів як модифікацій природних ландшафтів [17, 24]. Модифікувати – значить внести зміни в що-небудь, не міняючи його внутрішньої суті. Хіба кар'єрно-відвальні комплекси Кривбасу серед чорноземного степу, водосховища замість Дніпра, оброблені поля на місці меліорованих хвойно-широколистих лісів Полісся та інші ландшафтні комплекси різного таксономічного рівня – не доказ корінної перебудови старої типової структури на нову? Вивчення антропогенних ландшафтів, як модифікацій натуральних, призвело до іншої хибної думки, що після припинення впливу людини, – модифіковані геокомплекси повертаються до свого первісного стану. Навіть при великій фантазії важко уявити як кар'єрно-відвальні комплекси Подільських товтр після припинення видобутку вапняків, без теплого Сарматського моря, знову відновляться в оригінальне товтрове пасмо. Чи можливо, після спуску Дніпровських водосховищ, ландшафти долини Дніпра, протягом відповідного часу відновляться до первісного стану?

Відновлення ландшафтного комплексу до його первісного стану можливе тільки тоді, коли не були докорінно змінені його структура, або хоча б один з геокомпонентів, а, значить, він не функціонував у якості антропогенного.

Ці та інші непорозуміння виникають завдяки небажанню окремих географів вникнути в істинну суть антропогенних ландшафтів через вивчення першоджерел, а не критичних зауважень щодо них. Це добре помітно в широко розповсюдженому серед географів України підході до вивчення антропогенних ландшафтів як природно-антропогенних комплексів. Такими вважають сільськогосподарські, лісові та рекреаційні ландшафти. Здебільшого без найменших пояснень використання терміну "природно-антропогенний ландшафт" призвело до формування інших – "природно-антропогенне природокористування", "природно-антропогенні процеси", "природно-антропогенні урочища" тощо. Необгрунтоване використання цих термінів пояснюється тим, що всі без виключення антропогенні ландшафти є природними комплексами. Природними тому, що вони створені з природних (натуральних і антропогенних) компонентів і розвиваються за природними закономірностями. Від інших ландшафтів їх відрізняє лише генеза (походження). Завдяки цій особливості антропогенні ландшафти утворюють один (антропогенний) з багатьох (кліматогенний, вулканогенний, тектогенний та ін.) генетичних рядів ландшафтів [36]. Звідси і назва антропогенні.

Ще більше здивування викликають такі терміни, як "антропогенно-сільськогосподарські", "антропогенно-рекреаційні", "антропогенно-техногенні" тощо. І особливо – "штучні ландшафти". З першими розібратись легше: якими ще можуть бути сільськогосподарські, рекреаційні (за змістом) і техногенні (за генезисом) ландшафти, якщо не антропогенними? За своїми значеннями поняття "антропогенний" і "штучний" надто відрізняються, щоб ставити знак рівності між ними, тому вони і названі різними термінами.

Уже введено в географічні словники і енциклопедії поняття "антропогенний компонент" [42]. Трактується теж неоднозначно. Воно складне і об'єднує в собі дві групи антропогенних геокомпонентів. До першої відносяться компоненти, які сформувались в результаті корінної перебудови структури і взаємозв'язків натуральних геокомпонентів, або їх заміни на аналогічні (натуральний ліс – посадки на його місці того ж видового складу). Вони розвиваються за природними законами і в залежності від характеру (виду) господарської діяльності, є основою для формування відповідних класів антропогенних ландшафтів.

Друга група антропогенних компонентів – це різноманітні "сліди" і об'єкти господарської діяльності людей – техногенний покрив в містах, різні споруди, дороги, плантації тощо. Вони – частина відповідних блоків ландшафтно-технічних систем. Розвиток цієї групи антропогенних компонентів залежить від особливостей функціонування таких систем. Їх вивчення не під силу лише географу і повинно вестись з інженерами, агрономами, економістами тощо.