2.3.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку

Суть

регулювання зв'язків

Доцільність запровадження, дієвість і ефективність комерційних зв'язків значною мірою залежать від органі­заційно-правового регулювання взаємодії суб'єктів на опто­вому ринку.

Видатний англійський вчений, філософ і економіст Джон Мейнард Кейнс ще на початку XIX ст. у своїх працях "Загальна теорія зайнятості, відсотку і грошей", "Для чого ринку держава" визначив порядок і необхідність державного втручання в соціально-економічний розвиток держави. Він наголошував, що тільки держава може регулювати ринок на основі аналізу таких загальних показників, як національний дохід, споживання, нагромадження.

Західна економіка накопичила великий досвід державного регулюван­ня ринку і підтвердила правомірність теорії Дж. М. Кейнса: від розумного державного регулювання ринку залежить добробут людей, доля нації, її процвітання і доля самої держави.

Державне регулювання передбачає великий арсенал соціально-еконо-іічних заходів — затвердження правових засад ринкового механізму, що »гламентують й ініціюють широке поле підприємницької діяльності, ви­значення і встановлення пріоритетів у розвитку народного господарства з одночасним впровадженням елементів пільгового оподаткування та інве­стування науки, торгівлі, підприємств малого та середнього бізнесу, фор­мування соціальних цінностей суспільства за рахунок регулювання діяль­ності фінансових, інвестиційних І трудових інститутів тощо.

Організаційно-правове регулювання господарської діяльності суб'єктів комерційної діяльності — це система зумовлених об'єктив-і рівнем розвитку суспільних відносин нормативних документів, що регулюють ці відносини.

Основним завданням такого регулювання є:

Завдання

регулювання

зв'язків

• забезпечення реальної рівноправності всіх суб'єктів комерційної діяльності незалежно від форм влас­ ності;

• надання їм повної свободи у виборі партнерів і еко­ номічних пріоритетів;

• створення умов для розвитку ринкової конкуренції й обмеження монополізму;

• стимулювання ділової ініціативи, розумного ризику, заохочення тих напрямів діяльності, які збігаються з економічними пріоритетами держави;

106 ^Глава²

— забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів комер­ційної діяльності.

Водночас, здійснюючи організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів у процесі господарської діяльності, держава не повинна пересту­пати ту хитку межу, за якою руйнується суть ринку як сфери вільного товарообігу, стримувати розвиток підприємницької діяльності.

Господарські взаємовідносини між суб'єктами оптового ринку належать до майнових (цивільних) відносин, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У даний час основним нормативно-правовим документом, який регулює цивільні відно­сини, є Цивільний кодекс України. У ньому викладено загальні положен­ня про зобов'язання (поняття та умови договору, укладення, зміна і ро­зірвання договору), розглянуті окремі види зобов'язань.

Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяль­ності передбачені Господарським кодексом України. Госдодарсько-торго-вельна діяльність опосередковується господарськими договорами постав­ки, контрактації сільськогосподарської продукції, купівлі-продажу, орен­ди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами. Господарський кодекс України визначає зміст, порядок укладання договорів, ціни і ціноутворен­ня у сфері господарювання, виконання та припинення господарських зо­бов'язань, відповідальність за правопорушення та відшкодування збитків.

З метою формування ринкових відносин в Україні ухвалено низку за­конів, що регулюють і регламентують товарно-грошові відносини. Зокре­ма, державне регулювання ринкової взаємодії суб'єктів комерційної діяль­ності на оптовому ринку з питань поставок товарів здійснюється на основі пакету законів: "Про підприємництво", "Про підприємства", "Про спожив­чу кооперацію", "Про товарну біржу", "Про обмеження монополізму" тощо. Концептуальна єдність цих актів забезпечує запровадження в Україні дійсно ринкового механізму.

Крім того, діють й інші нормативні акти (Інструкції про порядок прий­мання товарів за кількістю та якістю тощо), що регулюють господарські взаємовідносини промисловості й торгівлі з питань закупівель, прийман­ня і продажу товарів. Усі вони спрямовані на подальше вдосконалення регулювання відносин, що виникають між підприємствами під час поста­вок товарів народного споживання.

В умовах розвинутої ринкової економіки регулювання господарських зв'язків між конкретними постачальниками і покупцями здійснюється укладеними між ними договорами та контрактами, зміст яких не повинен входити в протиріччя з чинним законодавством.