- •Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції
- •Динаміка бактеріологічного дослідження хворого
- •1 Збір патологічного матеріалу для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •1.1 Харкотиння
- •1.2 Промивні води бронхів
- •1.3 Промивні води шлунка
- •2.2 Бактеріоскопічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.2.1 Пряма бактеріоскопія мазка з фарбуванням за Цілем - Нільсеном
- •Реактиви
- •Спеціальне обладнання
- •2.2.2 Метод збагачення
- •2.2.3 Люмінесцентна мікроскопія
- •2.2.4 Фазовоконтрастна мікроскопія
- •2.3 Бактеріологічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.3.1 Обробка патологічного матеріалу при посіві на щільне живильне середовище
- •Обробка трьохзаміщеним фосфорнокислым натрієм
- •Обробка лугом з використанням гідроокису натрія - модифікований метод Петрова (використовується за рекомендаціями вооз)
- •4,0 % Гідроокис натрію (NaОн):
- •Обробка кислотою
- •2.3.2 Живильні середовища
- •2.3.2.1 Приготування щільних живильних середовищ
- •2.3.2.2. Рідкі живильні середовища
- •Напівсинтетичне середовище Школьнікової.
- •2.4 Біологічний метод дослідження
- •3 Ідентифікація виділених культур мiкобактерiй
- •3.1 Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження
- •Атипові мікобактерії
- •3.2 Диференціація мікобактерій
- •3.2.1 Культуральні тести
- •3.2.1.1 Приготування середовища із саліциловокислим натрієм
- •3.2.1.2 Приготування середововища з паранітробензойною кислотою
- •3.2.1.3 Приготування середовища з тіоацетазоном (тібоном)
- •3.2.1.4 Ріст на середовищі з 5 % NаСl
- •3.2.1.5 Виявлення корд-фактора
- •3.2.2 Бiохiмiчнi методи дослідження
- •3.2.2.1 Ніациновий тест
- •3.2.2.2 Визначення амiдазної активності
- •Метод Бьоніке
- •Визначення нікотинамiдазної активності
- •Метод Таке
- •Визначення формамiдазної активності
- •3.2.2.3 Визначення нiтратредуктазної активності
- •3.2.2.4 Диференціація мiкобактерiй за окисно-відновними ферментами
- •Визначення каталазної і пероксидазної активності одночасно
- •Термостабiльнiсть каталази
- •Визначення активності термостабільної каталази
- •3.2.2.5 Реакція гiдролiзу твiну-80
- •3.2.2.6 Ключові тести і схеми ідентифікації мікобактерій
- •3.3 Біологічний метод ідентифікації кислотостійких мiкобактерiй
- •4 Прискоренні методи виявлення мікобактерій
- •4.1 Виявлення мікобактерій за допомогою індикаторної пробірки bbl mgit
- •4.2 Визначення медикаментозної стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів (стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол) за допомогою системи bbl mgit ast sire
- •4.3 Виявлення мікобактерій за допомогою середовища вкг (стимулятор росту і середовище вкг) (в.В.Власенко)
- •4.3.1 Постановка досліду по контролю якості живильного середовища вкг
- •1 Етап – відбір і попередня обробка досліджуваного матеріалу для характеристики днк
- •Відбір та підготовка клінічного матеріалу для аналізу.
- •Форма випуску та пакування.
- •Комплектність набору для ампліфікації днк m.Tuberculosis,м.Bovis наведена в табл.4.4.
- •3 Этап – детекція продуктів ампліфікації за допомогою гельелектрофорезу
- •Порядок проведення робіт.
- •Форма випуску й пакування.
- •5 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1 Критерії стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1.1 Визначення чутливості мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів методом абсолютних концентрацій на щільних середовищах
- •5.1.1.1 Розведення антимікобактеріальних препаратів
- •Iзонiазид
- •5.1.2 Визначення стійкості мбт до антимікобактеріальних препаратів
- •I Приготування розведень антимікобактеріальних препаратів
- •II Приготування суспензії культури мбт
- •5.3 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до декількох антимікобактеріальних препаратів
- •5.4 Визначення чутливості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів з використанням кров’яного живильного середовища
- •5.5 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих
- •5.5.1 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих методом серійних розведень в рідкому середовищі
- •5.5.1.1 Схеми розведення антимікобактеріальних препаратів для визначення мік
- •Iзонiазид
- •Рифампіцин (рифадин, мікобутин)
- •Етамбутол
- •Канаміцин
- •Фторхінолони (ципробай або інший ципрофлоксацин чи офлоксацин)
- •5.5.1.2 Визначення бактеріостатичної активності крові (бак) після прийому хворим антимікобактеріальних препаратів (туберкулостатична проба)
2.2.2 Метод збагачення
У випадку відсутності мікобактерій при прямому мікроскопічному дослідженні та при наявності клінічних ознак туберкульозу застосовують різні методи обробки досліджуваного матеріалу з метою концентрації збудника – методи збагачення.
Наводимо найбільш поширену та найменш трудомістку методику збагачення досліджуваного матеріалу.
Кип’ятіння з содовим розчином
Харкотиння хворого збирають у кишенькову плювальницю в кількості 10 – 20 мл. Туди додають рівний об’єм стерильного 5,0 % розчину харчової соди (бікарбонату натрію), ставлять на водяну баню і кип’ятять протягом 45 хвилин з моменту закипання води. Далі після охолодження вміст виливають в центрифужні пробірки, центрифугують при 3500 об/хв. протягом 25 – 30 хвилин, надосадову рідину зливають, а з осаду роблять тонкі мазки, фіксують їх, фарбують за Цілем-Нільсеном і мікроскопують під імерсійною системою світлового мікроскопу.
Кип’ятіння з содовим розчином широко використовується в даний час, завдяки його простоті, ефективності, доступності та безпечності.
Оцінка результатів світлової мікроскопії.
Для запобігання отримання хибнопозитивних результатів при проведенні бактеріоскопії необхідно:
- імерсійне масло наносити на скельце піпеткою, не торкаючись поверхні мазка;
- об’єктив не повинен торкатися поверхні мазка, а легко стикатися з верхнім меніском імерсійного масла.
Перегляд мазків треба робити за певною системою, це вимагає стандартизації, що гарантує перегляд найбільш репрезентативних полів у мазку. Для того, щоб переконатися в однократності проглядання полів зору, необхідно дотримуватися визначеного порядоку і керуватися наступними рекомендаціями:
- перегляд мазків, забарвлених за Цілем-Нільсеном, завжди проводиться під 100 кратним об'єктивом з імерсією;
- обов’язково включати позитивний і негативний контролі. Позитивний контроль гарантує придатність розчинів до фарбування і правильність методу. Негативний контроль підтверджує відсутність у розчинах і барвниках кислотостійких артефактів;
- техніка перегляду мазка: мазок проглядається кілька разів по довжині зигзаго- подібно;
- мазок можна кваліфікувати як негативний після перегляду не менше 300 полів зору. У досвідченого мікроскопіста на цю роботу піде 15 хвилин. У мазку площею 1,0 х 2,0 см кількість мікроскопічних полів зору від краю до краю буде відповідати 100. У випадку, якщо мазок явно позитивний, немає необхідності переглядати весь мазок і перегляд декількох полів (20-50) достатній для оцінки його як позитивного.
Мікроскопічне дослідження повинне показати, чи присутні в мазку кислотостійкі палички, і, якщо присутні, необхідно дати їх кількісну оцінку в полі зору. При прямій бактеріоскопії у повноцінному полі зору повинен бути присутнім один з наступних елементів бронхіального секрету: лейкоцити, еластичні волокна і миготливий епітелій. Після збагачення цих елементів немає, бо вони зникають під впливом обробки матеріалу. Результати повинні бути представлені в кількісному вираженні. При фарбуванні мазків за методом Ціля-Нільсена рекомендується наступний порядок видачі результатів:
Оцінка результатів бактеріоскопії при забарвленні за Цілем-Нільсеном
Кількість КСП паличок у мазку |
Кількість полів зору |
Результат |
Оцінка ступеня обсіменіння та форма відповіді |
Відсутні |
300 |
Негативний |
КСП не виявлене на 300 п/зору |
1 - 3 |
300 |
Негативний |
КСП не виявлене на 300 п/зору |
4 - 9 |
100 |
Позитивний (недостатня кількість) |
Указати точне число виявлених КСП (4-9 на 100 п/зору) |
10 - 99 |
100 |
Позитивний |
1+ (від 10 до 99 КСП на 100 п/зору) |
1 - 10 |
В полі зору |
Позитивний |
2+ (1-10 КСП у п/зору в 50 п/зору) |
Більше 10 |
В полі зору |
Позитивний |
3+ (більш 10 у п/зору в 20 п/зору) |
Примітки: КСП – кислостійкі палички; п/зору – поле зору.
