- •Філософія як теоретична форма світогляду. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання.
- •Структура філософського знання.
- •Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду.
- •Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії.
- •Релігійне життя в сучасній Україні.
- •Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •Проблеми філософської онтології античності.
- •Категорія буття в філософії середньовіччя.
- •Проблеми філософської онтології Нового часу.
- •«Онтологічний поворот» в філософії хх ст.
- •Проблема свідомості в античності.
- •Категорії «дух», «душа», «розум», «віра» в середньовічній філософії.
- •Свідоме, несвідоме, підсвідоме в психоаналізі.
- •Проблема свідомості в феноменологічній парадигмі.
- •Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів к.Юнга).
- •Філософська антропологія: основні проблеми.
- •Проблема пізнання у філософії.
- •Єдність практичного та теоретичного, чуттєвого і раціонального у пізнанні.
- •Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •Філософія науки: коло основних проблем.
- •Основні культурологічні парадигми в філософії
- •Основні релігії сучасності
- •Релігійне життя в сучасній Україні.
- •27. Філософія права: історія і сучасність.
- •28.Філософія громадянського суспільства.
- •29.Спорт як предмет філософсько-культурологічного осмислення.
- •30.31 Мова як об’єкт філософського дослідження
- •Загальні положення
- •Історія
- •33.Основні проблеми філософії історії.
- •34.Поняття глобалізації та її аспекти
- •36. Футурологія: основні моделі майбутнього.
- •37.Особливості філософствування в давній Індії (Веди, Брахмани, Упанішади).
- •38.Філософія давньої Індії.
- •39.Філософія давнього Китаю: даосизм та конфуціанство.
- •40.Натурфілософські погляди ранніх грецьких філософів.
- •41.Антропологічний поворот у давньогрецькій філософії. Софісти. Сократ. Сократичні школи.
- •42.Платон. Вчення про ідеї та теорія пізнання.
- •43.Вчення Платона про душу та державу.
- •44.Філософська спадщина Аристотеля. Перипатетизм.
- •Перипатетизм
- •45.Метафізика та космологія Аристотеля.
- •Космологія
- •46.Етика та політика Аристотеля.
- •47.Філософські вчення пізньої античності. Скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм.
- •Концепція
- •49.Основні принципи середньовічної християнської філософії.
- •50.Ранньохристиянська апологетика.
- •51.Східна патристика. Великі каппадокійці.
- •52.Західна патристика. Блаженний Августин.
- •53.Схоластика: етапи розвитку, основні проблеми, представники.
- •Рання схоластика
- •Класична схоластика
- •54.Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •Гуманістичний напрям(XIV — XV століття)
- •55.Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання (ф.Бекон, р.Декарт).
- •56.Філософія французького Просвітництва хvііі ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію та людину.
- •57.Критична філософія і. Канта.
- •58.Система абсолютного ідеалізму г. В. Ф. Гегеля.
- •59.Антропологічний матеріалізм л. А. Фейєрбаха.
- •60.Філософські ідеї Київських книжників (Володимир Мономах, Митрополит Іларіон, Климент Смолятич, Феодосій Печерський, Нестор Літописець).
- •62.Філософська думка в Києво-Могилянській академії (п.Могила, л.Баранович, і.Галятовський).
- •63.Філософія українського просвітництва xvііі ст. (м.Козачинський, г.Кониський).
- •63 Михайло Козачинський
- •64.Філософські ідеї г.Сковороди.
- •65.Академічне філософствування в Україні хіx ст. (о.Новицький, с.Гогоцький).
- •66.Академічне філософствування в Україні хіx ст. (п.Юркевич).
- •67.Філософія «сміху» м.Гоголя
- •68.Специфіка «хутірської філософії» п.Куліша.
- •69.«Київська школа» української філософії: п.Копнін, в.Шинкарук, с.Кримський, м.Попович та ін.
- •Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
- •70.Українська філософія у діаспорі (20-80 рр. Хх ст.).
- •71.Інтерпретація дійсності та історії людства в марксизмі.
- •72.Волюнтаристська концепція а. Шопенгауера.
- •73.«Філософія життя».
- •74.Кіркегор як ідейний попередник екзистенціалізму.
- •75.Етапи розвитку позитивістської парадигми (від позитивізму до постпозитивізму).
- •Перший позитивізм
- •Другий позитивізм, емпіріокритицизм, махізм
- •Третій позитивізм, неопозитивізм
- •Постпозитивізм
- •76.Феноменологія е. Гуссерля.
- •78.Нерелігійний екзистенціалізм (м. Гайдеггер, ж.-п. Сартр, а. Камю).
- •79.Релігійно-екзистенціалістські дискурси (к. Ясперс, г. Марсель, м.Бердяєв, х. Яннарас).
- •Христианский экзистенциализм Марселя
- •80.Неослов’янофільство як провідна гілка російської релігійної філософії (ф.Достоєвський, л.Толстой, в.Соловьев).
- •81.Основні течії сучасної релігійної філософії.
- •82.Фрейдизм та неофрейдизм.
- •Неофрейдизм
- •83.Постмодерн: філософський вимір (ж. Дерріда, ж. Бодрійяр та ін.).
- •80.«Лінгвістичний поворот» у сучасній філософії
80.«Лінгвістичний поворот» у сучасній філософії
Лінгвісти́чний поворо́т, рідше Мовна революція — термін описує ситуацію, що склалася у філософії в першій третині — середині XX ст. і позначає момент переходу від класичної філософії, що розглядала свідомість як вихідний пункт філософствування, до філософії некласичної, котра виступає з критикою метафізики свідомості і звертається до мови як альтернативи картезіанського cogito (латиною мислю). Лінгвістичний поворот, або мовна революція знайшов вираження в лінґвістичній філософії Віттґенштайна («Логіко-філософський трактат»), феноменології Гуссерля («Логічні дослідження»), фундаментальної онтології Гайдеґґера, неопозитивізмі.
Основними рисами лінгвістичного повороту є відмова від гносеологічної і психологічної проблематики, критика поняття суб'єкта, звертання до дослідження смислу і значення, заміна поняття істинності поняттям свідомості, прагнення розглядати мову як граничну онтологічну підставу мислення і діяльності, релятивізм й історицизм.
Перша хвиля лінгвістичного повороту припадає на 1920-ті і являє собою різноманітні спроби прояснення і реформування мови відповідно до законів логіки, що трактується як єдина структура дійсності. Гуссерль, Віттґенштайн, Гайдеґґер розглядають повсякденну мову як джерело оман і філософських проблем, як щось не справжнє, і протиставляють йому мову, впорядковану згідно з законами логіки, верифіковану згідно з фактами або мову, як мову мистецтва. Подібний підхід може бути описаний як метафізика мови, тому що він зберігає основні установки епохи Нового Часу, що з часів Декарта висувала різноманітні проекти поліпшення мови.
Друга хвиля лінгвістичного повороту припадає на 1940-1950-ті, коли на зміну проектам поліпшення мови приходять дослідження й описи різних типів мови в її повсякденному функціонуванні. Структуралізм, герменевтика, лінгвістична філософія акцентують свою увагу на контекстах і передумовах висловлювань, на об'єктивованих структурах мови поза зв'язком із суб'єктом. Ідея єдиної досконалої мови замінюється поняттями відмінності, багатозначності, історичності основ мови, описом її політичних та соціальних функцій.