1.2.3. Принципи комерційної діяльності

Принципи — це вихідні положення, основні правила, які відобража­ють природу комерційної діяльності й визначають особливості її орга­нізації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є пріоритетними в організації взаємодії й побудови взає­мовідносин суб'єктів ринку.

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

Рис. 1.2.2. Послідовність реалізації елементів комерційної діяльності за різних варіантів обміну (цифри на схемі відповідають нумерації структурних елементів у табл. 1.2.2)

26 Глава 1

М ожна виділити такі основні принципи комерційної діяльності: еконо­мічна свобода, конкурентоспроможність, адаптивність, ризикованість, ефективність.

Принцип економічної свободи означає, що суб'єкти комерційної діяль­ності вільні у виборі об'єктів, форм і методів взаємодії, самостійно визна­чають масштаби й умови здійснення комерційних операцій, характер взає­мовідносин, міру відповідальності. Реалізація цього принципу можлива лише в умовах ринкових відносин, коли відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу продукції, фіксовані ціни.

Створення умов І стимулів дії цього принципу у вітчизняній економіці дозволяє значно розширити й активізувати комерційну діяльність, при­скорити та оптимізувати процес товарно-грошового обігу в народному гос­подарстві.

Суть другого принципу — конкурентоспроможності — полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умовах монопольної конкуренції, тобто коли на ринку є багато продавців з ідентичним асортиментом то­варів. Зрозуміло, що на такому ринку посилюється конкурентна боротьба. Продавці досягають конкурентних переваг методами як цінової конку­ренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової — оптимізацією асортименту, впровадженням активних методів продажу, продовженням робочого часу, підвищенням рівня культури торгівлі.

Треба наголосити, що комерційна діяльність не тільки розвивається в конкурентних умовах. Вона сама формує конкурентне середовище, акти­візує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і по­слуг.

Реалізація принципу конкуренції вдосконалює і динамізує комерційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює вимоги до якості й цінності товару.

Адаптивність як принцип комерційної діяльності — це спроможність її механізму пристосовуватися до ринкових умов, які постійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методів комерційної діяльності, адекватних до ринкового середовища І кон'юнк­турної ситуації.

Обов'язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація ре­гулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управ­ління, формування зв'язків, регулювання відносин безпосередньо суб'єкта­ми ринку.

Принцип адаптивності надає комерційній діяльності безперервності, постійності, що надзвичайно важливо для сталого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме порушен-

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 27

н я принципу адаптивності може призвести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон'юнктурних ситуаціях або до "паралічу" фази об­міну на перехідних етапах.

Невід'ємним принципом комерційної діяльності є ризикованість, адже комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:

• випадковий характер подій;

• зміна кон'юнктури ринку;

• недосконалість системи економічного і правового регулювання; ^:

• нецивілізованість відносин.

Унаслідок цього комерційні суб'єкти постійно перебувають під загро­зою зазнавання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання нео-чікуваного прибутку.

Оскільки комерційну діяльність неможливо здійснити без ризику, то зусилля комерційного апарату повинні бути спрямовані на його мініміза­цію. Це досягається через прийняття обґрунтованих, оптимальних комер­ційних рішень, передавання ризику, страхування та ін.

Особливо варто зазначити те, що намагання уникнути ризику в ко­мерційній діяльності невиправдані. По-перше, запобігання одного ризику може спричинити виникнення іншого, ще небезпечнішого. Наприклад, відмова від закупівлі ризикованого товару сезонного виробництва може призвести до ризику дефіциту в міжсезонний період. По-друге, потенцій­но високі прибуткові операції, як правило, перебувають у зоні підвищено­го комерційного ризику. По-третє, відмова від ризику поглиблює пасив­ність, консерватизм, застій у комерційній діяльності.

Ефективність як принцип комерційної діяльності пов'язана, власне, з метою отримання прибутку. Однак суть цього принципу значно глибша. Річ у тім, що комерційна діяльність має багатоцільовий характер. Крім отримання прибутку, вона передбачає збільшення обсягів купівлІ-прода-жу, прискорення обігу товарів, засвоєння і закріплення на конкретних ринках, формування іміджу фірми та ін.

Отже, до змісту цього принципу треба підходити комплексно. На одних етапах комерційні суб'єкти намагаються підпорядкувати комерційну діяльність досягненню кількісних економічних результатів (збільшенню товарообігу, зниженню витрат, зниженню запасів), на інших — отриман­ню ефекту соціального, економічного, психологічного. Але здебільшого ринкові суб'єкти налаштовані на отримання прибутку.

Реалізація принципу ефективності залежить від багатьох факторів: від кваліфікації комерційного апарату, форм і методів господарювання, си­стеми податків, доступності кредитів, величини цін і тарифів.