30. Становлення банківської системи Польщі.

Починаючи з другої половини XVI ст., першими банками на території Польсько-Литовської держави були побожні банки, організовані церквою чи костелом. Їх завданням було подолання лихварства шляхом надання дрібних споживчих кредитів бідному населенню під заставу нерухомості. Побожні банки спочатку надавали безпроцентні позики своїм членам у разі великої потреби, а згодом під низький процент. Своєрідними банківськими організаціями були також єврейські міські громади (кагали) та установи, що укладали кредитні угоди (контракти) щодо купівлі-продажу землі, оренди, застави маєтків, купівлі ренти, передання пожиттєвих прав на королівські володіння, виплати посагу та ін.

Реформа банківської системи Польщі розпочалася з 1989 року створенням дворівневої банківської системи. У Польщі, крім трьох національних спеціалізованих, було виділено дев'ять регіональних універсальних банків.

Наступним етапом реформування банківської системи можна вважати 1991 рік, під час якого польський уряд прийняв рішення про приватизацію цих 9 банків. Завдяки цьому їх було перетворено в акціонерні компанії, причому до кожної з них входив один і той самий акціонер – Державне казначейство.

Основними завданнями Національного банку Польщі є:1) організація грошових розрахунків;2) розпорядження девізними резервами;3) ведення банківського обслуговування державного бюджету;4) регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;5) формування умов, необхідних для розвитку банківської системи;6) підготовка звітного платіжного балансу, а також звіту про зовнішні зобов'язання держави.

Органами управління Національного банку Польщі є:1) голова НБП;2) Рада грошової політики;3) Правління НБП.

Центральний банк є визначальним в ринковій економіці Польщі, тому на нього покрадено виконання таких базисних функцій:1. Емісійний центр - НБП має монопольне право емісії валюти; 2. Банк банків - НБП контролює дії інших банків і, зокрема, їх діяльність відповідно до вимог банківського законодавства. 3. Центральний банк уряду. НБП надає банківські послуги уряду, обслуговує рахунки уряду та інших державних установ і виконує їх платіжні доручення.

Другий рівень банківської системи Польщі включає:

1. Державні банки, які створюються за розпорядженням уряду, оперують коштами, виділеними з державної казни.

2. Кооперативні банки, що здійснюють діяльність на основі кооперативного права.

3. Державно-кооперативні банки, які створюються за розпорядженням уряду, але фонди складаються і з державних, і з кооперативних коштів.

4. Банки у формі акціонерних товариств, що створюються за погодженням Національного банку Польщі та Міністерства фінансів.

Сектор небанківських фінансово-кредитних установ формують пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, маклерські контори та кооперативні ощадно-кредитні каси. Слід зазначити, що на сьогодні здійснює діяльність лише два банки зі 100% державним капіталом, 3 – контролюються державою і кілька банків мають незначну частку держави у статутному капіталі.