- •Короткий конспект лекцій з дисципліни “фінанси” Змістовий модуль 1. Теоретико-організаційні основи фінансової науки
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів, еволюція фінансів
- •Фінансова наука: особливості об’єкту й предмету дослідження
- •Сутність, необхідність та характерні особливості фінансів
- •Функції та суспільне призначення фінансів
- •4. Фінансові ресурси як вияв матеріальної сутності фінансів
- •5.Фінансова система України: внутрішня та інституційна будова
- •Тема 2. Фінансова політика і фінансове право
- •Сутність, типи та напрямки фінансової політики
- •Фінансова політика держави: види та забезпечення реалізації
- •Фінансова політика суб’єктів господарювання
- •Фінансовий механізм та його роль в реалізації фінансової політики
- •Суть, етапи та методи фінансового планування
- •6. Управління фінансами та фінансовий контроль як методи фінансового механізму
- •7.Фінансове право і фінансова політика
- •Змістовий модуль 2. Державні фінанси
- •Тема 3. Податки. Податкова система
- •Соціально-економічний зміст, призначення та функції податків
- •Елементи податку та їх характеристика
- •Види податків та їх класифікація
- •За економічною ознакою об’єкта оподаткування:
- •За економічним змістом:
- •За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:
- •За формою стягнення:
- •Тема 4. Бюджет. Бюджетна система
- •Соціально-економічна сутність і призначення бюджету
- •Доходи бюджету: склад і класифікація
- •3. Класифікація видатків бюджету
- •Бюджетний дефіцит: причини виникнення, джерела фінансування та методи обмеження
- •Бюджетна система і бюджетний устрій України
- •Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •Бюджетний процес в Україні
- •Тема 5. Державннй кредит і державний борг
- •Економічна сутність і функції державного кредиту
- •Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •Державний борг: сутність і соціально-економічні наслідки
- •Управління державним боргом: принципи та методи
- •Тема 6. Соціальні позабюджетні фонди
- •Необхідність, зміст і роль позабюджетних фондів цільового призначення
- •Характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •3.1.Пенсійний фонд України
- •Змістовий модуль 3. Сфери фінансової системи: місцеві фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, міжнародні фінанси
- •Тема 7. Місцеві фінанси
- •Сутність, функції та роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •Принципи організації місцевих фінансів
- •Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 8. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Поняття, ознаки та класифікація суб’єкта господарювання
- •2. Фінанси суб’єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •3. Основи організації фінансів фінансових установ
- •4. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •5. Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •Тема 9. Фінанси домогосподарств
- •Поняття “домогосподарства” як суб’єкта фінансових відносин
- •2. Фінанси домогосподарств
- •3. Бюджет домогосподарства та його структура
- •4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація
- •Тема 10. Міжнародні фінанси
- •Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •Змістовий модуль 4. Фінансовий та страховий ринки. Фінансовий менеджмент
- •Тема 11. Страхування. Страховий ринок
- •Економічна природа і сутність страхування
- •2. Функції та принципи страхування
- •3. Класифікація страхування
- •4. Страховий ринок і його структура
- •Тема 12. Фінансовий ринок
- •1. Фінансовий ринок в системі економічних відносин
- •2. Сегментація фінансового ринку
- •3. Інструменти фінансового ринку
- •4. Суб’єкти фінансового ринку
Короткий конспект лекцій з дисципліни “фінанси” Змістовий модуль 1. Теоретико-організаційні основи фінансової науки
Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів, еволюція фінансів
1. Фінансова наука: особливості об’єкту й предмету дослідження.
Сутність, необхідність та характерні особливості фінансів
Функції та суспільне призначення фінансів
4. Фінансові ресурси як вияв матеріальної сутності фінансів
Фінансова система України: внутрішня будова та інституційна структура
Фінансова наука: особливості об’єкту й предмету дослідження
Фінансова наука є невід’ємною складовою науки як системи знань, яку розглядають як одну із форм суспільної свідомості, систему знань, сферу людської діяльності, окрему галузь наукового знання, мистецтво і творчу діяльність. Фінансова наука є системою знань про фінансові явища і процеси, з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими та обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, оцінкою здобутків, вигод, втрат. Фінансова наука розглядається як вчення про сутність і роль фінансів у суспільстві, закономірності їх виникнення та розвитку на різних історичних етапах розвитку суспільно-економічних формацій.
Термін “фінанси”, що у перекладі з латинської мови означає платіж використовувався з метою розкриття механізму мобілізації матеріальних і фінансових ресурсів для потреб утримання монархів, державних структур та оборони країни. Для цього безконтрольно вводилися податки, різні збори і платежі. З розвитком торгівлі термін “фінанси” використовували для призначення платежів (внесків), які здійснювалися на користь держави.
Безпосередньо у науковий обіг термін “фінанси” був запроваджений французьким вченим і політиком Жаном Боденом в 1577 р. у праці “Шість книг про республіку” для виділення сукупності ресурсів, необхідних для задоволення потреб держави.
У XVШ ст. з розвитком державного господарства та демократичних засад з’явилося фінансове право. У 1784 р. Жак Неккер (міністр фінансів Франції) представив королю звіт про фінансовий стан нації. Таким чином, вперше було оприлюднено офіційний документ, що вміщував дані за декілька років про доходи і видатки Франції. Цей період характеризувався виділенням фінансової науки як самостійної галузі наукових знань.
XIX ст. характеризується поглибленням розуміння і трактування фінансів, розширюється сфера фінансових відносин; фінанси використовуються як вагомий чинник політичного і соціально-економічного життя суспільства. Найвищого розвитку досягли фінанси у ХХІ столітті. З посиленням глобалізаційних процесів фінансові відносини вийшли далеко за межі окремих держав, стали домінуючими у світовій економіці і політиці.
Загальна мета фінансової науки - пізнання дії об’єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства у сфері фінансів, передання результатів наукових досліджень для практичної реалізації.
У суспільно-історичних реаліях фінансова наука постає у трьох вимірах: 1) як певна сукупність знань, інформації про фінанси, 2) діяльність, що пов’язана з формуванням знань про фінанси; 3) сукупність дослідників, інститутів, установ, які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності.
Структуру фінансової науки складають: історико-теоретичні науки (історія фінансів, теорія фінансів тощо); науки управлінського циклу (управління фінансами, фінансовий менеджмент тощо); прикладні науки (бюджетна система, податкова система, казначейська система, фінанси підприємств, фінансовий ринок, місцеві фінанси, фінансовий контроль тощо).
Особливістю фінансової науки є те, що вона має теоретико-прикладний характер, покликана формулювати теоретичні концепції і моделі фінансів, обґрунтовувати відповідні фінансові явища, обслуговувати практичні потреби регулювання суспільних відносин, сприяти удосконаленню фінансового законодавства і фінансової практики.
Суб’єктами фінансової науки є вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ–ІV рівнів акредитації, громадські організації у сфері фінансової наукової діяльності.
Об’єктом дослідження фінансової науки є процес або явище фінансової теорії і практики, що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предметом фінансової науки є теоретичне відтворення об’єктивної фінансової дійсності, що підлягає безпосередньому вивченню у процесі фінансового дослідження. Об’єкт науки відображає реальне фінансове явище, яке має конкретне матеріальне вираження, а предмет науки - це філософська абстракція, яка відображає окремі сторони та особливості об’єкта.
Фінансова наука характеризується доказовістю і достовірністю з боку змісту, систематизованістю з боку форми, обґрунтованістю положень і висновків. Сьогодні фінансова наука є рушійною силою у розвитку фінансових відносин. З її допомогою моделюються фінансові стосунки національного і міжнародного масштабу, приймаються доленосні політичні та економічні рішення.