- •Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції
- •Динаміка бактеріологічного дослідження хворого
- •1 Збір патологічного матеріалу для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •1.1 Харкотиння
- •1.2 Промивні води бронхів
- •1.3 Промивні води шлунка
- •2.2 Бактеріоскопічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.2.1 Пряма бактеріоскопія мазка з фарбуванням за Цілем - Нільсеном
- •Реактиви
- •Спеціальне обладнання
- •2.2.2 Метод збагачення
- •2.2.3 Люмінесцентна мікроскопія
- •2.2.4 Фазовоконтрастна мікроскопія
- •2.3 Бактеріологічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.3.1 Обробка патологічного матеріалу при посіві на щільне живильне середовище
- •Обробка трьохзаміщеним фосфорнокислым натрієм
- •Обробка лугом з використанням гідроокису натрія - модифікований метод Петрова (використовується за рекомендаціями вооз)
- •4,0 % Гідроокис натрію (NaОн):
- •Обробка кислотою
- •2.3.2 Живильні середовища
- •2.3.2.1 Приготування щільних живильних середовищ
- •2.3.2.2. Рідкі живильні середовища
- •Напівсинтетичне середовище Школьнікової.
- •2.4 Біологічний метод дослідження
- •3 Ідентифікація виділених культур мiкобактерiй
- •3.1 Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження
- •Атипові мікобактерії
- •3.2 Диференціація мікобактерій
- •3.2.1 Культуральні тести
- •3.2.1.1 Приготування середовища із саліциловокислим натрієм
- •3.2.1.2 Приготування середововища з паранітробензойною кислотою
- •3.2.1.3 Приготування середовища з тіоацетазоном (тібоном)
- •3.2.1.4 Ріст на середовищі з 5 % NаСl
- •3.2.1.5 Виявлення корд-фактора
- •3.2.2 Бiохiмiчнi методи дослідження
- •3.2.2.1 Ніациновий тест
- •3.2.2.2 Визначення амiдазної активності
- •Метод Бьоніке
- •Визначення нікотинамiдазної активності
- •Метод Таке
- •Визначення формамiдазної активності
- •3.2.2.3 Визначення нiтратредуктазної активності
- •3.2.2.4 Диференціація мiкобактерiй за окисно-відновними ферментами
- •Визначення каталазної і пероксидазної активності одночасно
- •Термостабiльнiсть каталази
- •Визначення активності термостабільної каталази
- •3.2.2.5 Реакція гiдролiзу твiну-80
- •3.2.2.6 Ключові тести і схеми ідентифікації мікобактерій
- •3.3 Біологічний метод ідентифікації кислотостійких мiкобактерiй
- •4 Прискоренні методи виявлення мікобактерій
- •4.1 Виявлення мікобактерій за допомогою індикаторної пробірки bbl mgit
- •4.2 Визначення медикаментозної стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів (стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол) за допомогою системи bbl mgit ast sire
- •4.3 Виявлення мікобактерій за допомогою середовища вкг (стимулятор росту і середовище вкг) (в.В.Власенко)
- •4.3.1 Постановка досліду по контролю якості живильного середовища вкг
- •1 Етап – відбір і попередня обробка досліджуваного матеріалу для характеристики днк
- •Відбір та підготовка клінічного матеріалу для аналізу.
- •Форма випуску та пакування.
- •Комплектність набору для ампліфікації днк m.Tuberculosis,м.Bovis наведена в табл.4.4.
- •3 Этап – детекція продуктів ампліфікації за допомогою гельелектрофорезу
- •Порядок проведення робіт.
- •Форма випуску й пакування.
- •5 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1 Критерії стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1.1 Визначення чутливості мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів методом абсолютних концентрацій на щільних середовищах
- •5.1.1.1 Розведення антимікобактеріальних препаратів
- •Iзонiазид
- •5.1.2 Визначення стійкості мбт до антимікобактеріальних препаратів
- •I Приготування розведень антимікобактеріальних препаратів
- •II Приготування суспензії культури мбт
- •5.3 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до декількох антимікобактеріальних препаратів
- •5.4 Визначення чутливості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів з використанням кров’яного живильного середовища
- •5.5 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих
- •5.5.1 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих методом серійних розведень в рідкому середовищі
- •5.5.1.1 Схеми розведення антимікобактеріальних препаратів для визначення мік
- •Iзонiазид
- •Рифампіцин (рифадин, мікобутин)
- •Етамбутол
- •Канаміцин
- •Фторхінолони (ципробай або інший ципрофлоксацин чи офлоксацин)
- •5.5.1.2 Визначення бактеріостатичної активності крові (бак) після прийому хворим антимікобактеріальних препаратів (туберкулостатична проба)
5.5.1.1 Схеми розведення антимікобактеріальних препаратів для визначення мік
Iзонiазид
1-е розведення – 10,0 мг/мл: наважку 100,0 мг препарату заливають 1,0 мл етилового спирту (для дезинфекції), або беруть 1,0 мл 10,0 % розчину, що також містить 100,0 мг ізоніазиду + 9,0 мл води.
2-е розведення – 1,0 мг/мл (1000,0 мкг/мл): 1,0 мл 1-го розведення + 9,0 мл води.
3-є розведення – 100,0 мкг/мл: 1,0 мл 2-го розведення + 9,0 мл води.
4-е розведення – 10,0 мкг/мл: 1,0 мл 3-го розведення + 9,0 мл води.
5-е розведення (робоче) – 0,4 мкг/мл: 0,4 мл 4-го розведення (4,0 мкг) + 9,6 мл води.
Далі роблять серійні розведення препарату в середовищі Проскауера-Бека, що містить 10,0 % конячої сироватки, заздалегідь розлите в ряд пробірок по 3,0 мл. Тобто із 5-го (робочого) розведення беруть 3,0 мл і вносять в 3,0 мл середовища, отримуючи концентрацію 0,2 мкг/мл, і т.д. – до концентрації 0,003 мкг/мл (сьома пробірка). Восьма пробірка препарату не містить і служить контролем.
Рифампіцин (рифадин, мікобутин)
1-е розведення – 15,0 мг/мл: капсулу, що містить 150,0 мг препарату, висипають в стерильну пробірку + 1,0 мл етилового спирту + 9,0 мл води.
2-е розведення – 1,5 мг/мл (1500 мкг/мл): 1,0 мл 1-го розведення + 9,0 мл води.
3-є розведення – 150,0 мкг/мл: 1,0 мл 2-го розведення + 9,0 мл води.
4-е розведення (робоче) – 15,0 мкг/мл: 1,0 мл 3-го розведення + 9,0 мл води.
Беруть 2,0 мл робочого розведення (4-го) додають 4,0 мл середовища Проскауера-Бека, отримуючи концентрацію 5,0 мкг/мл, далі – серійні розведення в середовищі до 0,03 мкг/мл. Остання пробірка без препарату (контроль).
Етамбутол
1-е розведення – 20,0 мг/мл: таблетку етамбутолу, що містить 400,0 мг препарату, ретельно розтирають в ступці + 1,0 мл етилового спирту + 19,0 мл води.
2-е розведення – 2,0 мг/мл (2000 мкг/мл): 1,0 мл 1-го розведення + 9,0 мл води.
3-є розведення – 200,0 мкг/мл: 1,0 мл 2-го розведення + 9,0 мл води.
4-е розведення (робоче) – 20,0 мкг/мл: 1,0 мл 3-го розведення + 9,0 мл води.
Беруть 3,0 мл робочого (4-го) розведення і додають 3,0 мл середовища Проскауера-Бека, в якому створюється концентрація препарату 10,0 мкг/мл. Далі – ряд серійних розведень у середовищі до 0,07 мкг/мл. Остання пробірка без препарату (контроль).
Етіонамiд (або протіонамід)
1-е розведення – 25,0 мг/мл: таблетку, що містить 250,0 мг препарату, ретельно розтирають в стерильній ступці + 1,0 мл етилового спирту + 9,0 мл води.
2-е розведення – 2,5 мг/мл (2500 мкг/мл): 1,0 мл 1-го розведення + 9,0 мл води.
3-є розведення – 250,0 мкг/мл: 1,0 мл 2-го розведення + 9,0 мл води.
4-е розведення – 25,0 мкг/мл: 1,0 мл 3-го розведення + 9,0 мл води.
5-е розведення (робоче) – 5,0 мкг/мл: 1,0 мл 4-го розведення + 4,0 мл води.
Далі роблять серійні розведення в середовищі заздалегідь розлитому по 3,0 мл, шляхом внесення 3,0 мл робочого (5-го) розведення. Отримують ряд пробірок, з концентрацією від 2,5 мкг/мл до 0,04 мкг/мл (у 7-й пробірці). Восьма пробірка - без препарату (контроль).
Канаміцин
Беруть ампулу канаміцину , що містить 500,0 мг в 2,0 мл (тобто 250,0 мг/мл).
1-е розведення – 25,0 мг/мл: 1,0 мл із ампули + 9,0 мл води.
2-е розведення – 2,5 мг/мл (2500 мкг/мл): 1,0 мл 1-го розведення + 9,0 мл води.
3-є розведення – 250,0 мкг/мл: 1,0 мл 2-го розведення + 9,0 мл води.
4-е розведення (робоче) – 25,0 мкг/мл: 1,0 мл 3-го розведення + 9,0 мл води.
Із 4-го (робочого) розведення, що має концентрацію 25,0 мкг/мл, беруть 1,0 мл, додають 4,0 мл середовища Проскауера-Бека, отримуючи концентрацію 5,0 мкг/мл, далі – серійні розведення в середовищі до 0,31 мкг/мл (5 пробірок). Шоста пробірка - без препарату (контроль).
