2. Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу

Найпотужнішою складовою у системі міжнародного перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу, як за масштабністю операцій, так і багатоканальністю руху фінансових потоків, є світовий фінансовий ринок. Цей глобальний механізм, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб’єктами бізнесу, збалансовує світовий попит і пропозицію на капітал. Таким чином, з функціональної точки зору, світовий фінансовий ринок – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків і міжнародних потоків капіталу.

З інституціональної точки зору, світовий фінансовий ринок – це су­купність фінансово-кредитних інституцій (банків, спеціалізованих фінансо­во-кредитних установ, фондових бірж), які виконують посередницькі функції у перерозподілі фінансових активів між кредиторами та позичальниками, про­дав­цями та покупцями фінансових ресурсів, забезпечують рух світових фінансових потоків.

За рівнем організації і функціонування світовий фінансовий ринок об’єд­нує національні фінансові ринки країн та міжнародний фінансовий ри­нок, що різняться як умовами емісії, так механізмом обігу фінансових активів.

Міжнародний фінансовий ринок, як складова світового фінансового ринку, є надзвичайно розгалуженою системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції. На відміну від національних міжнародні фінансові ринки вирізняються масштабністю, у них відсутні географічні кордони, операції проводяться цілодобово, учасниками їх є переважно першокласні банки, корпорації, фінансово-кредитні інститути з високим рейтингом, надзвичайно диверсифікована сегментарна структура ринків, інструментів та операцій в умовах революції сфери фінансових послуг, забезпечуються стандартизація операцій та високий ступінь інформаційних технологій.

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає у забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу. Функціональне призначення міжнародного фінансового ринку полягає у забезпеченні міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових ресурсів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні.

З урахуванням вищезазначеного, найчастіше у спеціалізованій науковій літературі виділяють такі головні елементи міжнародного фінансового ринку:

• міжнародний валютний ринок – це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют; функціональне призначення міжнародного валютного ринку полягає у: здійсненні міжнародних розрахунків, регулюванні валютних курсів, диверсифікації валютних резервів, хеджуванні валютних ризиків, отриманні учасниками валютного ринку прибутку у вигляді різниці курсів валют, узгодженні валютної політики в межах світового господарства;

• міжнародний ринок боргових зобов’язань (у тому числі міжнародний ринок банківських кредитів та міжнародний ринок боргових цінних паперів) – це сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника;

• міжнародний ринок цінних паперів (у тому числі міжнародний ринок титулів (або прав) власності, та міжнародний ринок боргових цінних паперів є сферою, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств. До таких цінних паперів слід віднести акції та депозитарні розписки;

• міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.