- •Короткий конспект лекцій з дисципліни “фінанси” Змістовий модуль 1. Теоретико-організаційні основи фінансової науки
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів, еволюція фінансів
- •Фінансова наука: особливості об’єкту й предмету дослідження
- •Сутність, необхідність та характерні особливості фінансів
- •Функції та суспільне призначення фінансів
- •4. Фінансові ресурси як вияв матеріальної сутності фінансів
- •5.Фінансова система України: внутрішня та інституційна будова
- •Тема 2. Фінансова політика і фінансове право
- •Сутність, типи та напрямки фінансової політики
- •Фінансова політика держави: види та забезпечення реалізації
- •Фінансова політика суб’єктів господарювання
- •Фінансовий механізм та його роль в реалізації фінансової політики
- •Суть, етапи та методи фінансового планування
- •6. Управління фінансами та фінансовий контроль як методи фінансового механізму
- •7.Фінансове право і фінансова політика
- •Змістовий модуль 2. Державні фінанси
- •Тема 3. Податки. Податкова система
- •Соціально-економічний зміст, призначення та функції податків
- •Елементи податку та їх характеристика
- •Види податків та їх класифікація
- •За економічною ознакою об’єкта оподаткування:
- •За економічним змістом:
- •За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:
- •За формою стягнення:
- •Тема 4. Бюджет. Бюджетна система
- •Соціально-економічна сутність і призначення бюджету
- •Доходи бюджету: склад і класифікація
- •3. Класифікація видатків бюджету
- •Бюджетний дефіцит: причини виникнення, джерела фінансування та методи обмеження
- •Бюджетна система і бюджетний устрій України
- •Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •Бюджетний процес в Україні
- •Тема 5. Державннй кредит і державний борг
- •Економічна сутність і функції державного кредиту
- •Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •Державний борг: сутність і соціально-економічні наслідки
- •Управління державним боргом: принципи та методи
- •Тема 6. Соціальні позабюджетні фонди
- •Необхідність, зміст і роль позабюджетних фондів цільового призначення
- •Характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •3.1.Пенсійний фонд України
- •Змістовий модуль 3. Сфери фінансової системи: місцеві фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, міжнародні фінанси
- •Тема 7. Місцеві фінанси
- •Сутність, функції та роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •Принципи організації місцевих фінансів
- •Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 8. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Поняття, ознаки та класифікація суб’єкта господарювання
- •2. Фінанси суб’єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •3. Основи організації фінансів фінансових установ
- •4. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •5. Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •Тема 9. Фінанси домогосподарств
- •Поняття “домогосподарства” як суб’єкта фінансових відносин
- •2. Фінанси домогосподарств
- •3. Бюджет домогосподарства та його структура
- •4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація
- •Тема 10. Міжнародні фінанси
- •Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •Змістовий модуль 4. Фінансовий та страховий ринки. Фінансовий менеджмент
- •Тема 11. Страхування. Страховий ринок
- •Економічна природа і сутність страхування
- •2. Функції та принципи страхування
- •3. Класифікація страхування
- •4. Страховий ринок і його структура
- •Тема 12. Фінансовий ринок
- •1. Фінансовий ринок в системі економічних відносин
- •2. Сегментація фінансового ринку
- •3. Інструменти фінансового ринку
- •4. Суб’єкти фінансового ринку
Сутність, типи та напрямки фінансової політики
Важливою складовою економічної політики держави є фінансова політика, яка представляє собою сукупність розподільчих і перерозподільчих заходів, які держава здійснює через фінансову систему, щодо організації та використання фінансових відносин з метою забезпечення зростання валового внутрішнього продукту країни і підвищення добробуту усіх членів суспільства.
Залежно від рівня економічної системи виділяють: фінансову політику держави (макрорівень); фінансову політику суб’єктів господарювання: підприємств, установ, організацій та домогосподарств (мікрорівень); фінансову політику міжнародних організацій і фінансових інституцій (рівень світового господарства). У цьому контексті фінансову політику можна розглядати як цілеспрямовану діяльність держави та інших суб’єктів господарювання у сфері формування, розподілу і використання фінансових ресурсів задля досягнення визначеної мети.
Головна мета фінансової політики полягає в створенні раціональної системи управління фінансовими ресурсами, спрямованої на забезпечення стратегічних і тактичних завдань діяльності, підвищенні рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями.
Зміст фінансової політики багатогранний і може бути представлений як єдність трьох складових: 1) вироблення науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів; 2) визначення основних напрямів використання фінансів на перспективу; 3) здійснення практичних дій, направлених на досягнення поставленої мети.
Основні засади та напрями фінансової політики на практиці знаходять своє відображення у: фінансовому законодавстві; системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів; перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами; структурі доходів і видатків бюджетів.
Значення фінансової політики виявляється у тому, що правильно обрана фінансова політика:
стимулює зростання виробництва, раціональне розміщення продуктивних сил по території країни;
підвищує зацікавленість регіонів у розвитку господарства, використанні місцевих ресурсів;
сприяє зміцненню та розвитку економічних зв’язків з країнами світу;
призводить до підвищення матеріального і культурного рівня населення.
Загальними принципами фінансової політики для країни з ринкової економікою є такі: 1) постійне сприяння розвитку виробництва, підтримка підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення; 2) мобілізація й використання фінансових ресурсів на забезпечення соціальних гарантій населенню; 3) сприяння раціональному використанню природних ресурсів.
В залежності від характеру заходів і часу, на який вони розраховані, виділяють фінансову стратегію і фінансову тактику. Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладами стратегічних завдань можуть бути оптимізація пропорцій між індивідуальним та суспільним споживанням, розвиток і формування ефективного фінансового ринку, створення сприятливого інвестиційного клімату, формування і нарощування національного капіталу тощо. Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравими прикладами фінансової тактики можуть слугувати: удосконалення системи оплати праці, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему, вдосконалення системи пенсійного забезпечення, надання пільг окремим платникам тощо. Фінансова політика реалізується за двома напрямками: регламентація фінансових відносин у суспільстві, що характеризує стратегію фінансової політики, та здійснення поточної фінансової діяльності, що виявляє фінансову тактику.
Доцільно виділити певні типи фінансової політики відповідно ознак:
1) Залежно від міри законодавчої та адміністративної регламентації фінансових відносин розрізняють такі типи фінансової політики:
політика жорсткої регламентації полягає в тому, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою;
політика помірної регламентації здійснюється в законодавчій формі і охоплює обмежену частину фінансових відносин – взаємин з державою та окремі елементи взаємин на кредитному, фондовому, валютному і страховому ринках;
політика мінімальних обмежень передбачає максимальну зацікавленість суб’єктів господарювання і населення в ефективному господарюванні; переважна частина фінансових відносин за таких умов регламентується на договірних засадах між суб’єктами.
2) Залежно від завдань, на рішення яких спрямована фінансова політика, вона поділяється на такі види: політика стабілізації, політика економічного зростання, політика обмеження ділової активності;
3) За характером реалізації: дискреційна політика та не дискреційна політика.