58. Організація діяльності комерційного банку.

Комерційні банки мають самостійність у діях, які збігаються із вимогами ринку. Вони несуть правову й економічну відповідальність за результати цих дій не лише поточними доходами, але і своїм капіталом.

функцій комерційних банків, які визначають їх суть, слід віднести: акумуляцію і мобілізацію грошового капіталу; посередництво у кредиті; стимулювання накопичення господарюючими суб’єктами; посередництво у платежах між окремими самостійними суб’єктами; емісійно-засновницьку діяльність, пов’язану з випуском і розміщенням цінних паперів; консультативне обслуговування клієнтів. Реалізація саме цих функцій притаманна комерційним банкам.

Організаційна структура комерційного банку визначається двома основними компонентами, що визначають особливості управління ним: по-перше, структурою органів управління; по-друге, структурою функціональних підрозділів і служб банку.

Структура органів управління банку згідно з чинним в Україні законодавством охоплює три органи:

вищий орган управління, тобто загальні збори акціонерів (учасників);

наглядовий орган, тобто спостережна рада;

виконавчий орган, тобто правління або рада директорів банку.

До того ж до цієї структури належать органи контролю банку, якими є:

ревізійна комісія;

внутрішній аудит банку.

До компетенції вищого органу управління, тобто загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо таких питань:

визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їхнє виконання;

внесення змін і доповнень до статуту банку;

зміни розміру статутного капіталу банку;

призначення та звільнення голів і членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії й зовнішнього аудитора;

розподілу прибутку;

припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

Загальні збори визнаються правочинним, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більше, як 60 % голосів.

Загальні збори акціонерів (учасників) обирають спостережну раду банку з числа учасників зборів або їхніх представників. При цьому члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, а також ревізійної комісії банку.

59. Класифікація та принципи проведення банківських операцій.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ це ряд дій, спрямованих на реалізацію економічних завдань банку як суб’єкта ринкових відносин, предметом яких є рух грошових коштів, цінних паперів, дорогоцінних металів або зобов’язання з їхнього переміщення, що здійснюється на підставі укладених договорів згідно з чинним законодавством.

Усі банківські операції за економічним змістом та призначенням прийнято поділяти на три основні групи:

1) пасивні;

2) активні;

3) комісійно-посередницькі.

ПАСИВНІ ОПЕРАЦІЇ це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Ресурси банку поділяються на

ВЛАСНІ РЕСУРСИ БАНКУ утворюють його власний капітал, до складу якого входять: статутний, резервний та інші фонди банку, що створюються для забезпечення фінансової стійкості, комерційної і господарської діяльності, а також нерозподілений прибуток поточного та минулих років.

ЗАЛУЧЕНІ РЕСУРСИ БАНКУ це сукупність коштів клієнтів, що акумулюються банком на рахунках.

ПОЗИЧЕНІ РЕСУРСИ БАНКУ це грошові кошти, акумульовані банком шляхом отримання кредитів від інших комерційних банків, центрального банку, а також розміщення позик на грошовому ринку, тобто через випуск власних боргових цінних паперів.

АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ це операції, у процесі яких банки розміщують наявні у них власні, залучені і позичені ресурси у різні види активів з метою отримання прибутку і забезпечення своєї ліквідності.До них відносять

Каса та прирівняні до неї кошти

Кредитний портфель

Інвестиції

Інші активи

КОМІСЙНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКІ - це операції, що проводяться банком за певну плату у вигляді комісії і супроводжуються не формуванням чи розміщенням ресурсів, а переміщенням уже наявних у банку коштів клієнта за його розпорядженням. До цих же операцій належать також усі інші банківські операції для клієнтів, не пов’язані з рухом грошей, – забалансові послуги. Основними видами комісійно-посередницьких операцій банку є такі: розрахунково-касове обслуговування; валютні операції; трастові послуги; консультаційно-інформаційні та інші види операцій.