- •Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції
- •Динаміка бактеріологічного дослідження хворого
- •1 Збір патологічного матеріалу для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •1.1 Харкотиння
- •1.2 Промивні води бронхів
- •1.3 Промивні води шлунка
- •2.2 Бактеріоскопічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.2.1 Пряма бактеріоскопія мазка з фарбуванням за Цілем - Нільсеном
- •Реактиви
- •Спеціальне обладнання
- •2.2.2 Метод збагачення
- •2.2.3 Люмінесцентна мікроскопія
- •2.2.4 Фазовоконтрастна мікроскопія
- •2.3 Бактеріологічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.3.1 Обробка патологічного матеріалу при посіві на щільне живильне середовище
- •Обробка трьохзаміщеним фосфорнокислым натрієм
- •Обробка лугом з використанням гідроокису натрія - модифікований метод Петрова (використовується за рекомендаціями вооз)
- •4,0 % Гідроокис натрію (NaОн):
- •Обробка кислотою
- •2.3.2 Живильні середовища
- •2.3.2.1 Приготування щільних живильних середовищ
- •2.3.2.2. Рідкі живильні середовища
- •Напівсинтетичне середовище Школьнікової.
- •2.4 Біологічний метод дослідження
- •3 Ідентифікація виділених культур мiкобактерiй
- •3.1 Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження
- •Атипові мікобактерії
- •3.2 Диференціація мікобактерій
- •3.2.1 Культуральні тести
- •3.2.1.1 Приготування середовища із саліциловокислим натрієм
- •3.2.1.2 Приготування середововища з паранітробензойною кислотою
- •3.2.1.3 Приготування середовища з тіоацетазоном (тібоном)
- •3.2.1.4 Ріст на середовищі з 5 % NаСl
- •3.2.1.5 Виявлення корд-фактора
- •3.2.2 Бiохiмiчнi методи дослідження
- •3.2.2.1 Ніациновий тест
- •3.2.2.2 Визначення амiдазної активності
- •Метод Бьоніке
- •Визначення нікотинамiдазної активності
- •Метод Таке
- •Визначення формамiдазної активності
- •3.2.2.3 Визначення нiтратредуктазної активності
- •3.2.2.4 Диференціація мiкобактерiй за окисно-відновними ферментами
- •Визначення каталазної і пероксидазної активності одночасно
- •Термостабiльнiсть каталази
- •Визначення активності термостабільної каталази
- •3.2.2.5 Реакція гiдролiзу твiну-80
- •3.2.2.6 Ключові тести і схеми ідентифікації мікобактерій
- •3.3 Біологічний метод ідентифікації кислотостійких мiкобактерiй
- •4 Прискоренні методи виявлення мікобактерій
- •4.1 Виявлення мікобактерій за допомогою індикаторної пробірки bbl mgit
- •4.2 Визначення медикаментозної стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів (стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол) за допомогою системи bbl mgit ast sire
- •4.3 Виявлення мікобактерій за допомогою середовища вкг (стимулятор росту і середовище вкг) (в.В.Власенко)
- •4.3.1 Постановка досліду по контролю якості живильного середовища вкг
- •1 Етап – відбір і попередня обробка досліджуваного матеріалу для характеристики днк
- •Відбір та підготовка клінічного матеріалу для аналізу.
- •Форма випуску та пакування.
- •Комплектність набору для ампліфікації днк m.Tuberculosis,м.Bovis наведена в табл.4.4.
- •3 Этап – детекція продуктів ампліфікації за допомогою гельелектрофорезу
- •Порядок проведення робіт.
- •Форма випуску й пакування.
- •5 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1 Критерії стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1.1 Визначення чутливості мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів методом абсолютних концентрацій на щільних середовищах
- •5.1.1.1 Розведення антимікобактеріальних препаратів
- •Iзонiазид
- •5.1.2 Визначення стійкості мбт до антимікобактеріальних препаратів
- •I Приготування розведень антимікобактеріальних препаратів
- •II Приготування суспензії культури мбт
- •5.3 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до декількох антимікобактеріальних препаратів
- •5.4 Визначення чутливості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів з використанням кров’яного живильного середовища
- •5.5 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих
- •5.5.1 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих методом серійних розведень в рідкому середовищі
- •5.5.1.1 Схеми розведення антимікобактеріальних препаратів для визначення мік
- •Iзонiазид
- •Рифампіцин (рифадин, мікобутин)
- •Етамбутол
- •Канаміцин
- •Фторхінолони (ципробай або інший ципрофлоксацин чи офлоксацин)
- •5.5.1.2 Визначення бактеріостатичної активності крові (бак) після прийому хворим антимікобактеріальних препаратів (туберкулостатична проба)
Комплектність набору для ампліфікації днк m.Tuberculosis,м.Bovis наведена в табл.4.4.
Таблиця 4.4 - Комплектність набору для ампліфікації ДНК M.tuberculosis, М.bovis
№ |
Найменування компонентів в упаковці (напис на етикетці) |
Номінальний об’єм (см3) |
Вид пакування |
К-сть штук |
1 |
ПЛР – буфер |
1 |
Пластикова пробірка ємністю 2 см3 |
2 |
2 |
Пробірки Майстер-Мікс (маркерування кольором) |
Суха суміш |
Блакитна пластикова пробірка ємністю 0,5 см3 |
100 |
3 |
Масло мінеральне (Мін. масло) |
2 |
Пластикова пробірка ємністю 2 см3 |
2 |
4 |
Вода дейонізована (дд-вода) |
2 |
Пластикова пробірка ємністю 5 см3 |
1 |
5 |
Позитивний контроль (К+) |
Суха суміш |
Червона пластикова пробірка ємністю 0,5 см3 |
5 |
6 |
Негативний контроль (К–) |
Суха суміш |
Безбарвна пластикова пробірка ємністю 0,5 см3 |
5 |
3 Этап – детекція продуктів ампліфікації за допомогою гельелектрофорезу
Здійснюється з використанням комплекту реактивів № 3 із набору MYC– ТЕSТ.
Порядок проведення робіт.
1. Приготування буферного розчину для електорофорезу (БЕ).
Розчинити вміст пакета з написом «Буфер для електрофорезу» в 200 см3 дистильованої води й довести об’єм розчину до 1 л. Після приготування зберігати розчин при температурі плюс 4,0 0С.
2. Приготування гелю агарози.
В конічну термостійку колбу, ємністю 250 см3 внести вміст одного пакета з агарозою, додати 200 см3 БЕ та помістити колбу на електричну плитку. Довести вміст колби до кипіння і через 10 – 20 хвилин, після того як агароза повністю розчиниться, колбу з розплавленою агарозою зняти з плитки. Розчин агарози, що отримали, повинен бути прозорим і не повинен містити окремих нерозплавлених часток.
3. Підготовка електрофоретичної камери до заливання гелю агарози.
Встановити кришку з ванночкою на камеру, а платформу для заливання гелю помістити у ванночку. Встановити гребінчик (можна встановити 2 і навіть 4 гребінчики залежно від кількості проб, що аналізуються) на платформу.
4. В колбу з розчином агарози внести 5,0 мкл етідіума броміду, старанно й обережно перемішати вміст колби рівномірними обертовими рухами. Після цього розплавлену агарозу охолодити до 50 0С при кімнатній температурі.
5. Охолоджену до 50 0С агарозу вилити на платформу. Товщина шару агарози повинна бути не меншою за 4 мм.
6. Після застигання гелю агарози (приблизно через 25 – 30 хвилин) обережно витягнути гребінчик, не пошкодивши при цьому карманів, платформу з агарозним гелем перенести з ванночки в електрофоретичну камеру.
7. Залити 800 см3 розчину БЕ в електрофоретичну камеру так, щоб він вкривав агарозний гель шаром 5 – 6 мм.
8. Додати в пробірку з «Контрольним зразком ДНК» 50,0 мкл бідистильованої води. Перемішати вміст до повного розчинення осаду. Додати в розчин 10,0 мкл фарби-лідера. Внести рекомендовану кількість фарби-лідера в проби, що аналізуються, та перемішати.
Внести в одну лунку з гелем під шар БЕ 5,0 мкл приготованого «Контрольного зразка ДНК» і в інші по 5,0 – 20,0 мкл проб, що аналізуються, з попередньо внесеною фарбою-лідером так, щоб вміст заповненого пробою карману не перетікав у інший.
9. Проведення електрофорезу.
Встановити кришку на камеру, підключити електрофоретичну камеру до джерела живлення, встановити на джерелі живлення напругу в 200 V (не більш 15 V/см). Через 25 – 35 хвилин електрофоретичну камеру відключити від джерела живлення, від’єднати дроти та тільки після цього зняти кришку з електрофоретичної камери. Дістати платформу з гелем з електрофоретичної камери, дати рідині стекти й обережно промити гель дистильованою водою.
Примітка. При роботі з гелем агарози при додаванні етідіуму бромідіу і подальшому дослідженні, слід обов’язково надягати гумові рукавички !
10. Облік результатів.
Після проведення електрофорезу гель агарози виймають з приладу для електрофорезу, продивляються або (і) фотографують на фотоплівку типу “ Мікрат 300 “ або “ Ізопан “ в ультрафіолетовому світлі з довжиною хвилі 254 або 310 нм з використанням флуоскопа. Продукт ампліфікації на фотоплівці видно у вигляді темної смужки. Допускається використання інших методів аналізу електрофореграм (використання цифрових або телекамер, сканування гелю).
Особливістю тест-системи, що пропонується, є наявність у “ПЛР-пробірках“ ДНК внутрішнього стандарту (ВС). ВС дозволяє контролювати проходження реакції у кожній пробірці, яка утримує ДНК досліджуваного зразка, що виключає отримання помилково-негативних результатів аналізу.
Чутливість визначення – 50 геном/екв.
Розмір амплікона мішені – 229 н.п.
Розмір амплікона ВС – 335 н.п.
Можливі варіанти електрофорезу продуктів ампліфікації наведені на рис. 4.1.
1 2 3 4 5 6 7 8
ВС
МІШЕНЬ
|
…..
|
…..
|
…..
|
…..
|
….. К+
|
….. ММ
|
….. К–
|
|
Примітки:
1. 1 – 5 – клінічні зразки;
2. 6 – 7 – позитивний контроль;
3.
8 – негативний контроль;
4. ВС - смужка в гелі, що відповідає розміру амплікона внутрішнього
стандарту;
5. МІШЕНЬ - смужка в гелі, що відповідає ділянці ДНК
M. tuberculossis, М. bovis, яка ампліфікується.
Рис. 4.1 - Можливі варіанти електрофорезу продуктів ампліфікації
На рисунку 4.1 в колонці 1 смужки ампліконів відсутні. Це означає, що реакція не пройшла і аналіз необхідно повторити.
В колонці 2 видно тільки смужку ВС. Це означає, що результат негативний (у досліджуваному зразку ДНК M. tuberculosis, М. bovis відсутня або її кількість менша, ніж 50 геном/екв у 5,0 мкл розчину виділюваної ДНК).
В колонці 3 видно тільки смужку амплікона мішені – результат позитивний. ВС пригнічений великою кількістю мішеней.
В колонці 4 видно смужки ампліконів ВС та мішені. Це означає, що реакція позитивна (в 5,0 мкл розчину виділеної ДНК знаходиться 50-1000 геном/екв мікобактерій). Співвідношення інтенсивності смужок може бути різним.
В колонці 5 видно слабке світіння смужок амплікона мішені та ВС. Це свідчить, що, можливо, в реакції присутній інгібітор. Необхідно повторити аналіз.
В колонці 6 - позитивний контроль реакції (К+) пройшов нормально і вказує на те, що в пробі присутня невелика кількість мішені.
В колонці 7 - контроль пробірок Майстер-Мікс (ММ). Позитивний контроль реакції пройшов нормально.
В колонці 8 присутня тільки смужка ВС, це означає, що негативний контроль реакції (К–) пройшов нормально*.
* Примітка. Якщо негативний контроль проходить за варіантами 6 або 7, то необхідно з’ясувати джерело контамінації та повторити аналіз.

…