6. Початок книгодрукування в Україні. Іван Федоров та його першодруки.

Початок масового друкарства в Україні пов’язаний з ім’ям російського друкаря Івана Федорова. Як відомо, першу друкарню для Москви з верстатом, шрифтами було закуплено в 1553 р. в Копенгагені. Іван IV залучив до роботи в друкарні Івана Федорова і його товариша білоруса  Петра Мстиславця. 1 березня 1564 р. Іван Федоров і Петро Мстиславець відтиснули останні аркуші першої відомої в Росії друкованої книжки “Апостол”. У 1565 р. вийшов з друку “Часовник”. Але згодом друкарі Іван Федоров і Петро Мстиславець були змушені виїхати з Москви. 1569 р. Петро Мстиславець переїхав у Вільно і там продовжував свою справу. А Іван Федоров залишив подароване йому село Хоткевичем і прибув до Львова. Долаючи численні труднощі, І. Федоров організував у Львові друкарню, в якій протягом року (з 25 лютого 157315 лютого 1574) видрукував книгу “АПОСТОЛ”. Зразком такої роботи І. Федорова був “Буквар”, надрукований ним у 1574 р.  перший у східнослов’янських народів друкований буквар. Він складався з двох частин  азбуки і матеріалу для читання та вивчення напам’ять граматичних прикладів на підставі уривків з священних книг. Проте вінцем друкарської майстерності І. Федорова стала Острозька “Біблія” (1581)  перше у східнослов’янських і південнослов’янських народів видання повного церковнослов’янського тексту біблійних книг. Острозька друкарня, заснована І. Федоровим разом з групою працівників Острозької школи, продовжувала видавничу діяльність протягом останніх двох десятиліть XVI ст. після видання Острозької Біблії.

7. Розвиток освіти в Україні в др.. Половини хiv – першої половини XVII ст..

Шкільна освіта в цей період була тісно пов’язана з церквою . Навчання було просякнуто християнським віровченням . У школах , що існували при монастирях , церквах , благодійних установах та в маєтках приватних державців , навчались діти не лише феодальної знаті і багатого міщанства , а й селян та ремісників . У ряді документів XIV ст. між феодально-залежними людьми згадуються школярі та писменні особи . Вчителями у школі найчастіше були дяки, вони займали посади нижчих церковних служників-читців, співаків тощо /. Шкільна наука в нижчих школах зводилась насамперед до навчання азбуки , читання і початкових правил арифметики. Крім читання у школах навчали писати староруським уставом . Навчали в школі ще й співати , звичайно , по-церковному Говорячи про шкільну освіту в Україні в ХІV─ХV ст., необхідно зауважити , що навчання дітей здійснювалось незалежно від їх матеріального становища . Oтримували вищу освіту в європейських університетах ─ Італії , Франції , Німеччині , Голандії , Чехії , Австрії , Польщі , зокрема Краківському , Паризькому , Болонському , Празькому та інших університетах. Значним центром української культури був Київсько-Могилянський колегіум, створений в 1632 р. В 1701 р. він отримав титул і права академії. Продовжуючи традиції братських шкіл, в академії вивчали також старослов’янську мову, що посідала тоді поважне місце серед мов ученого світу. Значна увага приділялася грецькій мові, знання якої відкривало доступ до скарбниць світової культури. Завдяки добре поставленому вивченню малювання і музики в академії розвинулася своєрідна школа живопису, плекалося хорове мистецтво. У науково-навчальній діяльності велику роль відігравала академічна бібліотека, яка вже з перших днів свого існування встановила міжнародні зв’язки.