Передмова

О

дин з важливих напрямів розвитку національної освіти в Україні передбачає значне підвищення ролі самостійної роботи студентів у засвоєнні програмних знань. Необхідність у цьому відчувалась уже давно. В сучасних умовах - проста сума знань, які студенти отримують на лекціях, – лише половина навчання. Перевантажені обов'язковими аудиторними заняттями, студенти не мають фізичної змоги звертатись до першоджерел, не отримують навичок самостійного оволодіння знаннями. Звідси виникає гостра необхідність у другій половині навчання - привчання студентів до роботи з довідковою літературою. Досвід показує, що захоплюючись стенографуванням лекцій, вони не вміють законспектувати монографію або журнальну статтю.

Розвиток самостійності у студентів в оволодінні знаннями можливий при одній неодмінній умові - наявності якісних підручників і навчальних посібників. Підручник - навіть найвищого ґатунку, не виключає одночасної наявності навчальних посібників. Навчальні посібники завжди корисні. Вони, як правило, складені з інших позицій, з іншими прикладами та ілюстраціями, хоча і не завжди повністю охоплюють програму. Знайомство студентів з навчальними посібниками, що доповнюють основний підручник, - це не просто один з видів його самостійної роботи. Це шлях до ширшої індивідуальної самостійності.

При підготовці цього навчального посібника автори взяли за основу три незаперечних у наш час істини:

• орієнтація на студентів, що добре навчаються. Навчальний посібник повинен допомогти аудиторії піднятись до рівня студентів, що успішно навчаються. Надмірна спрощеність, орієнтована на сприйняття невстигаючого студента тут не виправдана.

• підхід до предмету вивчення, як до системи знань, що динамічно розвивається. Викладені в навчальному посібнику знання, не претендують на кінцеву істину, яку не можна обговорювати. Дискусія - не недолік, а запорука розвитку науки, успіху. При викладенні дискусійних знань в посібнику, неодмінною умовою є строга об'єктивність. "Особистим симпатіям" автора - місця в посібнику немає.

• простота і виразність викладу знань. Мова наукових публікацій часто насичена термінами, які інколи важко навіть вимовити. Це заважає студенту знайти раціональне зерно в написаному. Прикладів простоти і виразності викладу необхідних знань небагато, але вони є в українській географічній літературі. Це підручники О.М. Маринича, П.Г. Шищенка, К.І. Геренчука. До них найкраще підходить думка, висловлена в елегантній фразі Поля Валері: "Істинна глибина прозора". Не повинен нагадувати головоломку, яка потребує самостійного вивчення й ілюстративний матеріал. Він зобов'язаний доповнювати та пояснювати текст, а не навпаки.

У системі вищої географічної освіти України, регіональні навчальні посібники мають особливе значення. Вони - не лише доповнюють підручники основних курсів з "Фізичної географії України", "Соціальної та економічної географії України" тощо, але й детально ознайомлюють студентів, вчителів, краєзнавців з природою рідного краю,  регіону де вони народились, проживають і працюють.

Усі конструктивні критичні зауваження та пропозиції стосовно навчального посібника автори приймуть з вдячністю.