1.3.1. Функції торгівлі та пара метри її ресурсного потенціалу

Функції торгівлі

Розвиток і функціонування торгівлі в усіх видах еконо­міки обумовлені існуванням товарного виробництва. Саме товарне виробництво зумовлює необхідність товарно-гро­шового обміну і доведення товару зі сфери виробництва до сфери споживання.

З одного боку, торгівля опосередковує обмін у товарно-грошовій формі й створює умови для розвитку відтворювального процесу. З іншого — вона забезпечує реалізацію форм вартості товару, тобто задоволення особистих та суспільних потреб у товарах та послугах.

Отже, за своєю суттю торгівля є формою товарно-грошового об­міну і сферою обігу товарів та послуг- Відповідно вона відіграє значну роль у розширеному відтворювальному процесі та функціонуванні народ­ногосподарського комплексу загалом. Детальніше цю роль можна схарак­теризувати через аналіз функцій торгівлі.

Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (товару, по­слуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому обмін за своїм економічним змістом є елементом відтворення суспіль­ного продукту. Це важливо підкреслити, оскільки в умовах соціалістич­ної економіки елементом відтворення вважався лише обмін товарів народ­ного споживання. Отже, штучно звужувалися відносини обміну, насампе­ред, у сферах обігу засобів виробництва та продукції аграрного сектора.

У ринкових умовах обмін реалізується в більш повному обсязі, оскіль­ки товарно-грошові відносини поширюються на більшість видів продукції, засоби виробництва, матеріали, послуги, які вважаються товаром. Крім того, в ринковому середовищі обмін товарів та послуг на гроші збігається з процесом купівлі-продажу. Отже, виконуючи функцію обміну, торгівля зв'язує виробництво та споживання і, таким чином, завершує в широких масштабах відтворювальний процес.

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

Д руга важлива функція торгівлі — це доведення товарів зі сфери вироб­ництва до сфери споживання. Мається на увазі переміщення товарів у їх матеріально-речовій формі.

Виконуючи цю функцію, сфера обігу організовує масове переміщення товарів від виробників до споживачів. Таке переміщення пов'язане зі знач­ними витратами на транспортування, вантажну обробку, фасування, склад­ське зберігання товарів. Ці витрати мають виробничий характер, їх част­ка в загальних витратах обігу переважає. Варто наголосити, що ці витрати об'єктивно необхідні. Але покладання на торгівлю великомасштабних зав­дань щодо продовження процесу виробництва у сфері обігу може спричи­нити звуження суто торгових функцій, погіршення якості обслуговування і культури торгівлі.

Суть даної функції необхідно розглядати ще в одному аспекті — з по­гляду прискорення доведення товарів до сфери споживання з максималь­ним збереженням їх споживчих властивостей. У такому ракурсі дана функ­ція набуває особливої актуальності саме зараз, в умовах роздрібненості й розосередженості товаровиробників і споживачів.

Нині в сфері обігу товари долають у середньому 5—6 організаційних ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є значною. Оборотність товарів у торгівлі становить 35—40 днів і має тенденцію до сповільнення,

Наступною важливою функцією торгівлі є забезпечення зв'язків між галузями народного господарства і регіонами країни. Ця функція випли­ває з економічної суті торговельної сфери.

Торгівля запроваджує в широких масштабах економічні зв'язки між переважною частиною галузей національної економіки, сприяє їх матері­ально-технічному та сировинному забезпеченню, функціонуванню та роз­витку. Водночас, забезпечуючи економічні зв'язки між регіонами країни, сфера обігу активізує і розширює міжрегіональний обмін, посилює тери­торіальний розподіл праці й спеціалізацію виробництва.

Масштабність цієї функції підтверджується міжгалузевими витратами. Аналіз міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів свідчить, що частка міжгалузевого обміну в проміжному споживанні промисловості становила 8 %, сільського господарства — 51 %, інших галузей матері­ального виробництва — 95 % .

Надзвичайно важливою у сучасних умовах функцією сфери торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Якщо в умовах розподільчої системи торгівля індиферентна щодо виробництва, то в рин­ковому середовищі вона економічно зацікавлена в збільшенні товарних ресурсів та їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках. У свою чергу товаровиробники прагнуть заручитися з боку торгівлі гарантіями збуту продукції для того, щоб знизити ризик банкрутства.

34 Глава 1

Отже, завдання торгівлі полягає в тому, щоб усіляко пристосову­вати виробничу програму до вимог ринку. Це завдання нелегке. Торгів­ля утримує потужний комерційний апарат, здійснює широкі маркетин­гові дослідження. Достатньо точно прогнозується попит, запроваджують­ся заходи щодо впливу на споживання. Одночасно торгівля дедалі більше втручається у виробництво, його технологію, висуваючи жорсткі вимоги до асортименту, якості товару, упаковки, терміну виготовлення.

На споживання торгівля впливає за допомогою реклами, а також через максимальне наближення кінцевих ланок товарного обігу до споживачів, раціональну типізацію і спеціалізацію торговельних об'єктів, упроваджен­ня прогресивних і соціально ефективних методів продажу та форм після­продажного обслуговування.

Таким чином, у сучасних умовах функції торгівлі ускладнюються, а тому різко зростає роль і значення торгівлі як форми обміну і сфери економіки.

С кладні економічні функції, що виконуються у сфері товарного обігу, І зростаючі масштаби обміну обумовлю-■ь необхідність концентрації в цій сфері значного ма­теріально-технічного, товарно-грошового і трудового по-■енціалу.

Основні фонди в торговельній сфері становлять

41 млрд грн. Це — майже 185 тис. підприємств роздрібної торгівлі й гро­мадського харчування, понад 1400 оптових, заготівельно-збутових, мате­ріально-постачальних баз і складів, різноманітна інфраструктура. Основні фонди торгівлі поступаються тільки галузям матеріального виробництва. До того ж вони не забезпечують повною мірою ефективне функціонування цієї сфери, збереження і реалізації багатомільярдної маси товарів.

Складські й торгові площі відхиляються від нормативу на 20—25 %, зношеність фондів становить близько 50 %. Темпи вибування торговель­них об'єктів набагато вищі від темпів запровадження нових. Деформована структура фондів; активна частина в них не перевищує 18 % .

Обігових коштів у торгівлі не вистачає, їх обсяг не перевищує 140 млрд грн. При цьому частка запозичених коштів, головним чином у вигляді товарних кредитів, досягає 80 % . Значна частина обігових коштів вкладе­на у товарні запаси. Близько 28 % усіх запасів товарно-матеріальних цінно­стей країни перебувають у сфері торгівлі.

Відсутність власних обігових коштів, зростання маси товарних запасів спонукають торгівлю до здійснення обмінних, бартерних операцій, до роз­ширення консигнації. Цей шлях веде до натуралізації і безсистемної орга­нізації обігу товарів, звужує товарно-грошові відносини.

Трудовий потенціал торгівлі — значний. Кількість зайнятих у сфері торгівлі офіційно перевищує 1,5 млн осіб. Однак це чисельність постійно

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 35

зайнятих працівників. Загалом сфера торгівлі забезпечує працею не мен­ше 3,5—4,0 млн осіб, а це досягає рівня зайнятості в таких галузях, як промисловість, сільське господарство. Важливо зазначити, що за масшта­бами працевлаштування (щорічного приймання на роботу громадян) сфе­ра торгівлі поступається лише промисловості.

Отже, ресурсний потенціал сфери торгівлі величезний, але він ні за кількістю, ні за якістю не адекватний складним завданням та зростаючій ролі торгівлі в ринковому середовищі.