2.8.5. Організація підготовки і проведення оптових операцій зі закордонними контрагентами

Успішне проведення комерційних операцій на міжнародному оптовому ринку є можливим за умови професійного виконання низки комерційних і технологічних заходів і процедур, які можна об'єднати в три групи: підго-товчо-передконтрактна робота, переговорно-контрактна робота і виконан­ня зовнішньоторговельних контрактів.

Підготовчо -передконтрактна робота суб'єктів ірго-

вельної

Діяльність суб'єктів комерційної діяльності на міжнародному оптовому ринку розпочинається підго­товчим (передконтрактним) етапом. Основним завданням цього етапу є вибір зовнішньоторговельно­го партнера з великої кількості потенційних контр­агентів, розосереджених на світовому ринку.

202 ^{Глава 2}

Для того, щоб правильно обрати потенційного закордонного контраген­та, необхідно вивчити і проаналізувати великий масив інформації, яка сто­сується багатьох аспектів комерційної діяльності: стану і динаміки кон­кретного товарного ринку, його місткості й рівня монополізації; основного контингенту виробників і посередників на даному ринку і усталеної систе­ми реалізації основної частки аналогічного товару; ознайомлення з уста­леними на спеціалізованому ринку чи в регіоні торговельними звичаями (навичками); вивчення особливостей зовнішньоторговельної політики окре­мих країн. Під час вибору зовнішньоторговельного партнера важливого значення набуває з'ясування його платоспроможності, бізнесового іміджу на ринку і відповідності масштабам запланованої оптової операції.

Сформувавши і обмеживши коло потенційних зовнішньоторговельних партнерів, учасник міжнародної оптової торгівлі вступає з ними в поперед­ній контакт для з'ясування їх намірів щодо подальшої співпраці. Отри­мавши підтвердження про бажання співпрацювати, зацікавлений суб'єкт повинен з'ясувати у контрагента особливості регулювання зовнішньоеко­номічної діяльності державними установами його країни: наявність уря­дових обмежень і заборон (ліцензії, квоти, протекціоністські й антидем­пінгові ставки тощо); митні обмеження (мито і збори); вимоги податкових І фінансових установ країни (податки, пільги); вимоги ветеринарних, са­нітарно-епідеміологічних служб, служб стандартизації.

Подальший перебіг процедури підготовчого етапу відрізняється залеж­но від експортного або імпортного спрямування запланованої торговельної операції. Експортери матеріальних благ концентрують свої зусилля на таких напрямках завершення перєдконтрактної роботи: ,.,— організація рекламно-інформаційної роботи серед потенційних імпор­терів із залученням різноманітних засобів реклами;

• розсилання комерційних пропозицій, або оферт (проектів контрак­ ту), загальновідомим покупцям даного товару;

• участь у комерційних ярмарково-виставкових заходах національно­ го та міжнародного масштабу;

• участь у комерційних торгах і тендерах, біржових і аукціонних тор­ гах;

• підтвердження пролонгування чинних контрактів з традиційними контрагентами;

• прийняття і підтвердження замовлень і запитів закордонних покуп­ ців.

Якщо ініціатива проведення комерційної операції виходить від експор­тера (продавця), то вона знаходить своє відображення в його комерційній пропозиції — оферті (твердій або вільній). За умови зацікавленості покуп­ця в купівлі товару він надсилає продавцю запит або замовлення.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 203

Запит — це комерційне звернення потенційного покупця до експор­тера з проханням надіслати йому поточну оферту.

Замовлення — це спрощена форма проекту контракту, що надси­лається покупцем (імпортером) продавцеві (експортеру) і містить детальний опис необхідного товару та основні умови перспективного контракту, крім ціни. У міжнародній торговельній практиці ціну пови­нен назвати продавець товару. Якщо замовлення імпортера приймається продавцем, він надсилає підтвердження замовлення — передконтракт-ний комерційний документ, який засвідчує безумовне прийняття за­мовлення до виконання.

Передконтрактна робота завершується імпортерами за допомогою та­ких комерційно-технологічних заходів:

• розсилання запитів виробникам і продавцям необхідного товару;

• організація комерційних торгів або тендерів на необхідний обсяг то­ варів;

• участь у міжнародних оптових ярмарках, виставках і салонах;

• налагодження комерційних контактів на основі отриманих реклам- но-інформаційних матеріалів, комерційних листів або оферт;

• безумовне акцептування найкращої з отриманих оферт експортерів;

— надсилання потенційному продавцю замовлення на необхідний товар. Переговорно-контрактна робота учасників міжна-

Переговорно-

робота учасників роди торг

родного оптового ринку розпочинається після завер­шення підготовчо-передконтрактного етапу і пе­редбачає переговорні процедури і укладення зовніш­ньоторговельних контрактів.

Комерційні переговори, як правило, відбуваються протягом тривалого часу і передбачають з'ясування

і уточнення основних і додаткових умов, застережень і додатків до пер­спективного контракту, його форми, змісту, порядку прочитання і тлума­чення окремих розділів і статей. Переговори в міжнародній оптовій торгівлі здійснюються різними способами: у письмовій формі; за допомогою елек­тронних засобів зв'язку (телефон, факс, комп'ютерний зв'язок); шля­хом особистих зустрічей.

Комерційне листування застосовується для найповнішого з'ясування позицій і намірів сторін і має на меті підготовку проекту контракту до затвердження.

Телефонно-електронні переговори широко застосовуються в галузі ку-півлі-продажу масових товарів із стандартними характеристиками, в бір­жовій торгівлі, посередницькій діяльності. Вони дозволяють спростити і прискорити контракти.

204 ^Гла^{ва 2}

Особисті зустрічі представників продавця і покупця для проведення переговорів практикуються доволі рідко — у випадку підписання мас­штабних генеральних угод і контрактів, для погодження неузгоджених положень контракту, і звичайно поєднуються з проведенням визначних комерційних заходів (виставок, симпозіумів тощо). Загальною вимогою, що висувається до учасників процедури укладення контракту, є підтвер­дження ними своїх повноважень згідно з юридичним статусом фірм, які вони представляють.

Укладення зовнішньоторговельного контракту здійснюється в таких формах:

• підписання узгодженого контракту уповноваженими представника­ ми сторін;

• акцепту покупцем твердої оферти експортера;

• акцепту продавцем контроферти імпортера;

• акцепту продавцем письмового підтвердження покупцем попередньо розісланої вільної оферти;

• підтвердження експортером замовлення, надісланого імпортером;

• письмового підтвердження раніше досягнутої усної домовленості-

Організація

Особливе місце в комерційній діяльності господар-

виконання зовнішньо­торговельних

ських суб'єктів на міжнародному ринку посідає комп-

лекс організаційних, комерційних і технологічних при-

ІНІШНЬО- . _

иомів і методів, покликаних забезпечити виконання укладених експортно-імпортних контрактів.

контрактів

Виконання зовнішньоторговельного контракту полягає в належному — повному і своєчасному — виконанні прийнятих на себе зобов'язань, які в найбільш загальному вигляді можна представити як передавання продавцем покупцеві обу­мовленого матеріального блага, його прийняття і сплату останнім.

Процедура виконання міжнародного контракту є схожою до аналогіч­ної процедури, що широко застосовується у вітчизняній оптовій торгівлі, однак містить і певні відмінності, пов'язані з перетворенням, товару у ван­таж, заповненням і оформленням супровідних і розрахункових доку­ментів.

Під час підготовки експортного товару до транспортування продавець повинен звертати особливу увагу на упакування і маркування вантажу, враховуючи характер транспортування і специфіку транспортного засобу, природно-кліматичні умови певних регіонів, особливості проведення мит­них доглядів тощо.

Упакування слід добирати таким чином, щоб воно не тільки забезпечу­вало повне збереження товару, але й відповідало виду товару і виду транс-

Комерційна діяльність на оптовому ринку

порту одночасно, не ставало предметом додаткового митного оподаткуван-

Маркування є обов'язковим атрибутом вантажу в міжнародній прак­тиці, необхідним для полегшення перевалок, обліку і оперування вантаж­ними місцями при комбінованих перевезеннях. Маркування — це загаль­ноприйняті написи, зображення і умовні позначення, нанесені на тару або безпосередньо на товар, які використовуються під час завантажу­вально-розвантажувальних робіт, для кількісного обліку товарних партій. Воно містить інформацію для одержувача і транспортного пере­візника, а також відомості про маршрут перевезення і характерні особли­вості товару.

Підготовка і здійснення зовнішньоторговельних операцій вимагає від комерсантів, що виходять на міжнародний оптовий ринок, високої комер­ційної кваліфікації, глибокої й різнопланової підготовки. Разом з тим, проведення міжнародних гуртових операцій потребує чималих матеріаль­них, фінансових, людських затрат і є, до того ж, високо ризиковою сфе­рою комерційної діяльності, що повинно бути враховано потенційним учас­ником експортно-імпортних операцій під час прийняття рішення про вихід на зовнішні ринки.

2.8.6. Організація митного забезпечення комерційних операцій

Кожна комерційна операція, що має місце в практиці міжнародного оптового ринку, потребує відповідного митного оформлення, що може бути забезпечене спільними зусиллями як суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності (ЗЕД), так і відповідних митних органів. При цьому всі учасники митного забезпечення переміщення товарів і послуг повинні чітко дотри­муватися чинних правил і процедур, передбачених митними режимами країн — контрагентів зовнішньоторговельного контракту (резидента і не­резидентів).

У практиці здійснення вітчизняної комерційної діяль­ності учасниками зовнішньоекономічної діяльності мо-

Реєстрація

учасі

економічної

жуть виступати фізичні або юридичні особи України та інших країн (їх представники) усіх форм власності за

умови дотримання ними двох основних умов:

— здійснення реєстрації в якості суб'єкта господарю-

вання відповідно до чинного законодавства країнрезидентів; — належної реєстрації вітчизняного господарського формувані суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

206 Глава 2

Реєстрація іноземних фізичних і юридичних контрагентів-нерезидентів відбувається відповідно до чинних законодавств тих країн, представника-ми-резидентами яких є закордонні комерційні партнери українських учас­ників міжнародних комерційних операцій. Підтвердження належної ре­єстрації закордонні контрагенти подають вітчизняним суб'єктам комерції в процесі проведення комерційних переговорів та укладення міжнародних контрактів.

Для вітчизняних і підприємницьких формувань первинною умовою участі в міжнародних оптових операціях є реєстрація суб'єкта підприєм­ництва в загальноприйнятому порядку в місцевому (районному або місько­му) органі виконавчої влади. У цьому зв'язку фізична або юридична особа повинна формалізувати власний правовий статус, попередньо отримати відповідні реєстраційні підтвердження в місцевих підрозділах міліції, ста­тистики, установах банківської системи, податкової адміністрації, загаль­нодержавних фондів тощо.

Наявність повного пакету згаданих вище реєстраційних документів дає змогу будь-кому із суб'єктів господарювання подавати, згідно зі встанов­леним порядком ведення обліку суб'єктів ЗЕД у митних органах, заявку про реєстрацію його в якості суб'єкта ЗЕД до найближчого територіально­го відділку митного органу (регіональної митниці, митниці, митного по­ста). Така заявка повинна містити наступні відомості:

• заяву про акредитацію;

• довідку установи банку про відкриття розрахункового та валютних (відповідно до переліку І групи вільноконвертованих валют) рахунків;

• довідку із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), внесену територіальним підрозділом Держком- стату України за місцем реєстрації заявника відповідно до установ­ чих документів;

• довідку про декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (надається обласним відділенням Національного банку України за місцем ре­ єстрації заявника);

■— нотаріально повірені копії установчих (засновницьких) документів;

■— автентичні дані, запропоновані заявником до облікової картки суб'єк­та зовнішньоекономічної діяльності.

Отримані від заявника первинні дані вносяться до проекту облікової картки за встановленою формою і у подальшому використовуються мит­ними органами для координації співпраці з відповідним суб'єктом ЗЕД.

Взаємовідносини учасників ЗЕД із митними органами будуються ви­ключно через уповноважених осіб — декларантів. У якості декларантів

Комерційна діяльність на оптовому ринку

о ргани митниці розглядають юридичних та фізич­них осіб fix представників), що заявляють (декла­рують) матеріальні блага, за умови їх пред'явлен­ня до митного оформлення з метою переміщення через митний кордон або всередині митної тери­торії України,

Практика здійснення співпраці суб'єктів господарю­вання із митними органами свідчить, що поняття декларанта не обов'яз­ково повинно збігатися з поняттям власника (експортера чи імпортера) товару або послуги, що є об'єктом ЗЕД. Вони тотожні тільки у тому випад­ку, коли коло заявлених і оформлених митницею матеріальних благ обме­жується асортиментом, внесеним до змісту зовнішньоекономічних контр­актів даного суб'єкта господарської діяльності — декларанта-власника.

Інтереси власника в органах митниці можуть бути представлені також іншими особами-декларантами: відправниками (одержувачами), перевізни­ками (експедиторами), митними брокерами. Відправники і одержувачі є контрагентами, а тому можуть представляти інтереси іншої сторони у мит­них органах своїх країн на основі оригіналу зовнішньоторговельного кон­тракту. Декларування товарів перевізниками і експедиторами відбуваєть­ся на основі контракту, договору перевезення та доручення. Митні броке­ри — незалежні суб'єкти господарювання, що спеціалізуються на наданні широкого кола посередницьких послуг у сфері взаємодії з митними орга­нами на основі договору на брокерське обслуговування і повністю переби­рають на себе відповідальність за правильність оформлення документів перед митницею.

Для здійснення митного декларування матеріальних благ та інших цінностей будь-хто із зазначених юридичних осіб ■— учасників господар­ської діяльності повинен представити регіональному (локальному) митно­му органу, крім облікової картки учасника ЗЕД, свідоцтво про визнання підприємства декларантом.

Митні органи висувають особливі вимоги до фізичних осіб, що є пред­ставниками підприємств і організацій у процесі декларування та оформ­лення вантажів. Зокрема, така фізична особа повинна пройти відповідний навчальний курс, здати кваліфікаційний іспит та отримати кваліфікацій­не свідоцтво особи, уповноваженої на декларування.

У процесі здійснення декларування будь-яких матеріальних цінностей, у т. ч. товарів, робіт, послуг, необхідно враховувати відповідний чинний митний режим окремо взятої держави — сукупність тих положень, що чітко встановлюють митний статус матеріальних благ, транспортних засобів та інших цінностей, які можуть переміщуватися через митний кор­дон даної держави. Процедури декларування обов'язково модифікуються

залежно від конкретного митного режиму даної держави: експорту, ви­пуску у вільний обіг (імпорту), транзиту, тимчасового ввезення чи виве-

Порядок митного

оформлення товарів та послуг

Митне оформлення вантажів є виключним зобов'я­занням будь-якої фізичної чи юридичної особи, котра відповідає за переміщення товарів, послуг, робіт та інших матеріальних цінностей за межі митного кор­дону України. Здійснення даного обов'язку покладе­но на юридичних або фізичних осіб-декларантів, що кваліфікували себе згідно з вимогами чинного законодавства, внутрішніми розпорядчими документами Державної митної служби України (ДМСУ). Представники власників вантажів та митні брокери повинні пройти навчання за встанов­леною програмою, після чого вони можуть отримати кваліфікаційне свідо­цтво, наявність якого є обов'язковим для митних брокерів.

Основним документом, який застосовується під час митного оформлен­ня товарів, робіт і послуг, є вантажна митна декларація (ВМД) — уніфі­кований для більшості країн світу документ, що складається з низки розділів, до яких на основі первинних даних вносяться відомості про об'єкти зовніиіньоторговельної операції, відправника, одержувача, осо­бу декларанта, порядок переміщення товарів через митний кордон та у митному просторі країни, порядок розрахунків і стягнення митних зборів та платежів.

Організація контролю

Особа-декларант на основі наявних у неї первинних документів — уста­новчих, реєстраційних, дозвільних, контракту, ліцензій тощо заповнює вантажну митну декларацію і подає її одночасно із підмитними товарами до огляду та оформлення до митного органу. Інспектор митниці перевіряє зміст ВМД, відповідність внесених даних наявним матеріальним цінно­стям, після чого підтверджує правильність оформлення власною номер­ною печаткою. З цього моменту вантаж знаходиться під митним контро­лем (у режимах експорту, тимчасового ввезення, переробки, транзиту) або виходить з-під митного контролю у вільний обіг у режимі імпорту товарів. Митний контроль за переміщенням матеріаль­них благ — це єдиний процес впровадження посадо­вими особами митних органів низки заходів, скеро­ваних на забезпечення дотримання митного зако­нодавства і міжнародних договорів України.

геріальних благ

Початком процесу митного контролю в частині проведення міжнародних комерційних операцій (за винятком особистого контролю фізичних осіб — гро­мадян) вважається:

Комерційна діяльність на оптовому ринку 209

• перетин матеріальними благами державного (митного) кордону при їх увезенні в порядку здійснення імпортних поставок;

• пред'явлення матеріальних благ і транспортних засобів, в яких вони розміщені, до оформлення і проведення декларування територіаль­ ному митному органу в Україні при здійсненні експортних поставок.

Основною метою митного контролю є забезпечення безумовного дотри­мання всіма учасниками зовнішньоекономічної діяльності законодавчо встановленого порядку переміщення матеріальних благ (товарів і послуг) через митний кордон України. Такий контроль здійснюється у формі доку­ментального контролю і огляду задекларованих товарних партій включно із засобами пакування, тарного забезпечення та транспортних засобів, залуче­них до переміщення пред'явлених матеріальних цінностей. В окремих ви­падках, за рішенням посадових осіб митного органу, до контрольованих то­варів та транспорту може застосовуватися процедура переогляду, якщо є вагомі підстави для застереження порушень митних правил чи контрабанди.

На внутрішніх територіальних вантажних митницях і постах контроль експортних відправлень здійснюється у такій послідовності:

• встановлення наявності акредитації у фірми-відправника (продавця) та її представника (декларанта) у даному органі митниці;

• перевірка повноти і правильності оформлення пакета супутніх від­ правленню документів на товарну партію і транспортний засіб;

• встановлення придатності транспортного засобу для здійснення міжнародних перевезень, що підтверджується встановленими мит­ ними правилами документами;

• звірка відповідності пред'явлених до митного оформлення та декла­ рування матеріальних благ (вантажу) супровідним документам та ви­ явлення хибно заявлених (відсутніх), незаявлених (надлишкових) чи контрабандних об'єктів, підготовлених до експорту;

• здійснення службовцями митниці митного забезпечення (пломбування і опечатування) вантажу та оформлення відповідних митних документів;

• переадресування вантажу для подальшого контролю на адресу мит­ ниці за місцем перетину державного кордону або місцем кінцевого призначення за кордоном.

Послідовне здійснення таких процедур дозволяє забезпечити гаранто-е переміщення підмитних матеріальних благ у повній відповідності до :тановлених правил і супровідних документів від внутрішньої митниці через прикордонну митницю, аж до кінцевого пункту транспортування (відповідної закордонної митниці), вказаного у ВМД.

У процесі поступлення матеріальних благ за імпортом послідовність юнання процедури митного контролю об'єктивно дещо змінюється; вона існюється у наступному порядку:

• огляд і звірка занесених у ВМД засобів митного забезпечення (пломб і печаток), зафіксованих попереднім органом закордонної або вітчиз­ няної митниці, який вчинював митний контроль;

• аналіз і контроль правильності оформлення супровідних документів на підмитний вантаж і транспортні засоби, в яких він переміщується;

• звірка відповідності пред'явлених до розмитнения матеріальних благ (вантажу) даним супровідних документів та виявлення хибно заяв­ лених (відсутніх), незаявлених (надлишкових) чи контрабандних об'єктів у товарній партії;

• прикінцеве оформлення супровідних документів, наявність яких до­ зволяє випустити матеріальні блага у вільний обіг всередині країни.

Спрощений порядок митного контролю застосовується вантажними митницями на кордоні. Процедура зводиться до звірки належних доку­ментів, огляду транспортних засобів, перевірки наявності пломб і печа­ток. Крім цього, за рішенням посадової особи митниці, за наявності ваго­мих підстав, може бути проведений ретельний огляд і облік вантажу.

У результаті проведеного спрощеного контролю митницями на кордоні вантаж переадресовується на внутрішню митницю, при якій акредитований вантажоотримувач. Виняток можуть становити великі митні термінали у морських, річкових портах або авіапортах, що частково здійснюють оста­точне розмитнення імпортних товарних партій за наведеною вище схемою.

Обов'язковою умовою здійснення митного контролю на будь-якому етапі є представлення відправником і перевізником матеріальних цінностей па­кету супровідних документів, основними з яких є вантажна митна декла­рація, CARNET TIR, транспортна накладна, рахунок-фактура, контракт, ліцензії, дозволи, сертифікати, облікова картка учасника ЗЕД, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що нале­жать резиденту України і знаходяться за її межами, та інші дозвільні до­кументи на переміщення окремих видів товарів і майна через кордон. Біль-пііеть з цих документів є внутрішніми документами фірми-резидента, а то­му їх оформлення є завданням комерційних служб цих фірм. Отримання ж дозвільних документів (ліцензій, сертифікатів, дозволів, експертних висновків тощо) здійснюється відправниками за зверненнями до відповід­них міністерств і відомств.

з обмеженою відповідальністю "Вир" (м. Львів, Україна) і Підпри-ічо-торговельне "Ельтекс" (м. Ярослав, Республіки Польща) у січні 6 р. уклали контракт про те, що ТаОВ "Вир" продає ПВТ "Ельтекс" 100 куб. м оматеріалів хвойних порід: а) власного виробництва; б) виробництва ВО "Крас-рськліс" за ціною: а) 75 дол. США; б) 90 дол. США за 1 куб. м на умовах DAF гині або СРТ Ярослав РП.

Як називатимуться сторони контракту у випадках а) і б)? Які проекти контрактів Ви можете запропонувати у випадках а) і б)?

f-омерціина діяльність на оптовому ринку 211

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає суть експортно-імпортних операцій?

2. Як складалися передумови розвитку міжнародної оптової торгівлі?

1. У чому виявляється взаємозв'язок внутрішнього і зовнішнього опто­ вих ринків?

3. Хто формує контингент учасників міжнародного оптового ринку?

4. Дайте характеристику об'єктів міжнародного оптового ринку.

5. Що охоплює в себе поняття міжнародного оптового обороту?

6. Як здійснюється організація міжнародної оптової торгівлі?

2. Який порядок регулювання оптових закупівель товарів від закор­ донних фірм?

3. Які складники містить система економіко-адміністративного ре­ гулювання міжнародної оптової торгівлі?

10. Ким і як здійснюється адміністративне регулювання зовнішньо­ торговельної діяльності?

11. Як відбувається ліцензування та квотування імпортно-експорт­ них операцій?

12. Якими методами здійснюється економічне регулювання міжнарод­ ної оптової торгівлі?

13. Якими є основні види міжнародних оптових операцій?

14. За допомогою яких методів здійснюються оптові операції на міжна­ родному ринку?

15. У чому полягає суть міжнародних оптових операцій купівлі-прода- жу товарів за вільноконвертовану валюту?

16. Що покладено в основу зустрічних компенсаційно-товарообмінних оптових операцій на міжнародному ринку?

17. Що таке торговельно-посередницькі операції на міжнародному опто­ вому ринку?

18. У чому виявляються особливості операцій за участю елементів інфраструктури міжнародного товарного ринку?

19. Ким і з приводу чого проводяться операції обміну послугами на міжнародному товарному ринку?

20. Схарактеризуйте структуру і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів.

21. Що містить поняття міжнародної комерційної угоди (договору, контракту).

22. Які види зовнішньоторговельних контрактів Ви знаєте?

23. Як здійснюється підготовка і проведення оптових операцій за уча­ стю закордонних контрагентів?

212 ^Гла^ва 2

24. У чому полягає підготовчо-передконтрактна робота суб'єктів зов нішньоторговельної діяльності?

25. Що становить зміст- переговорно-контрактної роботи учасників міжнародної оптової торгівлі?

26. Як забезпечується виконання зовнішньоторговельних контрактів?

27. Який порядок реєстрації суб'єкта комерційної діяльності в якості учасника зовнішньоекономічної діяльності?

28. На яких принципах Грунтується взаємодія учасників зовнішньо­ економічної діяльності з митними органами?

29. Яким є порядок митного оформлення вантажів?

30. Що Вам відомо про вантажну митну декларацію?

31. Як і ким здійснюється митний контроль за переміщенням матері­ альних благ?

32. Дайте порівняльну характеристику процесів митного контролю на внутрішніх митницях і митницях на кордоні при експорті та імпорті товарних партій.

комерційна діяльність на оптовому ринку

2.9. Основи організації товаропросування

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

• у чому полягає суть процесу товаропросування на товарному ринку;

• які чинники впливають на організацію товаропросування;

• які основні поняття охоплює товаропросування та якими бува­ ють форми товаропросування;

• що розуміють під ланковістю товаропросування та яких заходів вживають для її скорочення;

• за допомогою яких методів можна досягти оптимізації процесу товаропросування.