- •Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції
- •Динаміка бактеріологічного дослідження хворого
- •1 Збір патологічного матеріалу для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •1.1 Харкотиння
- •1.2 Промивні води бронхів
- •1.3 Промивні води шлунка
- •2.2 Бактеріоскопічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.2.1 Пряма бактеріоскопія мазка з фарбуванням за Цілем - Нільсеном
- •Реактиви
- •Спеціальне обладнання
- •2.2.2 Метод збагачення
- •2.2.3 Люмінесцентна мікроскопія
- •2.2.4 Фазовоконтрастна мікроскопія
- •2.3 Бактеріологічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.3.1 Обробка патологічного матеріалу при посіві на щільне живильне середовище
- •Обробка трьохзаміщеним фосфорнокислым натрієм
- •Обробка лугом з використанням гідроокису натрія - модифікований метод Петрова (використовується за рекомендаціями вооз)
- •4,0 % Гідроокис натрію (NaОн):
- •Обробка кислотою
- •2.3.2 Живильні середовища
- •2.3.2.1 Приготування щільних живильних середовищ
- •2.3.2.2. Рідкі живильні середовища
- •Напівсинтетичне середовище Школьнікової.
- •2.4 Біологічний метод дослідження
- •3 Ідентифікація виділених культур мiкобактерiй
- •3.1 Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження
- •Атипові мікобактерії
- •3.2 Диференціація мікобактерій
- •3.2.1 Культуральні тести
- •3.2.1.1 Приготування середовища із саліциловокислим натрієм
- •3.2.1.2 Приготування середововища з паранітробензойною кислотою
- •3.2.1.3 Приготування середовища з тіоацетазоном (тібоном)
- •3.2.1.4 Ріст на середовищі з 5 % NаСl
- •3.2.1.5 Виявлення корд-фактора
- •3.2.2 Бiохiмiчнi методи дослідження
- •3.2.2.1 Ніациновий тест
- •3.2.2.2 Визначення амiдазної активності
- •Метод Бьоніке
- •Визначення нікотинамiдазної активності
- •Метод Таке
- •Визначення формамiдазної активності
- •3.2.2.3 Визначення нiтратредуктазної активності
- •3.2.2.4 Диференціація мiкобактерiй за окисно-відновними ферментами
- •Визначення каталазної і пероксидазної активності одночасно
- •Термостабiльнiсть каталази
- •Визначення активності термостабільної каталази
- •3.2.2.5 Реакція гiдролiзу твiну-80
- •3.2.2.6 Ключові тести і схеми ідентифікації мікобактерій
- •3.3 Біологічний метод ідентифікації кислотостійких мiкобактерiй
- •4 Прискоренні методи виявлення мікобактерій
- •4.1 Виявлення мікобактерій за допомогою індикаторної пробірки bbl mgit
- •4.2 Визначення медикаментозної стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів (стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол) за допомогою системи bbl mgit ast sire
- •4.3 Виявлення мікобактерій за допомогою середовища вкг (стимулятор росту і середовище вкг) (в.В.Власенко)
- •4.3.1 Постановка досліду по контролю якості живильного середовища вкг
- •1 Етап – відбір і попередня обробка досліджуваного матеріалу для характеристики днк
- •Відбір та підготовка клінічного матеріалу для аналізу.
- •Форма випуску та пакування.
- •Комплектність набору для ампліфікації днк m.Tuberculosis,м.Bovis наведена в табл.4.4.
- •3 Этап – детекція продуктів ампліфікації за допомогою гельелектрофорезу
- •Порядок проведення робіт.
- •Форма випуску й пакування.
- •5 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1 Критерії стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1.1 Визначення чутливості мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів методом абсолютних концентрацій на щільних середовищах
- •5.1.1.1 Розведення антимікобактеріальних препаратів
- •Iзонiазид
- •5.1.2 Визначення стійкості мбт до антимікобактеріальних препаратів
- •I Приготування розведень антимікобактеріальних препаратів
- •II Приготування суспензії культури мбт
- •5.3 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до декількох антимікобактеріальних препаратів
- •5.4 Визначення чутливості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів з використанням кров’яного живильного середовища
- •5.5 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих
- •5.5.1 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих методом серійних розведень в рідкому середовищі
- •5.5.1.1 Схеми розведення антимікобактеріальних препаратів для визначення мік
- •Iзонiазид
- •Рифампіцин (рифадин, мікобутин)
- •Етамбутол
- •Канаміцин
- •Фторхінолони (ципробай або інший ципрофлоксацин чи офлоксацин)
- •5.5.1.2 Визначення бактеріостатичної активності крові (бак) після прийому хворим антимікобактеріальних препаратів (туберкулостатична проба)
II Приготування суспензії культури мбт
Готують гомогенну бактеріальну суспензію в 0,9 % розчині NaCl. Для цього культуру, що виросла на твердому живильному середовищі Льовенштайна-Єнсена знімається тампоном, попередньо змоченим у стерильному 0,9 % розчині NaCl, при цьому тампон повинен стикатися з усією поверхнею середовища. Потім тампон занурюють в пробірку, що містить 2,0 мл стерильного 0,9 % розчину NaCl, культуру змивають в рідину, попередньо розтираючи по внутрішнім стінкам пробірки. Пробірку залишають на 30 хвилин при кімнатній температурі для осадження крупних часточок культури.
Суспензію культури стандартизують по бактеріальному стандарту каламутності 1 McF. Для цього суспензію (без осаду) обережно, не торкаючись дна пробірки, відсмоктують піпеткою в іншу пробірку з 0,9 % розчином NaCl.
З цієї суспензії готуються наступні розведення:
- 1:10 (0,9 мл 0,9 % розчину NaCl + 0,1 мл суспензії);
- 1:100 - контроль 1 (К1) (1,8 мл 0,9 % розчину NaCl + 0,2 мл розведення1);
- 1:1000 - контроль 2 (К2) (1,8 мл 0,9 % розчину NaCl + 0,2 мл К1);
- 1:10000 - контроль 3 (К3) (1,8 мл 0,9 % розчину NaCl + 0,2 мл К2).
Пробірки маркірують.
З кожної пробірки (К1, К2, К3) робиться висів бактеріальної суспензії в кількості 100,0 мкл (0,1 мл) на середовище Льовенштайна-Єнсена. Це контрольні пробірки.
З розведения 1:100 = К1 по 100,0 мкл (0,1 мл) суспензії культури засівається на пробірки з середовищем Льовенштайна-Єнсена, що містять вказані вище концентрації препаратів. Пробірки маркірують і поміщають в горизонтальному положенні в термостат при 37 0С, наступного дня перекривають стерильними гумовими корками для запобігання висихання середовища і ставлять вертикально.
Посіви проглядають щотижня. Через 2-4 тижні після посіву, максимум через 6 тижнів, реєструють отримані результати.
Оцінка результатів.
При обліку результатів за методом Канетті кількість колоній, що виросли в контрольній пробірці К1(вихідне розведення мікробної суспензії1:100) приймається за 100 %; кількість колоній, що виросли в К2 відповідає 10 % усієї бактеріальній популяції; кількість колоній, що виросли в К3 відповідає 1 % бактеріальної популяції.
Якщо в контрольних пробірках К1, К2, К3 при посіві досліджуваного штаму МБТ спостерігається ріст відповідно до вищезгаданих пропорцій, можна робити облік результатів стійкості в пробірках з препаратами. При цьому в К3 повинно бути більше 30 і не більше 100 колоній. Інтенсивність росту в контролях і в пробірках з препаратами оцінюється в такий спосіб:
|
- до 10 колоній; |
1 + |
- 10-20 колоній; |
2 + |
- 20-100 колоній, між колоніями можна бачити острівці середовища; |
3 + |
- більше 100 колоній. |
Культура МБТ є “чутливою”, якщо в пробірці з “критичною” концентрацією препарату немає росту, або спостерігається до 10 колоній, тобто менше 1 % бактеріальної популяції.
Культура МБТ є “стійкою”, якщо в пробірці з “критичною” концетрацією препарату спостерігається більше 10 колоній, тобто більше 1,0 % бактеріальної популяції.
Дослідження потрібно повторити, якщо:
- немає пропорційності росту між К1, К2, К3;
- К3 - негативний або виросло менше 30 колоній;
- К1, К2, К3 або один з них забруднено;
- забруднені пробірки з препаратами.
Результати визначення резистентності вносяться в таблицю:
Дослідження мікобактерій на чутливість до антимікобактеріальних препаратів
Концентрація в живильному середовищі (мкг/мл) |
0,2 |
0,5 |
1,0 |
2,0 |
4,0 |
8,0 |
16,0 |
20,0 |
32,0 |
40,0 |
Оцінка |
|
|||||||||||||
Ізоніазид (INH) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Рифампіцин (RMP) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Стрептоміцин (SM) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Етамбутол (EMB) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Протіонамід (PTH) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Амід нікотинової кислоти (NSA, г/л) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Контролі |
Позначення результату: |
|
|
|
Оцінка росту: |
||||||||||||||||||||
1........................ |
- Ч - чутливі; |
|
|
|
- 3+ - більше 100 колоній; |
||||||||||||||||||||
2........................ |
- С - стійкі. |
|
|
|
- 2+ - 20-100 колоній; |
||||||||||||||||||||
3........................ |
|
|
|
|
- 1+ - 10-20 колоній; |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
- - до 10 колоній. |
||||||||||||||||||||
Примітка: - позначені критичні концентрації препаратів в середовищі Льовенштайна-
Єнсена.
