1.3.4. Організаційна структура сфери торгівлі

Організаційна структура торгівлі

Організаційна структура торговельної сфери, що форму­ється в перехідний період, адекватна ринково-орієнтова­ній економіці. По-перше, зникло таке поняття, як "вища інстанція". По-друге, уніфікація організаційних форм у цій сфері поступово змінюється різноманітністю структур. Провідною ланкою організаційної структури є низове, базове підприєм­ство: магазин, аптека, кав'ярня, майстерня побутового обслуговування. Отже, структура середнього роздрібного торговельного підприємства у за­гальному вигляді може бути подана так, як зображено на рис. 1.3.2.

Рис. 1.3.2. Структура роздрібного торговельного підприємства

Суттєвим недоліком організаційної структури більшості вітчизняних роздрібних підприємств є надмірна раціональність. У їх складі відсутні такі необхідні в умовах ринку підрозділи: управління персоналом, марке­тингова служба, відділ технологій.

В оптовій торгівлі структура підприємств має свою специфіку. Низова оптова ланка торгівлі (оптова торгова база) в організаційно-структурному плані більш досконала, ніж у роздрібній торгівлі. Тут підрозділи побудо­вані за напрямами діяльності та товарними групами (рис.1.3.3).

, МИЯД017 ,ЯК ;'!яявнд'

42 Глава 1

Роздрібні, оптові, посередницькі підприємства у сфері торгівлі, як пра­вило, мають статус юридичної особи. Вони самостійні в організаційному, економічному і юридичному сенсі. Однак в умовах ринкових відносин і кон­курентного середовища підприємства намагаються об'єднатися на добро­вільних засадах в асоціації, об'єднання з метою зниження витрат, поси­лення конкурентних позицій, запобігання ризику банкрутства.

Процес об'єднання характерний для однотипних роздрібних підприємств: "Товари повсякденного попиту", "Продтовари", "Гастрономи", "Овочі, фрукти", "Універсами", "Одяг", "Госцтовари", "Універмаги". Інтегратором в об'єднаннях і асоціаціях, як правило, виступає оптова торговельна база. Отже, такі об'єднання за своїми функціями є оптово-роздрібними (рис. 1.3.4).

Асоціація представляє інтереси своїх членів і захищає їх; надає їм ко­мерційні, маркетингові, фінансові, транспортні, консультативні послуги; створює сприятливі умови для комерційної діяльності; забезпечує реалі­зацію загальної стратегії учасників асоціації на ринку товарів та послуг.

Аналогічно до асоціацій, на засадах горизонтальної кооперації побудо­вані відомчі системи торгівлі, наприклад, Укоопспілки. Об'єднання тут мають багатоступеневий характер (рис. 1.3.5).

Організаційні відносини в об'єднаннях горизонтального типу будують­ся на статутних та договірних засадах. При цьому організаційна само­стійність кожного учасника зберігається. Водночас об'єднання набуває ознак і рис системи — гнучкої й демократичної.

Більш жорсткою системою торгівлі вважаються об'єднання вертикальні, характерні для концернів, корпорацій. Потужні корпорації, концерни, фірми органічно поєднують виробничу та торговельну діяльність. Ця фор­ма торгівлі має назву фірмової. Структурно фірмова торгівля може бути подана так, як це зображено на рис. 1.3.6.

У структурі фірмової торгівлі спостерігається висока централізація функцій, капіталу, повноважень. Відповідно торгівля розвивається і функ­ціонує без достатньої самостійності. Більшість фірмових магазинів за своїм статусом є дочірніми підприємствами або філіями виробничих фірм і ком­паній.

Узагальнюючи організаційно-структурні побудови різних форм і систем торгівлі, можна констатувати, що:

• організація торгівлі має перевалено функціонально-товарний харак­ тер;

• по суті, відсутня централізація управління, функцій, ресурсів, що забезпечує організаційну самостійність торговельних суб'єктів;

• організаційні відносини регламентуються і регулюються статутами, положеннями, угодами, добровільно прийнятими і визнаними учас­ никами об'єднання; -.,-— - _t * ■■■ -,_г~.— *—---*?~

Рш:. 1.3.4. Асоціація торговельних підприємств

Рис. 1.3.5. Організаційно-управлінська структура кооперативної торгівлі

Рис, 1.3.6. Структура фірмової торгівлі

І КОМерЦІЙНОЇ fl

45

— організаційні структури не уніфіковані, а вирізняються різноманіт­ністю.

Тепер важливо проаналізувати загальну організаційно-управлінську структуру торгівлі, побудовану за адміністративно-територіальними та функціональними принципами (рис. 1.3.7).

Рис. 1.3.7. Органіааційно-управшяська структура торгівлі в Україні

46 Глава 1

П о суті, чотири провідні компоненти утворюють макроструктуру торгів­лі: організований сектор торгівлі, система торгівлі Укоопспілки, фірмова торгівля і система соціально орієнтованої торгівлі. Крім того, реально існує так званий неорганізований, тобто тіньовий, ринок.

Організований сектор внутрішньої торгівлі посідає провідне місце з-по­між підприємств і в товарообороті. Його частка становить відповідно 65 і 80 %. Що стосується чисельності зайнятих працівників, то цей сектор переважає не лише в галузі торгівлі, а й у більшості галузей народного господарства.

Кооперативна торгівля Укоопспілки вирізняється вертикальною побу­довою і керованістю. її об'єкти, які налічують близько ЗО тис. роздрібних та оптових підприємств, розташовані переважно в сільській місцевості. Частка в товарообороті кооперативної торгівлі не перевищує 10 % .

Фірмова торгівля вітчизняних і зарубіжних фірм зосереджена, зазви­чай, у великих містах. Ця форма торгівлі нині прогресує. Але світовий досвід показує, що можливості фірмової торгівлі обмежені, тому її перс­пективи проблематичні, особливо у таких видах, як торгівля товарами легкої промисловості й продтоварами.

Сектор соціально орієнтованої торгівлі має забезпечити торговельним обслуговуванням спеціальний контингент споживачів: студентів, військо­виків, робітників, працівників режимних установ. Відповідно й мережа таких підприємств не є загальнодоступною. Вона розміщена на підприєм­ствах, в установах, у військових частинах. В умовах кризи цей сектор повинен розширюватися, але реально він прискорено звужується, і причи­на цього — нестача коштів на отримання соціально орієнтованих об'єктів торгівлі.

Управлінський аспект у сфері торгівлі складний. Якщо на макрорівні й у масштабах області розвиток і функціонування торгівлі координується і якось управляється, то на низовому рівні, де розташована основна маса підприємств, торгівля, по суті, не керована. Адже більшість міст і рай­центрів не мають спеціального координаційного органу торгівлі або він надзвичайно обмежений у повноваженнях.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає суть та зміст торгівлі?

2. Які провідні функції торгівлі?

3. Як виглядає функціональна структурна модель торгівлі?

4. Що собою являють соціальні форми торгівлі?

5. У чому полягає особливість організаційної побудови торгівлі?

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності