1. Емісія грошових коштів в оборот, що призводить до збільшення грошової бази та грошової маси.

2. Зберігання резервів комерційних банків.

3. Залучення коштів урядових структур.На договірній основі ЦБ веде поточні рахунки казначейства. Мінфіну і інших урядових структур. На цих рахунках акумулюються податкові та інші надходження до бюджету

4. Відкриття рахунків, на яких розміщуються іноземні депозити.Іноземні депозити – депозити, якими володіють іноземні уряди, іноземні ЦБ, міжнародні валютно-фінансові організації. Дані рахунки полегшують розрахунки між міжнародними фінансовими організаціями.

5. Отримання кредитів від міжнародних валютно-фінансових та кредитних організацій.

6. Емісія та розміщення серед комерційних банків власних боргових зобов’язань.Дана операція виконується з метою регулювання ліквідності банківських установ та грошово-кредитного регулювання економіки.

7. Формування власного капіталу.

53.Центральний банк як аналітичний та інформаційно-статистичний центр банківської системи.

Національний банк – орган валютного регулювання й контролю. Головною метою валютного регулювання Національного банку є проведення зваженої й обґрунтованої курсової політики, що тісно пов’язана із грошово-кредитною політикою. Національний банк здійснює курсову політику з урахуванням інтересів як суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і держави в цілому, направляючи її на підтримку реального курсу гривні, мінімізацію виплат за зовнішнім державним боргом, поповнення золотовалютних резервів, стимулювання припливу капіталу в країну, запобігання вивозу капіталу із країни

У сучасних умовах одним з найважливіших завдань Національного банку як органа валютного контролю є обмеження масштабів відливу капіталу із країни, підвищення ефективності (дієвості) заходів, які перешкоджають відливу капіталу

Національний банк України – статистичний-статистичний-інформаційно-статистичний і аналітичний центр банківської системи. З першого років свого існування Національний банк бере активну участь у створенні інформаційної системи даних, які є основою прогнозування й аналізу економічного розвитку країни. Зокрема, Національний банк розробляє, підтримує в актуалізованому стані й поширює кредитні-кредитне-кредитний-грошово-кредитну (монетарну) і банківську статистику й статистику платіжного балансу.

Національний банк відповідно до законодавчої бази має особливі права щодо одержання інформації. Він має право безоплатно одержувати інформацію, необхідну для підготовки банківської статистики й для аналізу економічної ситуації.

В 1996 р. основи грошово-кредитної статистики в Україні були визнані Міжнародним валютним фондом як прийнятні й ті, які підлягають опублікуванню в щомісячному збірнику «Міжнародна фінансова статистика».

В 2003 р. Україна приєдналася до Спеціального стандарту поширення даних (ССРД) Міжнародного валютного фонду.

Національний банк України як інформаційно-статистичний та аналітичний центр банківської системи видає ряд періодичних видань

• «Вісник Національного банку України» – теоретичний і науково-практичний журнал, у якому висвітлюється діяльність НБУ, актуальні проблеми функціонування банківської системи України, питання грошово-кредитної й валютної політики, світовий банківський досвід

• «Законодавчі й нормативні акти по банківській діяльності» – систематизований збірник нормативно-правових документів, які регламентують банківську діяльність в Україні (законодавчі акти, постанови, інструкції, положення й інші документи НБУ).

• «Бюлетень Національного банку України» – статистичне видання НБУ, що містить інформацію про реальний стан економіки, грошового ринку, а також грошово-кредитну й банківську статистикові

• «Платіжний баланс України» – статистичне видання НБУ, у якому публікуються табличні дані із платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектору економіки України, подаються аналіз і методологія складання платіжного балансу

• «Банкноти й монети України» – каталог, що містить інформацію об паперові гроші й монети, уведені в обіг Національним банком України.