3 Ідентифікація виділених культур мiкобактерiй

У сучасній бактеріології ідентифікація мiкобактерiй представляє великі труднощі. З одного боку, в результаті інтенсивної і тривалої хіміотерапії туберкульозу змінилася морфологія збудника. З іншого боку, частішими стали випадки виділення з патологічного матеріалу атипових мiкобактерiй. У практичних лабораторіях для диференціації M.tuberculosis від інших кислотостійких мiкобактерiй необхідно застосовувати найбільш прості і доступні тести, що включають бактеріологічні і біохімічні дослідження.

За останнім виданням Берджі (9 видання), група 21(мікобактерії) включає 45 видів, із яких більшість являється сапрофітами, не патогенними для людини. Поряд із цим, ряд видів може викликати ураження легень, лімфатичних вузлів і інших органів. Найбільш патогенними для людини є M.tuberculosis і M.bovis. Для правильної оцінки виділених мiкобактерiй - ідентифікації і визначення їх ролі в захворюванні людини необхідно провести диференціацію виділених культур із використанням спеціальних методик. Комплекс цих тестів різноманітний, в залежності від кваліфікації лабораторних робітників, обсягу досліджень, що проводяться, і умов роботи лабораторії.

3.1 Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження

При культуральному методі дослідження варто враховувати ріст на яєчних, агарових і рідких живильних середовищах. Враховується також швидкість росту, температурний оптимум росту, морфологія колоній, їх колір (табл.3.1).

Таблиця 3.1 – Основні диференційно-діагностичні морфологічні і ростові

характеристики мікобактерій

	Колонії		Ріст
Вид	морфологія	пігмент	швидкість	( 0С)
M.tuberculosis	R-колонії	Н (кремові)	Повільна	31-38; 37 (оптимум)
M.bovis	Дрібні, прозорі R-колонії	Н (безбарвні чи кремові)	Повільна	37-38
M.africanum	R-колонії	Н	Повільна	37
Комплекс M.avium-intracellulare	Дрібні, опуклі S-колонії, R-дисоціанти	Н	Повільна	25 - 45 37 (оптимум)
M.scrofulaceum	Круглі S-колонії	С (жовто-жовтогарячі)	Повільна	25-37
M.kansasii	R-колонії, містять кристали -каротину	Ф (рідко Н чи С)	Повільна	25-37
M.fortuitum-cheloneae	S- і R-колонії	Н (кремові)	Швидка	25-40
M.xenopi	S-колонії з виростами	Н (С)	Повільна	42-43
M.szulgai	S- і R-колонії	С (37 0С); Ф (25 0С)	Повільна	25-37
M.malmoense	S-колонії	Безбарвні	Швидка	25-37
M.simiae	S-колонії	Ф (при тривалій експозиції)	Повільна	37
M.marinum	Нерівні, блискучі S-колонії; рідше R-дисоціанти	Ф	Помірна	31-33
M.haemophilum	R-колонії; рідше S-дисоціанти	Н	Повільна	20-32
M.gordonae	S-колонії	С, жовтогарячі	Повільна	25-37
M.asiaticum	R-колонії	Ф	Повільна	25-37
M.thermoresistible	Частіше S-колонії; R-дисоціанти	Ф (жовто-жовтогарячі, пізніше - коричневі)	Швидка	37-45
M.terrа-triviale	S-(М.terra) і R-(М.triviale) колонії	Н	Повільна	25-37
M.nonchromogenicum	R-колонії	Н	Повільна	25-37
M.flavescens	S-колонії	С	Помірна	25-37
M.smegmatis	Частіше R-колонії; рідше S-дисоціанти	Н (кремові)	Швидка	25-45
M.shimodei	R-колонії	Н	Повільна	37

Позначення:  Н – нефотохромогенні, С – скотохромогенні, Ф – фотохромогенні;

 швидкість росту на щільних середовищах: повільна – протягом 4 – 6

тижнів; помірна – протягом 2-3 тижнів; швидка – протягом 2 - 7 діб.

M.tuberculosis – збудник туберкульозу у людей. Ці мікобактерії дають первинний ріст при посіві патологічного матеріалу від 3-х тижнів до 2-х місяців, рідко – до 2,5 місяців. Пасажні культури ростуть швидше. Ріст на щільному яєчному середовищі, що містить гліцерин, пишний: культури ростуть у виді шорстких R-колоній, але можуть бути гладенькими, що зливаються між собою (S-варіант), мають кремовий відтінок. На рідкому живильному середовищі мікобактерії туберкульозу утворюють плівку на поверхні, в молодих культурах – тонку, в старих – зморшкувату, грубу, а іноді навіть дають придонний крихкуватий ріст. Температурний оптимум 37-38 ⁰С. При 22 ⁰С і 45 ⁰С не ростуть. Морфологічно в мазку, забарвленому за Цілем-Нільсеном, M.tuberculosis, що виросли на яєчних середовищах, представляються у вигляді поліморфних тонких спирто-, лугокислотостійких паличок, часто зігнутих, що лежать під кутом одна до одної, а іноді можна навіть бачити невеликі скупчення у вигляді так званих “кіс” (часточки від мікроколоній).

М.bovis – мікобактерії, що викликають туберкульоз у великої рогатої худоби, рідко у людей, трохи коротші, з менш вираженою схильністю до розгалуження, морфологічні відмінності від М.tuberculosis не виражені. Культуральні властивості також подібні, однак на штучних середовищах ростуть повільніше і тільки при температурі 37 – 38 ⁰С. У первинних культурах і на середовищах, що не містять пірувату, відзначають бідний ріст; колонії дрібні, плоскі, шорсткуваті. Концентрація гліцерину в середовищі більше ніж 0,75 % впливає негативно на швидкість размноження M.bovis. Колонії не мають пігменту, вони - білого або cірого кольору. Бактеріоскопічно відрізнити їх від M.tuberculosis не представляється можливим. Морфологічно і культурально подібні з M.africanum i BCG - “M.bovis complex” (M.bovis, BCG, M.africanum).

M.africanum – основний збудник туберкульозу в Африці. Справжне поширення збудника визначити складно, тому що в багатьох лабораторіях його не ідентифікують, або плутають з M.bovis.