27.Співробітництво поліцій та судових органів. Європейське поліційне відомство.

Маастрихтським договором було затверджене триопорну структуру ЄС, згідно якої передбачено як третю опору - Співробітництво у сфері поліції (охорони порядку) та правосуддя (юстиції) у кримінальних справах (Розділ 6 Договору) 3.

полицейская служба Европейского союза, расположенная в Гааге. Основными задачами службы являются координация работы национальных служб в борьбе с международной организованной преступностью и улучшение информационного обмена между национальными полицейскими службами. Среди основных направлений работы Европола можно выделить борьбу с терроризмом, нелегальной торговлей оружием, наркоторговлей, детской порнографией и отмыванием денег.

На данный момент Европол координирует работу полицейских служб всех 27 стран-членов Европейского союза.

В Европоле на данный момент числятся порядка 630 сотрудников, из них около 120 офицеров связи Европола (англ. Europol Liaison Officer, ELO), откомандированных в Европол государствами-членами ЕС в качестве представителей их национальных правоохранительных органов.

Основной целью является повышение эффективности работы национальных служб и их сотрудничества в предотвращении и борьбе с терроризмом, нелегальным оборотом наркотиков и другими проявлениями международной организованной преступности.

Начиная с 2002 года Европол имеет право принимать участие в совместных расследованиях стран-участников, а также требовать от них проведения расследований.

28.Вільний рух людей між країнами-членами єс. Умови вїзду працівників до країн єс. Винятки з принципу вільного руху трудових ресурсів між країнами єс.

  Право на вільне пересування на території Європейського Союзу мають насамперед громадяни держав-членів, котрі: є найманими працівниками, створюють компанії, користуючись свободою підприємництва, або надають послуги на території Співтовариства.               Свобода руху працівників включає права на:

                   прийняття запропонованої праці,

                   вільне пересування з цією метою територією держав-членів Співтовариства,

                   перебування в одній з держав-членів Співтовариства з метою знайти там роботу,

                   поселення на території однієї з держав-членів Співтовариства після знаходження роботи.

              Наймані працівники, працівники вільних професій, особи, що займаються підприємництвом або надають послуги, а також їх сім'ї мають право на працю, поселення, проживання, соціальний захист та мінімальну допомогу для інтеграції в суспільство обраної ними держави-члена.              Право на вільне пересування та проживання на території держав-членів мають не лише економічно активні особи (ті, що працюють або шукають працю) та їх сім'ї, але також і студенти, пенсіонери та інші громадяни держав-членів, за умови, що у них є достатньо засобів на утримання (з пенсій чи інших джерел доходу) та медичне страхування.

Умови в’їзду працівників в країни ЄС.

Стаття 39 Договору про Співтовариство передбачає, що працівники мають право вільного пересування у межах ЄС, що включає заборону будь-якої дискримінації, яка ґрунтується на національності працівника, а також щодо працевлаштування, заробітної плати та інших умов праці й відносин з роботодавцем.

Свобода вільного пересування працівника включає (ст. 39 Договору про Співтовариство): а) право приймати пропозиції щодо працевлаштування, оголошені в будь-якій державі-члені ЄС; б) право вільно пересуватися

територією держав-членів з метою працевлаштування; в) право перебувати в державі-члені з метою працевлаштування; г) право залишатися в державі-члені після закінчення трудових відносин.

Право вільного пересування працівників, однак, може бути обмежене на підставах публічного порядку, державної безпеки та громадського здоров’я. Ці права з вільного пересування працівників не поширюються на відносини працевлаштування у так званій "державній службі”.

Право працівників на вільне пересування в межах ЄС

Право працівника на вільне пересування в межах ЄС передбачає:

1) право виїжджати з рідної держави-члена з метою працювати в іншій державі-члені ЄС (Директива 2004/38);

2) право працівників та членів їх сімей в'їжджати на територію іншої держави-члена без віз терміном до трьох місяців за умови пред’явлення дійсного особистого посвідчення або паспорту

(Директива 2004/38); 3) у разі находження на території іншої держави-члена ЄС більш ніж три місяці працівникам не потрібно отримувати дозвіл на постійне проживання в державі-члені. Замість цього їм потрібно зареєструватись у компетентних владних установах держави-члена (Директива 2004/38); 4) право

отримувати працівником та членами його родини від держави-члена ЄС дозвіл на постійне проживання після п’ятирічного терміну легального перебування у цій державі-члені (Директива 2004/38).

Недотримання працівниками або їх сім’ями адміністративних вимог не може бути підставою для депортації, хоча держави-члени й можуть встановлювати за це адміністративні покарання.

Статья 39 Договора о Европейском Союзе содержит два исключения из принципа свободного передвижения лиц.

Во-первых, право работников-мигрантов на свободное передвижение внутри Сообщества может быть ограничено по соображениям общественного порядка, общественной безопасности и здравоохранения. меры, принимаемые по соображениям общественного порядка, общественной безопасности, должны основываться исключительно на личном поведении конкретного лица. Нужно заметить, что по мотивам общественного порядка не могут быть выдворены:

а) лица, проживающие в принимающем государстве-члене последние 10 лет;

б) несовершеннолетние, за исключением случаев, когда выдворение соответствует их интересам согласно Конвенции ООН о правах ребенка 1989 г.

Во-вторых, исходя из смысла п. 4 ст. 39 Договора о ЕС, свобода передвижения работников-мигрантов не распространяется на публичную (государственную) службу. Под государственной службой понимаются посты связанные прямо или косвенно с участием в осуществлении власти, предоставляемой публичным правом, и обязанностей, направленных на защиту общих интересов государства или других органов государственной власти.