3.7.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку

Загальну сукупність послуг, що обертаються на оптовому ринку, за ознаками їх внутрішньої суті та характером залучених основотворчих елементів можна об'єднати в чотири групи: посередницько-торговельні;

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 421

інженерно-технічні (інжинірингові); орендні (лізингові); туристично-ре-креаційні послуги (див. рис. 3.7.2). Підставою для віднесення цих послуг до оптових є їхня основна спрямованість на задоволення, передусім, ко­лективних потреб суб'єктів матеріального виробництва і товарного обігу або висока вартість і тривалі терміни споживання таких послуг.

Посередницько-торгавельними оптовими послугами є дії структур­них та інфраструктурах елементів товарного ринку, спрямовані на задоволення організаційно-технологічних потреб усіх суб'єктів товар­ного ринку, що беруть участь у товаропросуванні від виробництва до сфери споживання.

До складу посередницько-торговельних гуртових послуг включають: послуги оптових підприємств; послуги комерційних посередників і послу­ ги суб'єктів інфраструктури товарного ринку (рис. 3.7.3). '■

Послуги оптових підприємств залежно від місця і джерела їх ство­рення поділяються на послуги оптових структурних підрозділів виробни­чих підприємств (вихідних баз промисловості, збутово-реалізаційних баз виробничих підприємств і об'єднань, гуртових центрів виробничої фірмо­вої торгівлі тощо) і послуги підприємств оптової торгівлі — складів і баз торговельних асоціацій, об'єднань, споживчих спілок і товариств; колек­тивних і приватних гуртівень.

Якщо послуги оптових підрозділів виробничих підприємств орієнтовані, насамперед, на крупних покупців — оптові підприємства, великі магази­ни або торговельні асоціації, а лише потім — на комерційних посеред­ників і дрібні крамниці, то послуги оптових торговельних підприємств орієнтовані саме на широке коло покупців — від незначних за масштаба­ми комерційної діяльності роздрібних підприємств і одиниць до тих же оптових торговельних посередників.

Комерційні посередники на товарному ринку створюють і надають по­слуги: агентів; комісіонерів І брокерів; дилерів і дистриб'юторів. Послуги комерційних посередників однаковою мірою розраховані на задоволення комерційних, організаційних і технологічних потреб виробничих і торго­вельних підприємств, інших посередників.

Послуги суб'єктів інфраструктури товарного ринку охоплюють: послу­ги установ бірж; послуги комерційних торгів (тендерів): послуги аукціо­нів і послуги рекламно-виставкової індустрії. Такі виробники оптових послуг традиційно обслуговують усіх структурних та інфраструктурних суб'єк­тів товарного ринку незалежно від їх місця і ролі у процесі товаропроеу-вання.

Оптові торговельно-посередницькі послуги за своїм змістом можуть бути комерційними, організаційними, технологічними, інформаційними тощо.

Рис. 3.7.3. Характеристика торговельно-посередницьких оптових послуг

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 423

Певна частина їх тісно пов'язана з реалізацією товарних партій, створюєть­ся до або під час реалізації й опосередковано включається у вартість това­ру, що реалізується. Допоміжні, післяреалІзаційні послуги, як правило, мають окрему (додаткову) вартість і є більш характерними для діяльності комерційних посередників і елементів інфраструктури.

Інженерно-технічні (інжинірингові) оптові послуги мають місце в такій особливій галузі комерційної діяльності, як обмін досягнення­ми науково-технічного прогресу з метою отримання комерційного ефекту.

Інженерно-технічні послуги оптового характеру (рис. 3.7.4) умовно поді­ляються на технологічні, патентні, або ліцензійні (послуги франпіизи), інженерні (інжинірингові).

До технологічних послуг належать послуги щодо створення та надан­ня знань і досвіду та послуги щодо створення та надання уміння здійснен­ня операцій — послуги "ноу-хау".

Послуги щодо створення та надання знань і досвіді/ стосуються запро­вадження в практику господарювання винаходів, корисних моделей, про­мислових зразків і товарних знаків. Послуги, пов'язані з винаходами, сто­суються створення і використання найсучасніших досягнень науки і тех­ніки, які дозволяють отримувати і зберігати вихідну конкурентну перевагу в певному сегменті товарного ринку, як у сфері виробництва, так і у сфері реалізації (збуту) знову виготовленого продукту. Послуги, що мають на меті використання корисних моделей — нових зразків матеріальних благ (товарів, послуг, технологій тощо), прирівняних до своєрідного мікрови-находу, обслуговують процес втілення таких моделей у виробництво і спо­живання. Послуги щодо промислових зразків дозволяють розробити єдину концепцію естетичного оформлення знову створеного матеріального бла­га. Послуги щодо створення та надання (реалізації) товарних знаків — це особлива сфера комерційної діяльності, в якій відбувається передача для використання не власне товарів або послуг, а символів (знаків), що асоціюються у свідомості споживачів із конкретними матеріальними бла­гами.

До технологічних оптових послуг належать також послуги щодо ство­рення та надання уміння здійснення конкретних операцій, які входять до поняття "ноу-хау". Під цим поняттям розуміють уміння виконати певні функції або операції найоптимальніше і найефективніше. Загальна су­купність послуг "ноу-хау" поділяється на вміння виконання конструк­торських, технологічних, виробничих, управлінських, комерційних І фінан­сових операцій.

До складу інженерно-технічних послуг належать також патентні по­слуги. Вони стосуються послуг щодо технічних патентів і послуг щодо

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 425

ліцензій (франшизи) на використання винаходів. Послуги у сфері патентіз на винаходи обслуговують монопольне право винахідника чи його право­наступника на використання цього винаходу. Ці послуги охоплюють як процес реєстрації патенту шляхом реєстрації товарного знака і промисло­вого зразка, так і патентний захист винаходу протягом усього терміну дії патенту всередині країни і за кордоном. Патентом на винахід вважаєть­ся видане уповноваженими органами свідоцтво винахіднику або особам, що є правонаступниками винахідника, яке посвідчує монопольне право власника на використання цього винаходу з комерційною чи іншою метою.

Послуги в галузі обміну ліцензіями на використання винаходів не­від'ємно пов'язані з патентуванням, випливають з його суті. Об'єктами послуг щодо ліцензій є послуги, супутні реалізації прав на використання технічних винаходів шляхом видачі патентної ліцензії або супутні пе­редачі особливої, як правило, унікальної технології — франшизи.

Патентною ліцензією є дозвіл, який видається власником патенту І' ліцензіаром) іншій фізичній або юридичній особі (ліцензіату) на про­мислове або комерційне використання винаходу, захищеного патентом,, протягом визначеного проміжку часу за обумовлену винагороду.

За своїм змістом франшиза є такою ж ліцензією, за якою ліцензіар — власник особливої чи унікальної технології, товару або послуги надає за­цікавленому ліцензіату право самостійно виходити з об'єктом франшизи на ринок у межах обумовленої квоти за умови первинного внеску і щомі,:-. сячної сплати.

Франшиза як Організаційна форма сучасного бізнесу активно розвиваєть-» ся у світовій комерційній практиці. Вона застосовується крупними фірма- -ми з усталеними на ринку торговими марками і товарними знаками для розширення мережі збуту матеріальних благ, без залучення додаткових інвестицій, через низку дрібніших і знову створених господарських су­б'єктів.

Відомі три основних типи франшизи: на продаж готового товару; на--виробництво товарів і на вид діяльності.

Торгівля оптовими технологічними і патентними послугами має багато форм і методів. Вона може здійснюватися як безпосередньо між ліцензіа­ром і ліцензіатом, так і за участю посередників — патентних і ліцензійних агентів. Крупні виробничі підприємства для налагодження обміну науко-ло-технічною продукцією створюють власні структурні підрозділи: ліцен­зійні служби, відділи, сектори або дочірні фірми. Основними функціями таких структурних підрозділів є вивчення ринку досягнень НТП, кон'юнк­тури і конкурентного середовища на ньому; підтримка патентного захисту класної науково-технічної продукції; налагодження еквівалентного обміну

патеНТНИМИ ПОСЛугаМИ ТОЩО. _v ■: .,.. . ■- - - - -'■--

426 Глава З

Н а оптовому ліцензійно-патентному ринку діють також самостійні спе­ціалізовані фірми, які проводять попередню закупівлю патентів та комер­ційно цінних ідей, інвестують кошти в удосконалення винаходів і первіс­них ідей, їх доведення до рівня корисних моделей та промислових зразків з метою подальшої реалізації широкого асортименту науково-містких по­слуг,

Патентні й ліцензійні посередники в організаційній формі агентів або брокерів мають на меті виконання посередницьких функцій між ліцензі-аром і ліцензіатом на основі ліцензійної агентської угоди за обумовлену ліцензійну агентську винагороду. Ліцензійні агенти виконують доручен­ня обох сторін договору реалізації науково-містких послуг — патентуван­ня винаходу в своїй країні й за кордоном; здійснюють патентну підтрим­ку; підшуковують можливих продавців і покупців патентних продуктів; проводять попередні переговори і підготовку текстів ліцензійних договорів; забезпечують рекламно-інформаційні заходи і контролюють правильність дотримання сторонами договірних зобов'язань. Ліцензійними агентами можуть бути і спеціалізовані Інженерні, патентні, адвокатські, брокерські фірми.

Інженерні (інжинірингові) послуги — це особливий вид оптових по­слуг, що створюються і надаються консультантом згідно з догово­ром інжинірингу замовнику щодо комплексу або окремих інженерно-технічних послуг з приводу проектування, будівництва, пуску інже­нерного об'єкта або налагодження чи вдосконалення технологічного процесу на діючому підприємстві замовника.

Поєднання інженерних послуг із забезпеченням об'єкта договору інжи­нірингу необхідним обладнанням, технологією, комплектуючими і сиро­виною становить основу комплексного інжинірингу.

Комплексний інжиніринг є поняттям містким і включає в себе такі різно­види: консультативний, технологічний, будівельний і загальний інжині-ринги.

Консультативний інжиніринг стосується створення і надання послуг щодо проектування нових об'єктів, їх архітектурно-планувальної відповід­ності й розміщення на заданій території, розробки планів спорудження і контролю за своєчасністю і правильністю виконання передбачених обся­гів робіт. Послуги щодо технологічного забезпечення будівництва і, в біль­шості випадків, — подальшої експлуатації запроектованих об'єктів — під­ведення необхідних комунікацій; передача досвіду і знань виробничого і технологічного характеру; розробка планів постачання сировини, збуто-во-реалізаційної діяльності й транспортного забезпечення — становлять основу технологічного інжинірингу.

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 427

Послуги будівельного інжинірингу стосуються будівельно-монтажного забезпечення нового будівництва (але не власне будівництва, яке зазви­чай не вводиться в коло інженерно-технічних послуг), тоді як загальний інжиніринг передбачає поставку, монтаж і налагодження комплектного обладнання, його пуск одночасно із забезпеченням необхідних інженер­них робіт.

Виконанням та наданням інжинірингових послуг займаються спеціалі­зовані інжинірингові та промислові фірми і компанії. Перший вид нада-вачів інжинірингових послуг залежно від провідної спеціалізації можна поділити на інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні. Інженер­но-консультаційні фірми не створюють власної виробничо-технічної бази для будівництва або виробництва, а займаються наданням тільки консуль­таційних послуг. Значно потужнішими за своїм потенціалом є інженерно-будівельні фірми, оскільки вони надають повний комплекс інжиніринго­вих послуг — від проектування до введення об'єкта в дію, залучаючи як субпідрядників будівельні й машинобудівні підприємства.

Інший вид суб'єктів ринку інжинірингових послуг — промислові фір­ми — теж поділяються на два різновиди: фірми-проектувальники і фірми-виробники. Фірми-проектувальники з числа виробничих підприємств зай­маються інжинірингом з єдиною метою — захистити власні виробничі сек­рети або технологію "ноу-хау" від надмірного розповсюдження на ринку, розвиваючи і розширюючи одночасно власне виробництво. Ці фірми ши­роко користуються послугами довірених консультативних, будівельних, інших підрядників на умовах договору підряду. Фірми-виробники займа­ються інжинірингом як засобом маркетингової концепції полегшення і збільшення обсягів збуту технічно складної та науко-місткої основної про­дукції.

Послуги оренди на оптовому ринку — це комерційні дії, що перед­бачають передачу власником (орендонадавачем) матеріальних благ (будівель, обладнання, машин і механізмів, товарів або майнових прав) тимчасовому власнику (орендатору) у виключне користування про­тягом обумовленого договором оренди терміну на еквівалентних заса­дах.

Основними об'єктами послуг оренди є: товари широкого вжитку; офіс­не обладнання і засоби зв'язку; комп'ютери і програмне забезпечення до них; рухомий склад усіх видів транспорту; підйомно-транспортнІ й дорож­ньо-будівні машини і механізми; окремі види і комплектне обладнання у складі цілісних майнових комплексів; вживане обладнання і транспортні засоби, що були в експлуатації тощо. До складу предметів оренди за зго­дою сторін договору оренди можуть включатися як інші об'єкти, так і по­слуги.

428

Глава З

Орендні оптові послуги класифікують за двома основними ознаками: залежно від тривалості й від сутності договору оренди. За першою озна­кою розрізняють довго-, середньо- і короткотермінові послуги оренди ма­теріальних благ, а за другою — послуги фінансованої або поточної оренди (рис. 3.7.5).

Рис. 3.7.5. Класифікація орендних послуг .ї

•В- Послуги довготермінової оренди передбачають передавання матеріаль­них цінностей в користування орендареві на строк від трьох до п'яти років, а у деяких випадках — понад п'ять (до 20) років. Даний вид оренди у сві­товій комерційній практиці має також назву лізингу.

Послуги щодо середньотермінової оренди, які стосуються здавання у наймання товарів, послуг і майна на термін до п'яти років, відомі також як хапринг.

Найкороткочаснішими є послуги рейтингу (чартеру); адже вони є послугами короткотермінової оренди і тривають від кількох годин до од­ного року.

Орендні послуги мають суттєві відмінності залежно від основного змісту договору оренди. Послуги фінансованої оренди полягають у наданні лізин­говою фірмою орендареві в користування майна, вартість якого є поперед­ньо сплаченою (профінансованою) цією фірмою-орендонадавачем на три­валий термін, заставний з терміном окупності цього високовартісного об­ладнання (споруд, машин, механізмів). Таким чином, лізингова фірма стає комерційно-фінансовим посередником між виробниками обладнання і його покупцями, придбавши це обладнання у власність І поступово відшкодо­вуючи вартість здійснених інвестицій первинним (вступним) і черговими внесками орендатора.

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів

429

Послуги поточної оренди стосуються надання у користування матері­альних цінностей, здатних задовольнити одномоментні, тимчасові потре­би в них орендатора, що не означає, однак, короткочасного характеру цих послуг. За договором поточної оренди орендонадавач надає належне йому на правах власності рухоме або нерухоме майно орендареві для викори­стання на власний розсуд, з комерційною метою. Після закінчення строку оренди орендатор зобов'язаний повернути орендований об'єкт, який знову віддається власником в оренду.

Створення і надання туристично-рекреаційних послуг — це особли­вий вид комерційної діяльності, що має на меті організацію комплек­су послуг, покликаних максимально повно задовольнити ділові, куль­турні, відпочинкові й духовні потреби значної частини населення, яке завдяки низці причин або мотивів регулярно займається туризмом, оздоровленням або відпочинком.

Рис. 3.7.6. Основні види туризму і туристичних послуг

Нині туристично-рекреаційні послуги є надзвичайно иерспективною і ка­піталомісткою сферою бізнесу. Вона охоплює такі основні види туриз­му: курортно-рекреаційний, екскурсійний, науковий, діловий і етнічний (рис. 3.7.6).

430 ^Гла^аа З

Курортно-рекреаційний туризм охоплює курортно-відпочинкову інду­стрію, розміщену в особливих природно-кліматичних зонах, пристосова­них для відновлення працездатності протягом календарних щорічних відпусток або лікування (профілактики) окремих видів захворювань.

Екскурсійний туризм об'єднує людей, які цікавляться природними, історичними і культурними особливостями та пам'ятками конкретних регіонів.

Науковий туризм розвивається паралельно з розвитком науки і техні­ки і стосується заходів, що постійно відбуваються в науковому світі — симпозіумів, конгресів, з'їздів, конференцій і концентрується довкола світових наукових центрів.

Діловий туризм — це невід'ємна частина будь-якого бізнесу, яка перед­бачає постійні міграції комерсантів для участі в ділових зустрічах, прове­дення переговорів, укладення контрактів, здійснення функцій контролю за повнотою та своєчасністю виконання договірних зобов'язань.

Етнічний туризм, на відміну від попередніх видів туризму, не має широкого, масового характеру. Він охоплює переміщення родичів, знайо­мих, об'єднаних за етнічною ознакою мешканців окремих регіонів.

Асортимент оптових туристично-рекреаційних послуг зводиться до та­ких укрупнених груп:

— послуги щодо переміщення туристів передбачають мобільне і зручне транспортування туристів як між віддаленими населеними пункта­ ми, так і в межах цих населених пунктів із застосуванням усіх мож­ ливих видів транспорту;

"— послуги щодо розміщення туристів включають створення розвинутої * ^<f" інфраструктури готельних комплексів, санаторіїв, пансіонатів, мо­телів, кемпінгів тощо для задоволення потреб прибулих у житлі з ура-** хуванням сезонних коливань;

— послуги щодо задоволення ділових інтересів туристів — це система особливих послуг щодо задоволення професійних потреб ділових лю­ дей, які повинні відповідати критеріям підвищеної комфортності й оперативності;

■'■"'— послуги щодо організації культурної програми мають на меті розроб-^Чі'- ку повної номенклатури послуг, спрямованих на задоволення куль­турних потреб певних категорій туристів щодо ознайомлення з істо­ричними і культурними пам'ятками, музейними центрами, участі у спортивних змаганнях;

— послуги щодо організації харчування спричиняються міграційним характером туризму і є невід'ємними від даного виду комерційної діяльності;

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 431

• п ослуги щодо торговельного обслуговування туристів мають дещо об­ межений суттю окремих різновидів туризму характер і є орієнтова­ ними на чітко визначений за якісним складом і прогнозований кіль­ кісно контингент покупців;

• послуги щодо візової підтримки туристів стосуються забезпечення потреб туристів, а саме тієї їх частини, що прибувають з-за кордону, в оформленні або дооформленні документів — віз, паспортів тощо.

На оптовому ринку туристично-рекреаційних послуг активно діють такі види надавачів послуг: туроператори, туристичні корпорації, готельні комплекси та їх мережі, спеціалізовані туристичні підрозділи підприємств різних галузей.

Туроператори — це оптові туристичні підприємства, які само­стійно розробляють широкий перелік оптових послуг, об'єднаних у ту­ри за окремими різновидами туризму, залучаючи для цього низку підприємств туристично-обслуговуючої інфраструктури. Основним об'єктом діяльності туроператорських фірм є організація інклюзив-турів — повного комплексу послуг для організованих туристичних груп у межах окремих різновидів туризму з наданням споживачам оптових скидок на основні види послуг (транспортування, проживання, страхування тощо). Така номенклатура оптових інклюзив-турів реалізується на роздрібному ринку за допомогою власних і незалежних від туроператорів туристичних агентств.

Туристичні корпорації — це об'єднання різнопрофільних обслугову­ючих фірм і підприємств галузі туристичної індустрії, що спеціалізу­ються на створенні та наданні туристичних і супутніх послуг. Бони є наслідком концентрації й укрупнення капіталу в сфері туризму і рекре­ації та, як правило, володіють мережею туроператорів і турагентств у різ­них країнах.

Різновидом туристичних корпорацій є готельні комплекси — багато-профільні фірми, що виникли на базі сучасних потужних готелів — основ­них місць розміщення туристичних груп і окремих туристів. Використан­ня в готельно-туристичному бізнесі інформаційно-комп'ютерних систем дозволило створити цілісні готельні мережі, широкий доступ до яких ма­ють туроператори і турагентства, інші суб'єкти ринку оптових туристич­них послуг.

Широкого розвитку набули шоп-тури, які організовують торговельні корпорації й мережі супермаркетів з метою збільшення обсягів товарообо­роту за рахунок збільшення числа покупців. Різновидом торговельного туризму є також прикордонний шоп-туризм між багатьма країнами, який ґрунтується на відмінностях в асортименті або деякій різниці в ціноутво­ренні різних країн.

432 ^{Глааа 3}

Н а оптовому ринку функціонують також промислові, банківські й стра­хові підприємства та установи, для яких участь у створенні й наданні ту­ристичних послуг є не просто вигідним вкладенням капіталу, а й слугує рекламним та іншим цілям.

3.7.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами

Соціально-економічну ефективність еквівалентного обміну оптовими послугами можна умовно розділити на соціальний ефект, який слабо під­дається визначенню за допомогою кількісних параметрів, але може бути оцінений на основі якісних критеріїв, і економічний ефект, який можна вимірювати і порівнювати за допомогою кількісних показників. Останні дозволяють дати відносно точну кількісну оцінку результативності комер­ційних зусиль окремих суб'єктів оптового ринку послуг, тобто соціально-економічну ефективність торгівлі оптовими послугами можна комплексно схарактеризувати за допомогою цілісної системи критеріїв і показників.

Соціальний ефект від створення і надання оптових послуг — це складна багатофакторна модель впливу наданих і спожитих колек­тивами споживачів і суспільством загалом суспільних благ, спрямо­ваних на підвищення рівня добробуту населення країни.

Соціальна результативність оптових послуг виявляється у таких загаль­носуспільних характеристиках, як критерії —- якісні ознаки, що розкри­вають зміст і суть ефективності.

Основним критерієм, соціальної ефективності оптових послуг є найпов­ніше задоволення комерційних потреб суб'єктів інетитуціонального рин­ку в різних видах і категоріях послуг за умови збереження високої якості й мінімізації сукупних затрат під час їх створення і надання. При цьому йдеться не тільки про структурні — торговельно-посередницькі, а й про інфраструктурні послуги на товарному ринку. Структурні оптові послуги стосуються інтенсифікації (спрощення і здешевлення) товаропросування, тоді як інфраструктурні оптові послуги покликані забезпечити загальні умови для руху товарів від виробництва до споживання.

Виміром соціальної ефективності оптових послуг на макроекономічно-му рівні є якість обслуговування суб'єктів інетитуціонального ринку. Це поняття є більш широким, аніж поняття якості торговельного обслугову­вання на споживчому (роздрібному) ринку, оскільки, крім суто торговель­них послуг, характеризує низку послуг неторговельного змісту: наукових, орендних, туристичних тощо.

Надзвичайне соціальне значення на макрорівні мають суспільно-соці-альні послуги органам державного управління і органам соціального захи-

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 433

сту. Соціальний результат від наданих оптових послуг виявляється на за­гальнодержавному рівні також з огляду задоволення потреб усіх членів суспільства через створення суспільних благ — послуг, що надаються влас­не державою і фінансуються за рахунок трансфертних платежів — соці­альних виплат держави населенню.

Економічний ефект, який має місце при створенні й наданні опто­вих послуг, тісно пов'язаний зі соціальним ефектом, але на відміну від нього може бути оцінений за допомогою кількісних показників.

Вивчення економічної ефективності комерційної діяльності щодо ство­рення і надання оптових послуг відбувається через розрахунок системи узагальнюючих і часткових показників, за допомогою яких можна визна­чити сумарну результативність роботи суб'єктів, що спеціалізуються в пев­ній галузі комерційної діяльності.

До узагальнюючих показників ефективності оптових послуг нале­жать: загальний оборот наданих послуг; вартість задіяних ресурсів (затра­ти); прибуток. Загальний оборот оптових послуг ■— це показник вартісної оцінки всієї сукупності послуг, наданих конкретним учасником інститу-ціонального ринку іншим суб'єктам товарного ринку. Вартість задіяних ресурсів містить кількісну оцінку проведених при підготовці й наданні оптових послуг матеріальних, фінансових і трудових затрат. Показник прибутку є узагальненим виразом економічного ефекту, отриманого нада-пячами оптових послуг у процесі здійснення власної господарської діяль-

Часткові показники ефективності оптових послуг розраховуються

як співвідношення обороту оптових послуг і отриманого при цьому при­бутку до окремих видів або суми задіяних ресурсів — матеріальних, фінан­сових, трудових. Тим самим дається оцінка результативності — послуго-оборотності або прибутковості окремих видів затрат щодо створення опто­вих послуг.

Найдетальнішу оцінку економічної ефективності при створенні опто­вих послуг можна отримати за допомогою коефіцієнтів загальної ефек­тивності оптових послуг із наступних формул:

^no~

(є Е_по — коефіцієнт загальної ефективності обороту оптових послуг; £_ППр — коеф ' інт загальної ефективності прибутку від оптових послуг; О_п — оборот оптови с. грн; П_п — прибуток від наданих послуг, тис. грн; З_мат — матеріальі

434 ^Гла^ва З

затрати (сировина, матеріали тощо) на створення реалізованих послуг, тис. грн; З_ф|н — фінансові затрати (капіталовкладення, оренда тощо) щодо реалізованих послуг, тис. грн; 3^ — трудові затрати (фонд оплати праці) на створення реалізо­ваних послуг, тис. грн.

Коефіцієнти загальної ефективності оптових послуг (Е_по і Е_пПі) у свою чергу поділяються на часткові коефіцієнти затратовіддачі й частки при­бутку на вкладені затрати.

За допомогою узагальнюючих показників економічної ефективності для поглибленого аналізу і оцінки отриманого результату щодо створення опто­вих послуг можна розрахувати і низку специфічних деталізуючих показ­ників. Однак через складнощі у визначенні соціального ефекту від торгівлі оптовими послугами, його кількісних параметрів розрахувати єдиний ком­плексний синтетичний показник економічної ефективності даного виду комерційної діяльності практично неможливо.

Акціонерне товариство "Торговий дім "Тернопілля" відповідно до затвердже­ного Статуту створив такі структурні підрозділи:

• оптову базу;

• брокерську контору на Українській аграрній біржі;

• торговельно-посередницьку контору;

• роздрібну торговельну мережу;

Я кі види оптових послуг створює та надає AT "Торговий дім "Тернопілля"?

Запитання для самоконтролю

1. Які передумови формування ринку оптових послуг?

2. Що включають у себе складові елементи ринку оптових послуг?

3. Які основні ознаки класифікації оптових послуг?

4. Що таке система послуг на оптовому ринку?

5. Що таке посередницько-торговельні оптові послуги?

6. Що належить до інженерно-технічних (інжинірингових) оптових послуг?

7. Якими є послуги оренди на оптовому ринку?

8. У чому полягають туристичнорекреаційні оптові послуги?

9. Як вимірюється соціальна ефективність оптових послуг? 10. Як оцінюється економічна ефективність оптових послуг?