- •Гос экзамен отвнты мп
- •1.Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним та міжнародним правом.
- •2.Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна.
- •3.Правові умови створення і розвитку Європейського Союзу.
- •4.Відносини єс з Радою Європи та обсє.
- •6.Компетенція Європейського Союзу в сучасних умовах.
- •7.Склад та структура Європейського парламенту.
- •8.Компетенція та порядок роботи Європейського парламенту.
- •9.Правовий статус Європейської Ради і Ради єс. Склад та структура Ради єс.
- •10.Компетенція та порядок роботи Ради єс.
- •11.Склад та структура Європейської комісії.
- •12.Компетенція та порядок роботи Європейської комісії.
- •13.Склад,структура,функції та порядок роботи Рахункової палати єс. Склад,структура,функції та порядок роботи Економічного і соціального комітету єс та Комітету регіонів єс.
- •14.Роль Суду єс в європейській інтеграції. Значення рішень Суду єс та Загального суду у розвитку інтеграції в рамках єс.
- •15.Прецедентне право Європейського Союзу.
- •16.Склад та структура Суду єс. Компетенція Суду єс.
- •17.Порядок судочинства в Суді єс. Преюдиціальна процедура.
- •18.Загальний суд: склад і порядок судочинства. Компетенція загального суду.
- •19.Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку: правовий статус.
- •20.Принципи права єс.
- •21.Загальна характеристика джерел права єс. «Первинне» право єс.
- •22.»Вторинне» право єс. Акти інститутів та органів єс. Гармонізація законодавства країн-членів єс.
- •23.Субєкти нормотворчого процесу в єс. Порядок прийняття рішень в єс.
- •24.Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс. Інститут омбудсмана єс.
- •25.Єдине європейське громадянство.
- •26.Правові основи спільної зовнішньої політики і політики безпеки. Спільна оборонна політика єс.
- •27.Співробітництво поліцій та судових органів. Європейське поліційне відомство.
- •28.Вільний рух людей між країнами-членами єс. Умови вїзду працівників до країн єс. Винятки з принципу вільного руху трудових ресурсів між країнами єс.
- •29.Шенгенське право єс.
- •30.Свобода надання послуг єс. Обмеження права на вільне надання послуг в єс. Свобода підприємницької діяльності в єс. Підтримка малого та середнього бізнесу в єс.
- •31.Правові принципи вільного руху товарів в єс. Правові засади обмеження вільного руху товарів в єс.
- •32.Вільний рух капіталів між країнами-членами єс. Лібералізація платіжної політики.
- •33.Соціальна політика єс. Політика зайнятості в єс.
- •34.Європейські стандарти для компаній. Підтримка малого і середнього бізнесу в єс.
- •35.Принципи конкурентного права єс. Антимонопольне регулювання в єс.
- •36.Бюджетне регулювання в єс. Податкове регулювання в єс.
- •37.Валютне регулювання в єс. Регулювання обігу цінних паперів в єс.
- •38.Правила єс щодо постачання товарів, надання послуг, виконання робіт для державних потреб. Регулювання якості товарів в єс.
- •39.Організаційно-правові форми захисту прав споживачів в єс.
- •40.Спільна аграрна і риболовна політика єс.
- •41.Трансєвропейські мережі. Регулювання телекомунікацій в єс. Спільна транспортна політика. Енергетична політика в єс. Науково-технічна політика єс. Охорона навколишнього середовища в єс.
- •42.Митне регулювання в єс.
- •43.Регулювання експорту з єс до третіх країн та імпорту до єс з третіх країн.
- •44.Політико-правові форми співробітництва між Україною та єс. Угоди України з єс. «Порядок денний асоціації Україна-єс».
- •Міжнародне право
- •1.Поняття та система міжнародного права. «Сучасне міжнародне право». Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- •2.Співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права. Імплементація норм міжнародного права.
- •3.Норми міжнародного права: поняття та види. Міжнародний нормотворчий процес. Мяке право. Юридично обов’язкова сила міжнародного права.
- •4.Поняття та зміст основних принципів міжнародного права. Співвідношення основних принципів міжнародного права.
- •5.Джерела міжнародного права. Порівняльна характеристика міжнародного договору та міжнародного звичаю як джерел міжнародного права. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •6.Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності. Санкції та контрзаходи.
- •7.Субєкти міжнародного права: поняття та види. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності.
- •8.Державний суверенітет та міжнародна правосуб’єктність держав. Особливості правосуб’єктності унітарних та складних держав (федерації, конфедерації, унії).
- •9.Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права.
- •10.Проблеми правосуб’єктності націй, що борються за незалежність.
- •11.Інститут визнання в міжнародному праві. Теорії визнання. Види та форми визнання.
- •12.Інститут правонаступництва в міжнародному праві. Правонаступництво держав. Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •13.Правонаступництво стосовно міжнародних договорів, державної власності державних обов’язків та державних архівів.
- •14.Право міжнародних договорів: поняття і джерела.
- •15.Поняття та види міжнародних договорів. Найменування та структура міжнародних договорів.
- •16.Стадії укладання міжнародного договору. Парафування. Підписання. Альтернат. Ратифікація. Ратифікаційна грамота. Депозитарій та його функції.
- •17.Дія міжнародного договору в просторі та часі. Зворотня сила міжнародного договору. Застереження до міжнародного договору.
- •18.Недійсність та припинення дії міжнародного договору. Денонсація.
- •19.Законодавство України про міжнародні договори.
- •20.Поняття та джерела дипломатичного права.
- •21.Дипломатичне представництво: поняття, функції, склад.
- •22.Порядок призначення дипломатичних представників. Агреман. Вірчі грамоти, їх зміст та порядок вручення. Закінчення місії.
- •23.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •24.Консульські представництва: поняття та склад. Зміст консульської діяльності.
- •26.Поняття та види територій та просторів у міжнародному праві.
- •28.Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території.
- •29.Міжнародно-правові проблеми громадянства. Апатриди та біпатриди.
- •30.Поняття «філіація», «натуралізація», «оптація», «трансферт».
- •31.Міжнародне право прав людини як галузь міжнародного права: поняття та джерела.
- •32.Універсальні та регіональні механізми захисту прав людини.
- •33.Міжнародно-правові стандарти прав людини. Роль Організації Обєднаних Націй в їх формуванні.
- •34.Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •35.Способи вирішення міжнародних спорів. «Спір» і «ситуація». Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги, слідчі та погоджувальні комісії.
- •36.Міжнародні судові процедури. Міжнародний Суд оон.
- •37.Міжнародне гуманітарне право: поняття та джерела.
- •38.Правовий статус учасників військових дій. Комбатанти та некомбатанти. Розвідники та шпигуни. Парламентери. Найманці.
- •39.Обмеження засобів та методів ведення війни в міжнародному праві.
- •40.Захист цивільного населення та цивільних об’єктів під час війни.
- •41.Міжнародні організації: поняття та види. Правосубєктність міжнародних міжурядових організацій.
- •42.Організація Обєднаних Націй. Історія створення, членство, головні органи. Проблема реформування оон.
- •43.Рада Європи; історія створення; головні органи; основні напрямки діяльності.
- •44.Поняття та джерела міжнародного екологічного права.
- •45.Миротворчі операції оон. Порядок їх проведення.
- •46.Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Ракетно-ядерне роззброєння. Договір про.
- •47.Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •48.Поняття та види міжнародних злочинів.
- •49.Підстави та межі юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
- •50.Міжнародне співробітництво в протидії транснаціональній злочинності.
9.Правовий статус Європейської Ради і Ради єс. Склад та структура Ради єс.
Європ. Рада - Вищий політичний орган ЄС, що складається з глав держав та урядів країн-членів та їх заступників - міністрів закордонних справ. Членом Європейської ради є також голова Єврокомісії. В основі створення Європейської ради лежала ідея французького президента Шарля де Голля про проведення неформальних самітів лідерів держав Європейського союзу, що покликане було перешкоджати зниженню ролі національних держав у рамках інтеграційного утворення.
Рада визначає основні стратегічні напрями розвитку ЄС. Вироблення генеральної лінії політичної інтеграції - основна місія Європейської ради. Його засідання проходять не менше ніж двічі на рік - або в Брюсселі, або в головуючому державі під головуванням представника держави-члена, який очолює в даний час Рада Європейського союзу. Засідання тривають два дні.
Рішення ради обов'язкові для підтримали їх держав.
Європейська рада слід відрізняти від Ради ЄС та від Ради Європи. Європейська рада - формально не входить в структуру інститутів Європейського союзу. У його рамках здійснюється так зване «церемоніальне» керівництво, коли присутність політиків найвищого рівня надає ухваленим рішенням одночасно і значимість і високу легітимність.
Склад и структура Заради ЄС.
Рада Європейського союзу (офіційна назва - Рада, зазвичай згадується як Рада міністрів, в якості компромісу також називається латинським Consilium) - поряд з Європейським парламентом, один з двох законодавчих органів Європейського союзу і один з семи його інститутів. До Ради входять 27 міністрів урядів країн-членів Європейського союзу в складі, залежному від обговорюваного кола питань. Також без права голосу в Раді бере участь відповідний єврокомісар.
Головування в Раді міністрів здійснюється державами-членами ЄС у порядку, одноголосно визначається Радою (зазвичай ротація відбувається за принципом велике - мале держава, засновник - новий член і т. д.). Ротація відбувається раз на шість місяців.
Склад До Ради входять міністри закордонних справ держав-членів Європейського союзу. Однак отримала розвиток практика скликання Ради у складі інших, галузевих міністрів: економіки та фінансів, юстиції та внутрішніх справ, сільського господарства і т. д. Рішення Ради мають однакову силу незалежно від конкретного складу, що прийняв рішення.
Рада з загальних питань займається найбільш важливими з питань, що входять до компетенції Ради, він складається з 27 міністрів закордонних справ держав-членів.
Місцезнаходження в Люксембурзі.
Головування в Раді Головують у Раді Європейського Союзу окремі країни за принципом Ротації (півроку) у послідовності, затвердженій одноголосно всіма країнами-членами. Голова Заради Виконує самперед організаційні та представніцькі Функції. До его Повноваження захи склікання ЗАСіДАНЬ Заради, Складення проекту порядку денного, планом роботи Заради, проведення Голосування, а такоже Підписання протоколів и правових АКТІВ, прийнятя Радою самостійно або у співпраці з Європейськім Парламентом. Генеральний Секретаріат є адміністративним органом, Допоміжним у работе Заради Європейського Союзу. На чолі его Стоїть Генеральний Секретар, Котре з Набрань ЧИННОСТІ положеннями Амстердамського Договору такоже Виконує Функції Верховного Представника у справах для Спільної Зовнішньої Політики та Політики Безпеки (Цю посаду поза обіймає Хав'єр Солана). Йому допомагає Заступник Генерального Секретаря, відповідальний за управління Секретаріатом.
Генеральний Секретаріат є Фактично поділеній на сім т.зв. генеральних дірекцій:
А. юридична служба;
Б. управління, бюджет, переклад;
В. регіональна, соціальна, Освітня політика, соціально-економічний Комітет;
Г. внутрішній ринок, промислова політика, інтелектуальна властівість, транспорт, Навколишнє середовище, охорона споживачів, ПІДПРИЄМСТВА и послуги, сталева промисловість;
Д. наука, технологія, енергія;
Є. Іноземні зносини та Співпраця для розвитку;
Є. економічні та фінансові справи, інформація, Публікації, Співпраця з Європейськім Парламентом.
Комітет Постійніх Представніків (COREPER)
COREPER - це СКОРОЧЕННЯ від французької назви Комітету Постійніх Представніків (Comit `e des Repr` esentants Permanents). COREPER є Допоміжним органом Заради, Який відповідає за підготовку роботи Ради.
До складу COREPER-у входять постійні ПРЕДСТАВНИК країн-членів при Співтоварістві. Головує тут посланець тієї країни, яка на Данії момент головує в Раді Європейського Союзу. На Рівні послів (т.зв. COREPER ІІ) готовится робота Заради Із загально праворуч, довід Економії та Фінансів, Розвитку. Інші Заради готуються на Рівні заступніків послів (COREPER І).
Як свідчіть сама назва, COREPER є Постійно діючім органом. Функціонує на Основі робочих груп и комітетів, до складу якіх входять ЕКСПЕРТ різніх Галузії.
