- •Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції
- •Динаміка бактеріологічного дослідження хворого
- •1 Збір патологічного матеріалу для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •1.1 Харкотиння
- •1.2 Промивні води бронхів
- •1.3 Промивні води шлунка
- •2.2 Бактеріоскопічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.2.1 Пряма бактеріоскопія мазка з фарбуванням за Цілем - Нільсеном
- •Реактиви
- •Спеціальне обладнання
- •2.2.2 Метод збагачення
- •2.2.3 Люмінесцентна мікроскопія
- •2.2.4 Фазовоконтрастна мікроскопія
- •2.3 Бактеріологічні методи виявлення мікобактерій туберкульозу
- •2.3.1 Обробка патологічного матеріалу при посіві на щільне живильне середовище
- •Обробка трьохзаміщеним фосфорнокислым натрієм
- •Обробка лугом з використанням гідроокису натрія - модифікований метод Петрова (використовується за рекомендаціями вооз)
- •4,0 % Гідроокис натрію (NaОн):
- •Обробка кислотою
- •2.3.2 Живильні середовища
- •2.3.2.1 Приготування щільних живильних середовищ
- •2.3.2.2. Рідкі живильні середовища
- •Напівсинтетичне середовище Школьнікової.
- •2.4 Біологічний метод дослідження
- •3 Ідентифікація виділених культур мiкобактерiй
- •3.1 Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження
- •Атипові мікобактерії
- •3.2 Диференціація мікобактерій
- •3.2.1 Культуральні тести
- •3.2.1.1 Приготування середовища із саліциловокислим натрієм
- •3.2.1.2 Приготування середововища з паранітробензойною кислотою
- •3.2.1.3 Приготування середовища з тіоацетазоном (тібоном)
- •3.2.1.4 Ріст на середовищі з 5 % NаСl
- •3.2.1.5 Виявлення корд-фактора
- •3.2.2 Бiохiмiчнi методи дослідження
- •3.2.2.1 Ніациновий тест
- •3.2.2.2 Визначення амiдазної активності
- •Метод Бьоніке
- •Визначення нікотинамiдазної активності
- •Метод Таке
- •Визначення формамiдазної активності
- •3.2.2.3 Визначення нiтратредуктазної активності
- •3.2.2.4 Диференціація мiкобактерiй за окисно-відновними ферментами
- •Визначення каталазної і пероксидазної активності одночасно
- •Термостабiльнiсть каталази
- •Визначення активності термостабільної каталази
- •3.2.2.5 Реакція гiдролiзу твiну-80
- •3.2.2.6 Ключові тести і схеми ідентифікації мікобактерій
- •3.3 Біологічний метод ідентифікації кислотостійких мiкобактерiй
- •4 Прискоренні методи виявлення мікобактерій
- •4.1 Виявлення мікобактерій за допомогою індикаторної пробірки bbl mgit
- •4.2 Визначення медикаментозної стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів (стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол) за допомогою системи bbl mgit ast sire
- •4.3 Виявлення мікобактерій за допомогою середовища вкг (стимулятор росту і середовище вкг) (в.В.Власенко)
- •4.3.1 Постановка досліду по контролю якості живильного середовища вкг
- •1 Етап – відбір і попередня обробка досліджуваного матеріалу для характеристики днк
- •Відбір та підготовка клінічного матеріалу для аналізу.
- •Форма випуску та пакування.
- •Комплектність набору для ампліфікації днк m.Tuberculosis,м.Bovis наведена в табл.4.4.
- •3 Этап – детекція продуктів ампліфікації за допомогою гельелектрофорезу
- •Порядок проведення робіт.
- •Форма випуску й пакування.
- •5 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1 Критерії стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів
- •5.1.1 Визначення чутливості мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів методом абсолютних концентрацій на щільних середовищах
- •5.1.1.1 Розведення антимікобактеріальних препаратів
- •Iзонiазид
- •5.1.2 Визначення стійкості мбт до антимікобактеріальних препаратів
- •I Приготування розведень антимікобактеріальних препаратів
- •II Приготування суспензії культури мбт
- •5.3 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до декількох антимікобактеріальних препаратів
- •5.4 Визначення чутливості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів з використанням кров’яного живильного середовища
- •5.5 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих
- •5.5.1 Визначення концентрації антимікобактеріальних препаратів у крові хворих методом серійних розведень в рідкому середовищі
- •5.5.1.1 Схеми розведення антимікобактеріальних препаратів для визначення мік
- •Iзонiазид
- •Рифампіцин (рифадин, мікобутин)
- •Етамбутол
- •Канаміцин
- •Фторхінолони (ципробай або інший ципрофлоксацин чи офлоксацин)
- •5.5.1.2 Визначення бактеріостатичної активності крові (бак) після прийому хворим антимікобактеріальних препаратів (туберкулостатична проба)
Затверджено
наказом МОЗ України
від 06.02.2002 р. № 45
Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції
В умовах широкого застосування різноманітних антимікобактеріальних препаратів змінилася біологія збудника туберкульозу. Зміни стосуються як морфології мікобактерій, так і їхньої ферментативної активності і біологічних властивостей. У зв’язку з цим значно ускладнилася мікробіологічна діагностика туберкульозу. З’явилися також деякі додаткові труднощі, пов’язані з виділенням у ряді випадків із патологічного матеріалу хворих атипових мікобактерій, діагностика яких можлива тільки з застосуванням комплексного дослідження, що включає мікробіологічні, біохімічні і біологічні методи. Таке комплексне різнобічне дослідження можливе у добре оснащених бактеріологічних лабораторіях із висококваліфікованим персоналом. 3а останні роки в ряді областей України створені лабораторії, що виконують усі види мікробіологічних досліджень.
Функцію Центральної референс-лабораторії України з діагностики туберкульозу виконує Референс-Центр МОЗ України, розташований на базі Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г.Яновського, що співпрацює з ВООЗ з питань діагностики туберкульозу. Референс-Центр виконує весь спектр мікробіологічних досліджень з діагностики туберкульозу, розроблює, апробує й впроваджує нові методи та методики діагностики туберкульозу, здійснює спостереження за етиологічною структурою туберкульозної інфекції, циркуляцією збудників туберкульозу серед населення з метою зниження захворюваності на туберкульоз шляхом профілактичних і протиепідемічних заходів. Референс-Центр є організаційно-методичним центром, що здійснює контроль за якістю всіх досліджень, які проводяться в регіональних лабораторіях протитуберкульозних закладів країни і надає їм методичну допомогу.
Лабораторії обласних протитуберкульозних диспансерів є лабораторіями ІІІ рівня
і проводять усі види бактеріологічних досліджень, що включають: 1) бактеріоскопію, 2) посів патологічного матеріалу на яєчні середовища, 3) типування виділених мікобактерій і їх таксономічну ідентифікацію, 4) визначення чутливості культур
Складена під керівництвом Головного фтизіатра і пульмонолога України, академіка АМН України, професора Ю.І. Фещенка співробітниками Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України д.м.н. О.А.Журило, к.м.н. М.Т.Клименко, к.м.н. А.І.Барбовою, м.н.с. П.С.Трофімовою за участю д.б.н. В.В. Власенка.
M.tuberculosis (МБТ) до антимікобактеріальних препаратів, 5) біологічну пробу: зараження лабораторних тварин з метою виявлення мікобактерій туберкульозу (при наявності віварію).
Спектр мікробіологічних досліджень, які виконуються з діагностики туберкульозу в міських та районних протитуберкульозних закладах, визначається рівнем технічного оснащення бактеріологічних лабораторій в даних закладах.
Інші лабораторії проводять бактеріоскопію досліджуваного матеріалу, посів його для виділення чистої культури M.tuberculosis (лабораторії ІІ рівня). Периферійні лабораторії, які виконують лише бактеріоскопію харкотиння є лабораторіями І рівня (пункти мікроскопії).