69.«Київська школа» української філософії: п.Копнін, в.Шинкарук, с.Кримський, м.Попович та ін.

В.Шинкарук

Під час панування комуністичного режиму постійно піддавався нападкам з боку партійно-номенклатурної бюрократії, звинувачувався у ревізіонізмі. Не зважаючи на це, продовжував гуманістичні традиції українського типу філософствування, створивши Київську школу філософії, в центрі якої стояла проблема «людина — світ», і де в філософському творчому пошуку замість спустошеної марксистської «людини народної маси» поставала особистість з її переживаннями, вірою, тривогами, любов'ю та надіями.

Сергій Кримський (нар. 1930 р.)

Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний внесок у розроблення логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з'ясування філософських проблем. С.Б. Кримський розробляє принципи трансформації знання, прийоми інтерпретації, принципи узагальненої раціональності та розуміння, принципи духовності, розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипних структур буття, розуму та культури; виокремлює архетипи української культури.

70.Українська філософія у діаспорі (20-80 рр. Хх ст.).

Історія склалася так, що за межами української держави (в діаспорі) опинилися мільйони українців. Вирізняють три головні напрями української філософії у діаспорі:

♦ політична;

♦ класична (академічна);

♦ український персоналізм (вчення про особистість).

Найвидатнішим представником політичної філософії у діаспорі був Дмитро Донцов (1883-1973 рр.). Він розробив основи українського інтегрального націоналізму. Стверджував, що у психіці людини головний двигун — це не розум, а пристрасті, бажання, почуття, сильні емоції (афекти), а головною рушійною силою розвитку суспільства є воля нації. Націю Донцов вважає метою і вищою цінністю суспільства. Не розум, а стихійна, підсвідома воля до життя і панування керує нацією. У взаємовідносинах націй, вважає Донцов, діє закон боротьби за існування: сильні нації мають право панувати над слабкими (точка зору, згідно з якою право сили повинно бути законом життя народів, називається соціал-дарвінізмом).

Основою націоналізму він вважає не розум, який веде до сумнівів, а фанатизм та романтизм, сліпу віру — віру без сумнівів. Для того, щоб нація була сильною, на чолі її повинна бути національна еліта, аристократія духу, провідна каста, яка здатна перетворювати простих, бездуховних людей у національну спільноту, сильну духовно, культурно й організаційно. Еліта при цьому не повинна змішуватися з народом, який Донцов називає натовпом, простолюдом, плебсом, і вважає, що народ не можна допускати до влади, бо його прихід буде трагедією для держави.

політична філософія Донцова ґрунтується на двох основних принципах — націоналізмі та національній еліті.

Найвідоміший представник академічного напряму — Дмитро Чижевський (1894-1977 рр.) — відомий філософ, культуролог, історик, естетик, літературознавець, філолог. Чижевський вважає, що національне, особливе створює різноманітність і тому повинно існувати, але вищою цінністю є наднаціональне, загальнолюдське. Національну своєрідність філософії, вважає він, характеризують такі особливості:

♦ форма філософських ідей;

♦ метод філософських досліджень;

♦ система побудови філософського знання.

Причому, найважливішим фактором, який визначає все інше, є метод. Саме метод визначає своєрідність національної філософії: емпіричний — в Англії, раціоналістичний — у Франції, трансцендентальний (що спирається на вищі, універсальні поняття і виходить за межі емпіричного знання) — у Німеччині.

Важливим фактором, який впливає на національну філософію, Чижевський вважає національний світогляд і національний характер. Позитивними рисами вкраїнського національного характеру Чижевський називає емоційність, ліричність, сентиментальність, гумор, прагнення свободи, негативними — схильність до міжусобиць і взаємної боротьби. Головним фактором, що сприяв формуванню такого національного характеру, Чижевський вважає географічні умови, передусім, вплив хліборобського способу життя в умовах безмежних українських степів.