1.4. Основні етапи розвитку ландшафтної сфери

У

розвитку ландшафтної сфери, як і географічної оболонки, виділяється три етапи [15].

Добіогенний. Він охоплює допалеозойський період в історії Землі. Це час становлення географічної оболонки і зародження ландшафтної сфери. Життя, в примітивних формах, мабуть виникло ще в археї, але вплив його на ландшафтну сферу, а тим більше – географічну оболонку, був незначним. Це дало підстави називати етап добіогенним.

Біогенний. Включає в себе палеозой і значну частину кайнозою (третинний період). Біологічний компонент починає активно впливати на склад і структуру географічної оболонки. Завдяки йому зростає вміст кисню в атмосфері, енергійніше формуються ґрунти – важливий компонент ландшафтної сфери. Ландшафтна сфера упродовж цього етапу набуває зональної структури, тип якої неодноразово мінявся протягом палеозою і мезозою.

Антропогенний. За часом відповідає четвертинному періоду. Протягом цього етапу, географічна оболонка Землі стає середовищем проживання людини, ареною його господарської діяльності. Особливо великі зміни, завдяки діяльності людей, відбулись в структурі і будові ландшафтної сфери. Це дало змогу Ф.М. Мількову [13] антропогенний етап розвитку ландшафтної сфери Землі розділити на чотири періоди (табл. 1).

Таблиця 1

Етапи і періоди	Часовий проміжок	Тривалість в роках	Характерисика
Антро-поген-ний етап	З середини вюрма до наших днів: 40 тис. років тому – кінець ХХ ст.	40 тис.	Початок етапу співпадає з появою сучасної людини (Homo sapiens). Людина починає відігравати основну роль в розвитку ландшафтної сфери.
Найста-родавні-ший період	Верхній палеоліт: 40 тис. – 10 тис. років тому	30 тис.	Заміна первісного стада родовою общиною. Поява різнорідних знарядь полювання на тварин. Дія людини обмежується впливом на тваринний світ і рослинність.
Старо-давній період	Мезоліт, неоліт, бронзовий вік: 10 тис. - 3 тис. років тому	7 тис.	Поява кам'яної, а потім і бронзової сокири, глиняного посуду, скотарства і землеробства. В сферу дії людини, крім рослинного і тваринного світу, попадають грунти і форми земної поверхні (рельєф).
Новий період	Залізний вік та історичний час до середини ХХ ст.: 3 тис.  40-ві роки ХХ ст.	менше 3 тис.	Панування заліза в матеріальній культурі. Різкий ріст чисельності людей і техніки, розвиток суспільних відносин. Глибокий і всебічний вплив людини на ландшафтну сферу і географічну оболонку.
Найно-віший період	З середини 40-х років ХХст. до наших днів	Період лише розпочався.	Освоєння людиною атомної енергії і вихід у космос. Поділ суспільства на різні системи, формування ноосфери.

Антропогенний етап. З середини вюрма до наших днів: 40 тис. років тому – початок XXI ст. (40 тис.). Початок етапу співпадає з появою сучасної людини (Homo sapiens). Людина починає відігравати основну роль в розвитку ландшафтної сфери.

Найстародавнійший період. Верхній палеоліт: 40 тис. – 10 тис. років тому (30 тис.). Зміна первісного стада родовою общиною. Поява різнорідних знарядь полювання на тварин. Дія людини обмежується впливом на тваринний світ і рослинність.

Стародавній період. Мезоліт, неоліт, бронзовий вік: 10 тис. –3 тис. років тому (7 тис.). Поява кам'яної, а потім і бронзової сокири, глиняного посуду, скотарства і землеробства. В сферу діяльності людини, крім рослинного і тваринного світу, попадають ґрунти і форми земної поверхні (рельєф).

Новий період. Залізний вік та історичний час до середини XX ст.: 3 тис – 40-ві роки XX ст. (менше 3 тис.). Панування заліза в матеріальній культурі. Різкий ріст чисельності людей і техніки, розвиток суспільних відносин. Глибокий і всебічний вплив людини на ландшафтну сферу і географічну оболонку.

Найновіший період. З середини 40-х років XX ст. до наших днів. Період тільки розпочався – пройшло більше півстоліття його існування. Освоєння людиною атомної енергії і вихід в космос. Поділ суспільства на різні системи, формування ноосфери.

Сучасний образ ландшафтної сфери Землі сформувався під значним впливом антропогенного чинника, роль та значення якого з часом буде постійно зростати. В залежності від глибини дії і значення антропогенного чинника сучасні ландшафти діляться на натуральні (незаймані), структура яких під впливом людини не зазнала корінної перебудови, і антропогенні, структура і сама поява яких зобов'язана діяльності людей. Крім них, наявні натурально-антропогенні дандшафти – особлива категорія супутних антропогенних комплексів, що мають натуральні аналоги (яри, опливини, заплавні луки тощо).

У сруктурі сучасних ландшафтів Землі переважають натурально-антропогенні і антропогенні ландшафтні комплекси. Натуральні ландшафти в межах природних смуг (зон) і навіть материків – є реліктами. Так, про характер натуральних ландшафтів степів, лісостепу і мішаних лісів Східно-Європейської рівнини тепер можна лише здогадуватись. Натуральна ландшафтна сфера Землі, як цілісне утворення, на сучасному етапі свого розвитку, перетворилась в палеогеографічну основу для наявних зараз ландшафтів. Поступово формується нова, потужніша антропогенна ландшафтна сфера Землі – предмет вивчення антропогенного ландшафтознавства.

Питання для самоконтролю.

1. Як сформувалося поняття "ландшафтна сфера" ?

2. Що являє собою ландшафтна сфера Землі ?

3. Чим відрізняються між собою ландшафтна сфера та географічна оболонка землі?

4. Які контрастні середовища формують ландшафтну сферу Землі ?

5. За якими ознаками виділені варіанти ландшафтної сфери ?

6. Які варіанти ландшафтної сфери Землі вивчені краще ?

7. Чим відрізняються етапи розвитку ландшафтної сфери Землі ?

8. Які основні ознаки розвитку антропогенного етапу ?

9. Яке теоретичне і практичне значення вивчення ландшафтної сфери Землі ?

Завдання для самостійної роботи.

1. Проаналізувати основні чинники розвитку ландшафтної сфери Землі протягом історії її розвитку.

2. Скласти аналітичні реферати на теми : ''Порівняльний аналіз земноводного і водного варіантів ландшафтної сфери Земл'', ''Особливості еволюції натуральної ландшафтної сфери в антропогеновому періоді'', ''З історії пізнання ландшафтної сфери''.

Рекомендована література

(до занять)

1. Аболин Р.И. Опыт эпигенологической классификации болот / Р.И. Аболин // Болотоведение.  1914.  № 3.  С.14-21.

2. Айзатулин Т.А. Океан. Активные поверхности и жизнь / Т.А. Айзатулин, В.Л. Лебедев, К.М. Хайлов.  Ленинград: Гидрометеоиздат, 1979.  192с.

3. Арманд Д.Л. Предмет, задачи и цель физической географии / Д.Л. Арманд // Вопросы географии.  М.:1957.  № 40.  С.100-101.

4. Бреховских Л.М. Океан и человек: Настоящее и будущее / Л.М. Бреховских.  М.: Наука, 1987.  304с.

5. Вернадский В.И. Биосфера / В.И. Вернадский.  Л.:Географгиз, 1926.  с.139.

6. Городков Б.Н. Основные положения физической географии и её преподавание / Б.Н Городков // Учён.зап. Ленингр.пед.ин-та  1956.  Т.49.  С.6-9.

7. Григорьев А.А. Некоторые итоги разработки новых идей в физической географии / А.А. Григорьев // Изв. АН СССР. Сер.геогр.  1946.  Т. 10.  № 2.  С.12-18.

8. Ефремов Ю.К. О месте геоморфологии в курсе геоморфологических наук / Ю.К. Ефремов // Вопросы географии.  М.: 1950.  № 21.  С.42-49.

9. Зенкевич Л.А. Изучение фауны Курило-Камчатской впадины / Л.А. Зенкевич, Я.А. Бирштейн, Г.М. Беляев.  Природа, 1954.  № 2.  С.63-65.

10. Калесник С.В. Основы общего землеведения. 2-е изд. / С.В. Калесник.  М.: Наука, 1955.  с.8.

11. Лавренко Е.М. О фитогеосфере / Е.М. Лавренко// Вопросы географии.  М.: 1949.  № 15.  С.52-59.

12. Мильков Ф.Н. К вопросу о сущестовании ландшафтной сферы Земли и о месте ландшафтоведения в системе физико-географических наук / Ф.Н. Мильков // Научн.докл.Высшей шк., геолого-геогр.науки.  1959.  № 1.  С.15-20.

13. Мильков Ф.Н. Ландшафтная сфера Земли / Ф.Н. Мильков.  М.: Мысль, 1970.  207с.

14. Мильков Ф.Н. Основные проблемы физической географии / Ф.Н. Мильков.  Воронеж: Изд-во ВГУ, 1959.  170с.

15. Мильков Ф.Н. Основные проблемы физической географии / Ф.Н. Мильков.  М.: Мысль, 1970.  207с.

16. Мильков Ф.Н. Учение о ландшафте и географическая зональность / Ф.Н. Мильков.  Воронеж: ВГУ, 1986. 328с.

17. Мороз С.А. Історія біосфери Землі: У 2 кн. / С.А. Мороз.  К.:Заповіт, 1996.  Т.1.  440с.  Т.2.  422с.

18. Охрана ландшафтов. Толковый словарь.  М.: Прогресс, 1982.  С.117-118.

19. Природа мира. Берега / П.А.Каплин, О.К.Леонтьев и др.  М.:Мысль, 1991.  449с.

20. Рихтер Г.Д. Роль снежного покрова в физико-географическом процессе / Г.Д. Рихтер // Тр.Ин-та географии АН СССР.  М.:Л., 1948.  Т. 40.  С.171-182.

(до рефератів).

1. Баландин Р.К. Природа и цивилизация / Р.К. Баландин, Л.Г Бондарев.  М.:Наука, 1988.

2. Гиренюк Ф.И. Экология: Цивилизация. Ноосфера / Ф.И. Гиренюк.  М.:Наука, 1987.

3. Голубець М.А. Плівка життя / М.А. Голубець  Львів: ''Поллі'', 1997. 186 с.

4. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.И. Гумилев. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1989.  495 с.

5. Кордюн В.А. Эволюция и биосфера / В.А. Кордюн.  К.:Наукова думка, 1982.

6. Крисаченко В.С. Обрії ноосфери / В.С. Крисаченко.  К.: Либідь, 1991.

7. Кузнецов Г.А. Экология и будущее / Г.А. Кузнецов.  М.: Наука, 1988.

8. Медоуз М.Х. Доклад по проекту Римского клуба "Сложное положение человечества". Пределы роста / М.Х. Медоуз, Д.Л. Медоуз, В.В. Берене.  М.:Прогресс, 1991.

9. Мойсеев Н.Н. Человек и ноосфера / Н.Н. Мойсеев.  М.:Наука, 1990.