89. Основні цілі реструктуризації банківської системи

У процесі реструктуризації банківської системи слід виділити такі її основні цілі, як:

1. підтримка життєдіяльності банківської системи, збільшення її капіталу, поліпшення якості активів, створення довгострокової ресурсної бази для банківського обслуговування потреб реальної економіки;

2. ліквідація неплатоспроможних, що втратили капітал, кредитних організацій, які не мають перспектив подальшого існування;

3. реформування великих неплатоспроможних банків, ліквідація яких принесла б значні соціальні й економічні втрати;

4. відновлення до банків довіри громадян - вкладників, клієнтів- юридичних осіб та іноземних партнерів;

5. захист внесків населення, розміщених у банках;

6. відсторонення нездатного до конструктивної роботи банківського управлінського персоналу, заміна його на менеджерів, що сумлінно захищають інтереси всіх кредиторів і акціонерів (учасників) банку;

7. залучення до участі в капіталах банків нових власників.

Вищевикладене дає можливість стверджувати, що досягнення поставлених цілей та завдань можливе лише за умови взаємозв’язку і співпраці усіх структурних елементів банківської системи. Реструктуризацію слід розглядати на трьох рівнях – системному, рівні Національного банку України та внутрішньобанківському рівнях.

Стратегія реструктуризації банків у стані фінансової скрути передбачає створення правових й економічних умов для ефективного функціонування спеціалізованих банків і фінансово-кредитних установ як інститутів, що здійснюють свою діяльність винятково у цих сферах, а також відповідних банківських об’єднань, корпорацій та холдингових груп.

90. Форми та етапи реструктуризації банківської системи

Схему процесу реструктуризації банківської системи представлено на рис.9.1.

Реструктуризація банківської системи передбачає виокремлення трьох етапів у діяльності комерційного банку: антикризового, стабілізаційного та інноваційного, які представлені на рис. 9.2.

Реорганізація банків може здійснюватись в п’яти основних формах, якими є: злиття, приєднання, виділення, поділ та перетворення [4]. Злиття – це припинення діяльності двох або кількох банків як юридичних осіб та передачу належних їм майна, коштів, прав та обов’язків до банку –

правонаступника, який створюється в результаті злиття.

Поділ – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов’язків у відповідних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації цього банку шляхом поділу.

91. Характеристика цілей реорганізації комерційних банків

Необхідність реорганізації визначається певними об'єктивними чинниками, якими є

• формування і розвиток ринкових відносин, банківської системи України та забезпечення її фінансової стабільності;

• зміна форм власності банків (від державної - до змішаної – до приватної або колективної);

• необхідність виконання банками вимог чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України;

• забезпечення платоспроможності, ліквідності комерційних банків.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» поняття «реорганізація» визначено як «злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам»

Відповідно до даного визначення метою проведення реорганізації банків є підвищення надійності і стійкості банківської системи України й окремого комерційного банку, забезпечення капіталізації банківської системи, переорієнтації діяльності банків та зростання довіри до цих банків (або новоствореного банку).

Основними принципами реорганізації є:

— пріоритетність інтересів суспільства, держави і банківської системи в цілому та вкладників перед інтересами окремого комерційного банку.

— досягнення сегеративності - результативні показники діяльності новостворених банків мають бути кращі, ніж банків, що реорганізовуються.

— застосування реорганізації як засобу активного оздоровлення проблемних банків.

— підвищення фінансової стійкості банків.

— забезпечення безперервної роботи комерційних банків, які реорганізовуються.

— здатність банків - учасників реорганізації виконувати вимоги Національного банку України щодо формування статутного капіталу,

дотримуватись економічних нормативів, забезпечувати беззбиткову діяльність

Для підвищення ефективності роботи великих комерційних банків, а також за умов кризової ситуації виникає потреба розділення капіталу великих банків, а саме – реорганізації комерційних банків шляхом поділу, виділення (на макрорівні:

• необхідність виділення спеціалізованих банків, діяльність яких спрямована на обслуговування певних галузей, господарських комплексів (паливно-енергетичного, аграрно-промислового, соціального тощо) для реалізації конкретних програм, проектів;

1. на мікрорівні:

• наявність у значному обсязі проблемних кредитів та збитків, що ускладнює вихід комерційного банку з кризового стану і потребує виділення боргів держави та кредитів держави в окремий „критичний банк”;

• неякісний менеджмент, ускладнення прийняття оптимальних управлінських рішень і їх реалізації. Поділ капіталу та створення спеціалізованих банків для освоєння нових напрямів фінансової діяльності сприятиме підвищенню ефективності, прибутковості діяльності комерційних банків;

• конфлікт інтересів акціонерів, засновників [7, с. 132].

Варто зазначити, що на процеси реорганізації впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники, які обумовлюють специфіку і ефективність використання даних процесів комерційними банками. Вплив цих чинників безпосередньо залежить від тих цілей і завдань, які ставить перед собою банк.До внутрішніх чинників можна віднести розширення основного бізнесу, або його диверсифікація, публічне визначення як необхідний елемент виходу на світовий ринок.

У той же час на банківську установу впливають чинники зовнішнього середовища (конкуренція, динаміка продаж тощо). До них можна віднести і тенденції, які визначають макроекономічні процеси. У наукових роботах багатьох західних дослідників [28] піднімається питання про те, які макроекономічні показники впливають на обсяг ринку злиття та поглинання і на його динаміку. В Україні дослідження ринку злиття та поглинання фактично не проводяться.