6.3. Антропогенні ландшафти і екологічні проблеми Поділля

Р

езультати господарського освоєння природних ресурсів і сучасний стан ландшафтів Поділля показують, що на всіх етапах історичного розвитку регіону винахідливість людей випереджувала їх мудрість і, врешті решт, завела в ситуацію, коли люди стали загрозою для самих себе.

Подолянин, як і буковинець, гуцул або поліщук – продукт ландшафту і тісно пов’язаний з його традиційними (корінними) умовами. Саме цим і визначається соціально-екологічне значення ландшафтів Поділля. Багатовікове і непродумане використання природних ресурсів призвело до загострення низки екологічних проблем і навіть формування в окремих районах Поділля критичних екологічних ситуацій. Їх своєчасно фіксують і належно описують, проте і зараз немає відповіді на головне питання: які господарські функції, у яких обсягах та співвідношеннях можуть забезпечити конкретні райони, з їх власними, інколи своєрідними, природними ресурсами?

Відомі спроби визначення норм ідеального господарського використання конкретних територій [16]. Співвідношення основних видів використання земної поверхні в ідеалі і в межах Поділля показані в таблиці 7. Можна не погоджуватись з авторами таких нормативів, проте відповідна доля істини тут є.

Таблиця 8

Співвідношення основних видів використання земної поверхні в ідеалі (за с. Доксіадісом) і сучасної території Поділля

№ п/п	Види використання земної поверхні	Норми в ідеалі (у % до суходолу)	Сучасне в межах Поділля (у % до площі регіону)
	Повне збереження природних комплексів (без будь-якого господарського використання)	40	0,9 - 1,5
	Максимальне збереження природних комплексів (допустиме пересування людей без розбивання таборів)	17	0,9 - 1,5
	Збереження природних комплексів з тимчасовим перебуванням відпочиваючих (рекреантів)	18	1 - 2
	Збереження природних комплексів з постійним перебуванням населення	7	2 - 3
	Урбанізовані території	5 - 6	8 - 12
6.	Сільськогосподарсько-промислові ареали	5 - 7	75 - 85

Зрозуміло, що вони будуть різними у кожній природній зоні і конкретному регіоні. Для регіонів із сприятливими природними умовами, як Поділля, мабуть, матимемо зворотню картину, де явно зросте частка територій з інтенсивним господарським навантаженням. Але ж не до 85 і більше відсотків! Як далеко ми від ідеалу. США, Канада, низка країн Західної Європи зрозумівши реальну загрозу екологічної катастрофи, розпочали поступове скорочення частки територій інтенсивного господарського використання і нарощування земель з відновленим природним середовищем. У Німеччині, Англії і Франції розорані землі займають не більше 28-36 % їх територій.

На початку ХХI ст. саме життя підказує, що в межах Поділля необхідне значне (до 40-45 %) скорочення площ розораних земель, особливо на схилах, збільшення до 10-15 % залужених і 18-22 % заліснених територій, покращення мікрокліматичних умов сільсько-господарських угідь за допомогою продуманого будівництва нових і реконструкції старих ставків і водосховищ, упорядкування малих річок та створення полезахисних лісових смуг. Це дасть можливість значно зменшити дози мінеральних добрив і отрутохімікатів, вплив техніки на сільськогосподарські угіддя, покращить умови вирощування та якість продуктів харчування.

Екологічні проблеми поселень, пов’язані з розвитком промисловості і транспорту, хоча і не є такими гострими, як в інших регіонах України, проте вони постійно ускладнюються. В обласних центрах забрудненість атмосферного повітря і поверхневих вод промисловими, транспортними відходами в 4-6 разів перевищує допустимі концентрації, а в районах Ладижинської і Бурштинської ТЄС цей показник значно вищий.

Постійним джерелом накопичення твердих розкривних порід, знищення родючих земель і лісових масивів, викидів шкідливих речовин в атмосферу та забруднення поверхневих вод є гірничо-добувна промисловість. Під відвалами і хвостосховищами, кар’єрами і забрудненими землями біля них зайнято близько 60 тис. га, з них 23 тис. га родючих земель. Розробки вапняків знівечили унікальну природу Подільських товтр і їх збереження стало державною проблемою.

Не обійшла Поділля аварія на Чорнобильській АЕС. Значні за площею ділянки радіоактивного забруднення виявлені у всіх адміністративних областях, а район Середнього Побужжя між містами Немирів, Гайсин і Ладижин  віднесені до IV зони.

Зазначені екологічні проблеми, а також пов’язані із забрудненням поверхневих вод, грунтового покриву, знищенням рослинності і тваринного світу, за минулі роки детально розглянуті в науковій та популярній літературі, періодичних виданнях.

В умовах антропогенного перевантаження ландшафтів Поділля значно складнішою є проблема збільшення площ заповідних об’єктів і територій, які можна буде вивести з активного господарського використання для їх відновлення і подальшої охорони, а також створення регіональної екологічної мережі.