
- •Гос экзамен отвнты мп
- •1.Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним та міжнародним правом.
- •2.Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна.
- •3.Правові умови створення і розвитку Європейського Союзу.
- •4.Відносини єс з Радою Європи та обсє.
- •6.Компетенція Європейського Союзу в сучасних умовах.
- •7.Склад та структура Європейського парламенту.
- •8.Компетенція та порядок роботи Європейського парламенту.
- •9.Правовий статус Європейської Ради і Ради єс. Склад та структура Ради єс.
- •10.Компетенція та порядок роботи Ради єс.
- •11.Склад та структура Європейської комісії.
- •12.Компетенція та порядок роботи Європейської комісії.
- •13.Склад,структура,функції та порядок роботи Рахункової палати єс. Склад,структура,функції та порядок роботи Економічного і соціального комітету єс та Комітету регіонів єс.
- •14.Роль Суду єс в європейській інтеграції. Значення рішень Суду єс та Загального суду у розвитку інтеграції в рамках єс.
- •15.Прецедентне право Європейського Союзу.
- •16.Склад та структура Суду єс. Компетенція Суду єс.
- •17.Порядок судочинства в Суді єс. Преюдиціальна процедура.
- •18.Загальний суд: склад і порядок судочинства. Компетенція загального суду.
- •19.Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку: правовий статус.
- •20.Принципи права єс.
- •21.Загальна характеристика джерел права єс. «Первинне» право єс.
- •22.»Вторинне» право єс. Акти інститутів та органів єс. Гармонізація законодавства країн-членів єс.
- •23.Субєкти нормотворчого процесу в єс. Порядок прийняття рішень в єс.
- •24.Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс. Інститут омбудсмана єс.
- •25.Єдине європейське громадянство.
- •26.Правові основи спільної зовнішньої політики і політики безпеки. Спільна оборонна політика єс.
- •27.Співробітництво поліцій та судових органів. Європейське поліційне відомство.
- •28.Вільний рух людей між країнами-членами єс. Умови вїзду працівників до країн єс. Винятки з принципу вільного руху трудових ресурсів між країнами єс.
- •29.Шенгенське право єс.
- •30.Свобода надання послуг єс. Обмеження права на вільне надання послуг в єс. Свобода підприємницької діяльності в єс. Підтримка малого та середнього бізнесу в єс.
- •31.Правові принципи вільного руху товарів в єс. Правові засади обмеження вільного руху товарів в єс.
- •32.Вільний рух капіталів між країнами-членами єс. Лібералізація платіжної політики.
- •33.Соціальна політика єс. Політика зайнятості в єс.
- •34.Європейські стандарти для компаній. Підтримка малого і середнього бізнесу в єс.
- •35.Принципи конкурентного права єс. Антимонопольне регулювання в єс.
- •36.Бюджетне регулювання в єс. Податкове регулювання в єс.
- •37.Валютне регулювання в єс. Регулювання обігу цінних паперів в єс.
- •38.Правила єс щодо постачання товарів, надання послуг, виконання робіт для державних потреб. Регулювання якості товарів в єс.
- •39.Організаційно-правові форми захисту прав споживачів в єс.
- •40.Спільна аграрна і риболовна політика єс.
- •41.Трансєвропейські мережі. Регулювання телекомунікацій в єс. Спільна транспортна політика. Енергетична політика в єс. Науково-технічна політика єс. Охорона навколишнього середовища в єс.
- •42.Митне регулювання в єс.
- •43.Регулювання експорту з єс до третіх країн та імпорту до єс з третіх країн.
- •44.Політико-правові форми співробітництва між Україною та єс. Угоди України з єс. «Порядок денний асоціації Україна-єс».
- •Міжнародне право
- •1.Поняття та система міжнародного права. «Сучасне міжнародне право». Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- •2.Співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права. Імплементація норм міжнародного права.
- •3.Норми міжнародного права: поняття та види. Міжнародний нормотворчий процес. Мяке право. Юридично обов’язкова сила міжнародного права.
- •4.Поняття та зміст основних принципів міжнародного права. Співвідношення основних принципів міжнародного права.
- •5.Джерела міжнародного права. Порівняльна характеристика міжнародного договору та міжнародного звичаю як джерел міжнародного права. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •6.Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності. Санкції та контрзаходи.
- •7.Субєкти міжнародного права: поняття та види. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності.
- •8.Державний суверенітет та міжнародна правосуб’єктність держав. Особливості правосуб’єктності унітарних та складних держав (федерації, конфедерації, унії).
- •9.Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права.
- •10.Проблеми правосуб’єктності націй, що борються за незалежність.
- •11.Інститут визнання в міжнародному праві. Теорії визнання. Види та форми визнання.
- •12.Інститут правонаступництва в міжнародному праві. Правонаступництво держав. Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •13.Правонаступництво стосовно міжнародних договорів, державної власності державних обов’язків та державних архівів.
- •14.Право міжнародних договорів: поняття і джерела.
- •15.Поняття та види міжнародних договорів. Найменування та структура міжнародних договорів.
- •16.Стадії укладання міжнародного договору. Парафування. Підписання. Альтернат. Ратифікація. Ратифікаційна грамота. Депозитарій та його функції.
- •17.Дія міжнародного договору в просторі та часі. Зворотня сила міжнародного договору. Застереження до міжнародного договору.
- •18.Недійсність та припинення дії міжнародного договору. Денонсація.
- •19.Законодавство України про міжнародні договори.
- •20.Поняття та джерела дипломатичного права.
- •21.Дипломатичне представництво: поняття, функції, склад.
- •22.Порядок призначення дипломатичних представників. Агреман. Вірчі грамоти, їх зміст та порядок вручення. Закінчення місії.
- •23.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •24.Консульські представництва: поняття та склад. Зміст консульської діяльності.
- •26.Поняття та види територій та просторів у міжнародному праві.
- •28.Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території.
- •29.Міжнародно-правові проблеми громадянства. Апатриди та біпатриди.
- •30.Поняття «філіація», «натуралізація», «оптація», «трансферт».
- •31.Міжнародне право прав людини як галузь міжнародного права: поняття та джерела.
- •32.Універсальні та регіональні механізми захисту прав людини.
- •33.Міжнародно-правові стандарти прав людини. Роль Організації Обєднаних Націй в їх формуванні.
- •34.Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •35.Способи вирішення міжнародних спорів. «Спір» і «ситуація». Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги, слідчі та погоджувальні комісії.
- •36.Міжнародні судові процедури. Міжнародний Суд оон.
- •37.Міжнародне гуманітарне право: поняття та джерела.
- •38.Правовий статус учасників військових дій. Комбатанти та некомбатанти. Розвідники та шпигуни. Парламентери. Найманці.
- •39.Обмеження засобів та методів ведення війни в міжнародному праві.
- •40.Захист цивільного населення та цивільних об’єктів під час війни.
- •41.Міжнародні організації: поняття та види. Правосубєктність міжнародних міжурядових організацій.
- •42.Організація Обєднаних Націй. Історія створення, членство, головні органи. Проблема реформування оон.
- •43.Рада Європи; історія створення; головні органи; основні напрямки діяльності.
- •44.Поняття та джерела міжнародного екологічного права.
- •45.Миротворчі операції оон. Порядок їх проведення.
- •46.Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Ракетно-ядерне роззброєння. Договір про.
- •47.Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •48.Поняття та види міжнародних злочинів.
- •49.Підстави та межі юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
- •50.Міжнародне співробітництво в протидії транснаціональній злочинності.
19.Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку: правовий статус.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) — головний елемент Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), який як юридична особа виконує основні функції, радить національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інших правових норм Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам.
Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів.
Найвищий орган ЄЦБ — Управлінська рада, до якої входять члени правління ЄЦБ та керівники центральних банків країн-учасниць. Ухвали потребують простої більшості голосів, кожний член управлінської ради має лише один голос.
Правління ЄЦБ очолює президент, якому підпорядковується віце-президент та чотири заступники. Їхні призначення узгоджують з головами держав та урядів країн-учасниць. Ухвали правління також потребують простої більшини голосів.
Европейский центральный банк находится во Франкфурте-на-Майне (Германия). В его штат входят представители всех государств-членов Европейского Союза.
Главная задача Евросистемы состоит в том, чтобы поддерживать в зоне евро ценовую стабильность, сохраняя таким образом покупательную способность единой европейской валюты.
Европейский инвестиционный банк (EIB) - финансовое учреждение Европейского союза - задуман и действует как банк и в то же время, как европейский институт, способствуя за счет этого достижению Союзом его глобальных целей, то есть - финансируя проекты, которые развивают сбалансированную европейскую интеграцию, способствуют экономическому и социальному единению, способствуют прогрессу инновационной наукоемкой экономики.
Созданный в 1958 году в соответствии с Римским договором, EIB финансируется посредством получения займов на финансовых рынках. В отличие от традиционных банков, он не получает коммерческого дохода за счет обслуживания сбережений или текущих счетов.
Европейский инвестиционный банк - это некоммерческий банк, он не привлекает бюджетные средства Европейского Союза. Его миссия состоит в том, чтобы финансировать общественные и частные инвестиции в проекты, которые способствуют углублению европейской интеграции.
Керівні органи Європейського інвестиційного банку - Рада керуючих, Директорат і Правління. До Ради керуючих входять міністри фінансів країн ЄС. Він визначає загальну кредитну політику, розглядає і затверджує річні баланси, вносить зміни до статутного капіталу. Директорат приймає рішення про надання кредитів і гарантій при залученні коштів, встановлення процентних ставок. Оперативне керівництво здійснюють президент і п'ять його заступників.Місцезнаходження Європейського інвестиційного банку - Європейський квартал Люксембурга.
Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира — в Лондоні).
Акціонерами Банку є 61 держава, Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. Капітал — 30 млрд. євро. Фінансує 29 країн. Усі повноваження щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і ЄІБ. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.
До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори.
ЄБРР працює лише на комерційних засадах. Він надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% — у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій.