3. Класифікація страхування

Багатогранність і розгалуженість об’єктів страхування, широкий спектр страхових відносин передбачають необхідність класифікації страхування. За формами проведення страхування поділяється на добровільне та обов’язкове. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Страховики маютьправо займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії. Законом України “Про страхування” у ст. 6 передбачено 22 види добровільного страхування. Обов’язкове страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. Для здійснення обов’язкових видів страхування законодавчими актами визначається перелік об’єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов’язки учасників страхування. Принцип обов’язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. У Законі України “Про страхування” у ст. 7 визначено 34 види обов’язкового страхування.

Класифікація страхування за сферами діяльності або спеціалізацією страховика передбачає поділ на: страхування життя та загальне (ризикове) страхування. Зазначену класифікаційну ознаку покладено в основу виділення галузей страхування, які в свою чергу включають підгалузі та види відповідного страхування. При цьому усі ланки такої класифікації охоплюють обов’язкову і добровільну форми здійснення страхування. Чинним страховим законодавством за об’єктами страхування визначено три його галузі:

• майнове страхування як сукупність видів страхування, об’єктом яких є майно юридичних і фізичних осіб;

• особисте страхування – галузь страхування, в якій об’єктом страхування є життя, здоров’я, працездатність громадян;

• страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об’єктом страхування виступає відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків внаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника.

Загальне страхування включає усі галузі, тоді як страхування життя є підгалуззю, видом особистого страхування, об’єктом страхових відносин у якому виступають майнові інтереси, пов’язані із життям і здоров’ям застрахованого. Особисте страхування можна поділити на три підгалузі: 1) страхування від нещасних випадків; 2) медичне страхування; 3) страхування життя та пенсій. У свою чергу, підгалузями майнового страхування є: страхування майна громадян і страхування майна юридичних осіб.

Класифікація страхування за родом небезпеки страхових ризиків передбачає виділення видів страхування за діяльністю страховика (морське, авіаційне, автотранспортне тощо) та за видами ризиків (фінансових, кредитних, екологічних тощо).

За статусом страхувальника страхові послуги поділяють на такі, що надаються юридичним особам, а також такі, які обслуговують інтереси громадян, але ця класифікаційна ознака не розповсюджується на особисте страхування.

Класифікація страхування за організаційно-правовою формою страховика використовується з метою забезпечення державного регулювання страхової діяльності. Відповідно, розрізняють: комерційне страхування (послуги надають страхові компанії, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств та товариств з додатковою відповідальністю); взаємне страхування (послуги надають товариства взаємного страхування); державне страхування (послуги надають державні страхові організації).