- •1.Поняття культура його походження і розвиток
- •2. Складові частини культури
- •3. Наступність та форми існування культури
- •6. Походження культури. Нерозривність культуро- та антропогенезу. Генеза знарядь праці.
- •7. Культура населення україни в епоху палеоліту
- •8. Виникнення первісного мистецтва
- •9. Неолітична революція. Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства.
- •10. Культурно-історичні наслідки неолітична революція
- •11. Неоліт на території україни
- •12. Розвиток мистецтва та релігійних вірувань на території україни
- •13. Культура енеоліту. Трипільська культура
- •15. Початок залізного віку на території україни. Культура кіммерійців
- •16. Скіфська культура
- •17.Культура давньогрецьких колоній на території північного причорномор я і криму
- •18. Витоки культури давніх слов ян їх поселення заняття знаряддя праці побут. (матеріальна культура східних слов ян)
- •19. Духовна культура східних слов ян
- •20. Умови формування середньовічної культури київської русі
- •21. Виникнення писемності у словян
- •22. Фольклор та билинний епос київської русі
- •23. Література київської русі. Слово о полку ігоревім
- •24. Давньоруські літописи . Повість минулих літ
- •25. Кам яна архітектура київської русі софійський та успенський собор. Церква параскеви п ятниці
- •26. Монументальний живопис київської русі
- •27. Освіта київської русі
- •28. Іконописання київської русі
- •29. Вплив прийняття християнства на культуру київської русі
- •30. Книгописання та бібліотеки на русі
- •Умови формування української культури др.. Половини хiv – першої половини XVII ст..
- •2.Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •3.Ю.Котермак, с.Оріховський, п.Русин – видатні діячі гуманізму.
- •4. Вплив реформації на культуру України.
- •5.Матеріальна культура України др.. Половини хiv – першої половини XVII ст..
- •6. Початок книгодрукування в Україні. Іван Федоров та його першодруки.
- •7. Розвиток освіти в Україні в др.. Половини хiv – першої половини XVII ст..
- •8. Утворення і діяльність Острозького колегіуму.
- •9. Утворення і діяльність львівської братської школи.
- •10. Утворення і діяльність Києво-Могилянського колегіуму.
- •11. Література України др.. Половини хiv – першої половини XVII ст..
- •12. Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
- •13. Архітектура України др.. Половини хiv – першої половини XVII ст.. (оборонні споруди, замки, православні храми).
- •14. Становище освіти на Галичині в др. Пол. XVII – XVIII ст. Львівський університет.
- •15. Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорізькій Січі Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст.
- •16. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •17. Наука в Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст. І.Гізель, г.Сковорода, ф.Прокопович, л.Баранович.
- •18.Фольклор (думи і пісні) періоду Гетьманщини.
- •19. Світська література України в др. Пол. XVII – XVIII ст. Козацькі літописи.
- •20. Драма – улюблений вид літератури кінця XVII – XVIII ст. Ф.Прокопович «Володимир».
- •21. Розвиток монументального живопису в Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст.
- •22. Розвиток архітектури в Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст.
- •23. Українське бароко, його етапи та особливості.
- •24. 1. Пам’ятки українського бароко: і.Григорович-Барський, с.Ковнір, г.Шедель, і.Зарудний, в.Растреллі, Меретин.
- •25. Барокова скульптура в Україні в др. Пол. XVIII ст. (і.Пінзель, а.Осинський, м.Філевич, м.Полейовський).
- •26. Розвиток музики в Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст. (м.Дилецький, д.Бортнянський, а.Ведель, м.Березовський)
- •27. Г.Сковорода – видатний діяч української науки.
- •28. Ф.Прокопович – видатний діяч української культури.
- •29. Розвиток станкового живопису в Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст. (ктиторський портрет, парсунний живопис, народна картина «Козак Мамай»), д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко)
- •30. Іконописання в Україні в др. Пол. XVII – XVIII ст.: і.Конзелевич, п.Казанович.
19. Духовна культура східних слов ян
Древні слов'янські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів. Найбільше вражали слов'ян явища природи, пов'язані з виявом сили та міці: блискавка, грім, сильний вітер, палахкотіння вогню. Не випадково верховним божеством був Перун - бог блискавки і грому, який, як і всі інші боги, втілював у собі добрий і злий початок: він міг уразити людину, її житло блискавкою, але водночас він, згідно з міфом, переслідує Змія, який переховується в будь-якому предметі, наздоганяє і вбиває його. Після перемоги над Змієм іде дощ і очищає землю від нечистої сили. Не менш сильними і грізними були Сварог - бог вогню; Стрибог - бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог - бог успіху, який ототожнювався з сонцем; Хорс - бог сонця (іноді місяця); Симаргл - бог підземного світу, як він здебільшого трактується. Уявляли його в образі крилатого пса та інш. У пантеоні східнослов'янських божеств, на відміну від давньогрецького та давньоримського, було порівняно мало богів, які безпосередньо втілюють інтереси і заняття людини. Можна назвати тільки Велеса (Волоса) - бога багатства, худоби і торгівлі, Мокош (Мокошу) - богиню дощу і води, яка в той же час протегувала ткацтву. а також Дану – богиню річок (згадка про неї є у багатьох піснях) та різні берегині.
20. Умови формування середньовічної культури київської русі
Середні віки — поняття не стільки хронологічне, скільки змістове. На різних етапах існування воно по-різному виявляє свої сутнісні характеристики. У Раннє — початкову межу якого нелегко встановити — ще досить сильними були елементи культури та соціальних відносин античності, і лише поступово вимальовуються форми соціального та духовного життя, притаманні середньовіччю. Радикальні зміни відбуваються як у прогресі техніки, розвитку міст, які так не схожі ані на античні поліси, ані на міста Нового часу, у системі організації виробництва й експлуатації основної маси селянства, так і в структурі пануючого класу феодального суспільства. Ще більшими були зміни у сфері духовного життя, мистецтва, літератури, теології. За всіма цими ознаками середньовіччя умовно поділяють на раннє (V—XI ст.), високе, або зріле (XI—XIII ст.), та пізнє (XIV—XVI ст.). Але при зосередженні уваги на корінних проявах світовідчуття рядової людини дана періодизація виявляється не точною, адже відчуття світу людини аграрного за своєю природою суспільства змінюється повільніше, аніж культура людей освічених (ми говоримо про інші ритми змін). Динаміка «елітарних» форм духовного життя випереджає переміни в «глибинці». Притаманні низинному прошарку культури та ментальності настанови і способи поведінки характеризувалися незвичною стабільністю та чіпкістю, протиставленням змінам. Тож середньовіччя не закінчується в якийсь певний проміжок часу: Ренесанс, Бароко, Реформація й навіть раннє Просвітництво ще не були такими радикальними зрушеннями, щоб покінчити з ментальністю, притаманною середньовічній людині — селянину, бюргеру. Якісь риси народних вірувань та уявлень про світ зберігалися задовго потому, як офіційно середньовіччя завершилось.