3. Форми, сфери застосування та види криміналістичної ідентифікації

Перед тим як назвати види криміналістичної ідентифікації, тобто навести її класифікацію (а щодо цього питання, як і щодо багатьох інших, серед криміналістів немає загальноприйнятої позиції) потрібно зазначити, що ідентифікацію можна класифі­кувати з двох позицій:

• як вид діяльності;

• як загальнонауковий метод.

Враховуючи, що метод є складовим елементом і важливим інструментарієм процесу (процедури) криміналістичної іденти­фікації (під якою, нагадаємо, розуміють спеціальні дослідження тотожності конкретного об'єкта за його відображеннями), до­цільно навести спільну (змішану) класифікацію ідентифікації за рі з 11 омаї і і тни м и рубриками.

Ідентифікацію як загальнонауковий метод у криміналістиці прийнято поділяти:

За рівнем досягнутої індивідуальності на:

• родову;

• видову;

• групову;

• індивідуальну (або власне криміналістичну). За природою ідентифікувальних об'єктів на:

• загальну;

• знакову.

За способом відображення ідентифікаційної інформації на:

• ідентифікацію цілісних структур;

• ідентифікацію розділеного цілого;

• ідентифікацію джерела пошкодження.

Залежно від форм відображення матеріальних об'єктів під час їхньої взаємодії (а таких форм дві) на:

• матеріально фіксовану, коли ознаки відображеного об'єкта закріплюються в матеріальних об'єктах (слідах, кресленнях, описаннях тощо);

• психофізіологічну, коли уявний образ фіксується в пам'яті конкретної людини. У цьому випадку суб'єктом ідентифікації, тобто особою, яка може здійснити ототожнення, може бути тіль­ки ця конкретна особа - свідок, потерпілий, обвинувачений (наприклад, свідок бачив злочинця, запам'ятав його зовнішність і в змозі впізнати його за уявним образом; на відміну від цього, ідентифікацію за матеріально фіксованим відображенням може виконати інша особа, наприклад, слідчий, суддя, експерт).

Криміналістичну ідентифікацію як дослідницьку діяльність поділяють на два види:

• ідентифікація за матеріально фіксованим відображенням;

• ідентифікація за ідеальними (не матеріальними) слідами відображення (уявними образами, слідами пам'яті).

Розрізняють такі сфери застосування криміналістичної іден­тифікації.

Сфера процесуальної діяльності, що охоплює:

- дізнання і досудове слідство;

• судовий розгляд кримінальної справи. Сфера непроцесуальної діяльності, що охоплює:

• оперативно-розшукову діяльність;

• адміністративну діяльність.

Для кожної сфери застосування ідентифікації є характер­ними відповідні її форми.

Так, формами ідентифікації під час процесуальної діяльнос­ті можуть бути:

• пред'явлення для впізнання;

• ідентифікаційні експертизи;

• слідчі та судові огляди, освідування;

• обшуки і виїмки;

• очні ставки, допити;

Формами ідентифікації для непроцесуальної діяльності є:

• криміналістичні та оперативні обліки;

• ідентифікаційні дослідження за оперативними матеріа­лами;

• перевірка (встановлення) особи за документами;

• різноманітні оперативно-розшукові міроприємства та за­ходи.

Людину можна ідентифікувати за:

• слідами рук, ніг, зубів та іншими частинами тіла;

• фото-, відео- і рентгенівськими зображеннями;

• уявним образом;

• описом ознак;

• рукописними текстами і підписами;

• текстами, що виготовлені розмножувальною технікою;

• за фонограмами;

• за кістковими залишками;

• за біологічними виділеннями.