38. Фінансова стійкість банківської системи.

Фінансова стійкість БС - здатність БС як системного утворення у динамічних умовах ринкового середовища протистояти дії зовнішніх та внутрішніх загроз, забезпечувати надійність збереження та повернення вкладів юридичних і фізичних осіб, своєчасно виконувати власні зобов’язання з метою реалізації цільових орієнтирів грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки держави.

Виходячи із різних цілей функціонування банку і банківської системи, чинники, що спричиняють зниження фінансової стійкості банківської системи слід класифікувати на зовнішні (фінансова глобалізація; інтеграційні процеси; міжнародні інвестиції; міжнародний обмін фінансовою інформацією; міжнародні стандарти банківської діяльності), загальнодержавні (зовнішня політика держави; система формування бюджетної і податкової політики; рівень інфляції та економічна стабільність; інвестиційна діяльність; макроекономічна ситуація; рівень доходів населення) і внутрішньо системні (державна система регулювання банківської системи; конкурентоспроможність БС; рівень капіталізації, платоспроможності і ліквідності; підходи до управління ризиками банк.діяльності; система антикризового управління БС)

В економічній літературі виділяють дві категорії фінансової стійкості: “статична фінансова стійкість” та “стратегічна фінансова стійкість”.

Щодо статичної фінансової стійкості банківської системи, то це означає, що вона має підтримувати стійкість в будь-який момент, тобто постійне дотримання

системою певних критеріїв (параметрів) фінансової стійкості: обов’язкових економічних нормативів, показників системи раннього реагування, рівноваги грошового і товарного ринку, стабільного валютного курсу, рівноважної процентної ставки та інше.

Що ж до стратегічної фінансової стійкості банківської системи, то вона безпосередньо пов’язана з реалізацією пріоритетних цілей розвитку банківської системи. Вважається, що банківська система дотримується стратегічної стійкості, якщо всі перехідні стани системи забезпечують досягнення поставленої цілі - сталого розвитку системи, тобто є фінансово стійкими і рівноважними, а стани, які роблять неможливим досягнення поставленої мети, є фінансово нестійкими (нерівноважними).

Отже, може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, однак її поточні фінансові стани не дозволяють досягнути поставлених цілей, тобто система не дотримується стратегічної фінансової стійкості. Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу. Тому для контролю за стратегічною фінансовою стійкістю необхідно визначити систему пріоритетних цілей не тільки на якісному, але й на кількісному рівні.

Сучасна банк.практика вимагає оцінювати фін.стійкість за такими напрямами:

• оцінка макроекономічної ситуації та тенденцій розвитку банківської системи;

• оцінка достатності кількості банків та розмірів їх філіальної мережі з точки зору міри користування банківськими послугами з боку населення і підприємств;

• моніторинг діяльності банків; аналіз банківської звітності відповідно до виконання певних норм і правил, встановлених Національним банком України (НБУ).