4. Судово-балістична експертиза та н можливості

Судово-балістична експертиза - різновид криміналістичної експертизи щодо дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу для встановлення фактів, пов'язаних із засто­суванням цієї зброї. Для дослідження вибухових речовин і при­пасів призначається вибухово-технічна експертиза.

Об'єктами судово-балістичної експертизи є:

• вогнепальна зброя; боєприпаси (патрони та їхні частини); приладдя для обслуговування вогнепальної зброї (кобури, чох­ли тощо); схованки (наприклад, книжки з вирізаними заглиб­леннями); пристрої, що не є вогнепальною зброєю, але мають із нею схожість (стартові, будівельні пістолети тощо); спеціальні прилади для спорядження рушничних гільз; смужки, зливки свинцю; прес-форми для відливання снарядів; шматки повсті, картону, паперу та інших матеріалів;

• речовини: димний та бездимний порох, маса сірникових го­ловок; кіптява пострілу на зброї, гільзах; кіптява, вилучена з до-лоней рук того, хто стріляв; часточки металу на інструментах, що використовувалися для перероблення патронів і зброї; частинки мастил, іржі на вмістилищах зброї (кобурах, схованках тощо);

• пошкодження: кульові та шрітні; роздуття й розриви дул; деформації гільз, куль.

Під час дослідження зброї та боєприпасів судово-балістична експертиза вирішує завдання:

• класифікаційні;

• діагностичні;

• ідентифікаційні.

Класифікаційні дослідження сприяють установленню виду зброї, її системи або моделі за стріляними гільзами та кулями, що виявлені на місці події.

Діагностичні дослідження сприяють з'ясуванню: чи нале­жить наданий експертові предмет до вогнепальної зброї; його технічний стан; спосіб виготовлення, зміст знищених марку­вальних позначень, які були на ній.

Ідентифікаційні дослідження мають завдання: визначення конкретного екземпляра зброї, з якої були вистрілені снаряди (кулі, шроти, картеч) і гільзи; встановлення наявності або від­сутності зв'язку між боєприпасами і матеріалами, виявленими на місці події, та боєприпасами й матеріалами, виявленими у конкретної особи.

Під час вирішення завдань, пов'язаних із дослідженням слі­дів на перепонах, установлюють кількість пострілів, черговість їх виконання, дистанцію пострілів, розташування вхідного та вихідного отворів, можливість пострілу самим потерпілим тощо.

Є багато довідкової літератури, в якій є більш або менш пов­ні переліки запитань, що можуть ставитися перед виконавцями судово-балістичних експертиз.

> Наближений перелік питань дослідження зброї:

- чи належить предмет до категорії вогнепальної зброї?

• до якого виду і зразка (моделі) відноситься дана вогне­пальна зброя?

• чи справна зброя і чи придатна для пострілів; якщо ні, то у чому полягає несправність?

- який калібр поданої на експертизу вогнепальної зброї?

• частиною вогнепальної зброї якого виду і зразка (моделі) є деталь (магазин, барабан револьвера, щічка рукояті пістолета тощо)?

• чи є подана на дослідження деталь частиною екземпляра зброї (наприклад, пістолета «ТТ» № 8446)?

• заводським чи кустарним способом виготовлено зброю? і т. д.

> Перелік питань щодо дослідження бойових припасів, куль, шротів, картечі, пижів, прокладок, гільз:

• до якого зразка належить патрон (або зразка патронів ку­ля, гільза) і в якій зброї він може бути використаний для стрільби?

• заводським чи кустарним способом виготовлено патрон, снаряд (кулю, шріт, картеч)?

• який калібр і зразок стріляної з рушниці кулі, гільзи (або номер шроту, картечі)?

• чи однорідні шрітні патрони, знайдені на місці події (або виявлені обшуком), за устроєм і складом бойових припасів (гільзи, пижі, шріт)?

• чи вистрілено кулю (гільзу) з екземпляра зброї?

• чи є на кулі сліди рикошету? і т. д. (до 50 запитань).

> Перелік запитань щодо дослідження слідів пострілу (тут треба зауважити, що сліди пострілу на тілі живої людини чи трупа є предметом судово-медичної експертизи або комплекс­ної судово-медико-балістичної експертизи).

• Чи є пошкодження вогнепальним?

• чим утворено пошкодження: кулею (шротом, картеччю, уламками снаряду, міни, гранати тощо)?

• сліди якої кількості влучень із вогнепальної зброї є на об'єкті і наслідком скількох пострілів вони є?

- з якої зброї (вид, зразок, модель) виконано постріл в об'єкт?

- з якої відстані виконано постріл? (Щоби вирішити це пи­тання, експертові мають бути надані: уражений об'єкт, по мож­ливості зброя, з якої стріляли, аналогічні бойові припаси); екс­пертові треба надати інформацію: чи стріляли з вичищеного ка­налу зброї, яким був напрям стрільби, чи йшов дощ (сніг) під час стрільби, в якому стані перебував пошкоджений об'єкт на момент його виявлення (сухий, вологий), чи не зберігався до призначення експертизи у вологих умовах, за підвищеної тем­ператури, яскравого освітлення тощо);

• чи є сліди близького пострілу?

• який напрям кульового каналу в досліджуваному об'єкті?

• з якого місця стріляли?

• у якій послідовності стріляли?

- яке кульове пошкодження виконано першим? і т. д. (до ЗО питань).

Для вирішення класифікаційних і діагностичних завдань представляти експерту певні зразки не потрібно.

Для ідентифікації зброї на експертизу крім куль, гільз, вияв­лених на місці події, направляють зброю, з якої, можливо, стрі­ляли.

Якщо до зброї є патрони з маркуванням, схожим на те, яке є на гільзах, що підлягають дослідженню, тоді треба й їх надати експертові.

Експериментальним відстрілом експерт сам отримає зразки для порівняння.

Вилучені слідчим бойові припаси, шріт, пижі в лаборатор­них умовах піддаються дослідженню для з'ясування їх кон­струкції, способу виготовлення і хімічного складу матеріалу, а також ототожнення інструментів, що використовувалися під час їх виготовлення.

Для балістичного дослідження використовуються оптичні прилади (мікроскопи МСК-1, МС-51), прилад РФ-4 для отри­мання фотографічного зображення розверстки кулі зі слідами, полів нарізів каналу дула.

Порівняльне дослідження слідів на кулі (гільзі), виявлених на місці події, та слідів на кулі (гільзі), отриманих експеримен­тально в кулевиловлювачі, проводиться у спосіб безпосеред­нього їх спостереження під порівняльним мікроскопом і за збільшеними фотографіями.

Зараз судові балісти з успіхом вирішують питання ідентифі­кації дула, як уже зазначалося, навіть за стріляними шротина­ми, за умови, що вони контактували зі стінками ствола.

Фотографічні ілюстрації обов'язково додаються до висновку експерта.