МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра міжнародної економіки

КПІЗ

на тему:

“Аналіз паливно-енергетичного комплексу України”

Виконав:

студент групи МЕМТ-33

---------------------------------

Перевірив:

Домбровський М.З.

Тернопіль-2012

План

1. Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики

   1. Вугільний підкомплекс

   2. Нафтовий підкомплекс

   3. Газовий під комплекс

   4. Енергетичний під комплекс

2. Аналіз галузей паливно-енергетичного комплексу.Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил

   1. Паливно-енергетичний баланс

   2. Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил

3. Шляхи та способи ефективного використання пек

   1. Проблеми та шляхи ефективного використання паливно-енергетичного комплексу

   2. Проблеми та перспективи розвитку енергетики

Вступ

Предметом даного комплексного практичного індивідуального завдання є аналіз стану паливно-енергетичного комплексу України.

Метою роботи є виявлення сучасного стану палевно-енергетичного комплексу України.

Об’єктом дослідження є аналіз рівня розвитку ПЕК.

Задання:

1. Дослідити економічні характеристики ПЕК.

2. Здійснити аналіз галузей ПЕК та визначити паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил.

3. Показати шляхи та способи ефективного використання ПЕК.

Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збільшує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності.

На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращення умов праці і підвищення рівня життя людей. В зв’язку з цим я вважаю, що вивчення галузевої структури ПЕК та чинників які впливають на розміщення його галузей є дуже актуальною темою для вивчення.

Ціллю даної роботи є вивчення структури паливно-енергетичного комплексу, його проблем та основних чинників які впливають на розміщення його галузей.

1. Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики

1.1 Вугільний підкомплекс

Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну – 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському – відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т).;

Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.

Таблиця 1. Розміщення основних запасів вугілля на території України на 01.01.2009 p.

	Запаси всього		Балансові запаси						Забалансові запаси
басейни	млрд.	%	А+ В + С,		С2		Всього		млрд. т	%
			млрд. т	%	млрд. т	%	млрд. т	%
Україна	117,1	100,0	45,7	100,0	11,2	100,0	56,9	100,0	17,4	100,0
Донецький басейн	101,9	87,0	42,2	92,3	10,7	95,5	52,9	93,0	16,7	96,0
Львівсько-Волинський басейн	2,3	2,0	1,2	2,6	0,25	2,2	1,5	2,6	0,4	2,3
Дніпровський басейн	4,1	3,5	1,9	4,2	0,25	2,2	2,2	3,9	0,2	1,1

Наведені в табл. 1 дані характеризують стан вугільних басейнів України. Вони свідчать про те, що геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах потужністю до 1,2 м. Середня глибина розробки родовищ наближається до 700 м, а максимальна – становить 1400 м. На горизонтах понад 600 м функціонує майже 60% шахт, на частку яких припадає понад половини всього видобутого вугілля. Пласти, які вважаються небезпечними щодо раптових викидів вугілля і газу, характерні для 40% шахт.

Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, а потужність пластів вугілля – від 1 до 1,5 м.

В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам'яного має більш низьку теплотворну здатність і використовується головним чином для виробництва буро-вугільних брикетів, які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Глибина залягання пластів невелика – максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів на шахтах сягає 90 м, на розрізах – 64 м. Зольність видобутого вугілля нижча, ніж у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні і становить 21,7%, однак запаси вугілля також невеликі (3,5% від усіх запасів вугілля України).

Однією з причин такого важкого стану було обмеження капітальних вкладень на оновлення виробничих потужностей вугільної промисловості України. Це пов'язано з тим, що протягом трьох останніх десятиліть вся інвестиційна діяльність у вугільній промисловості була орієнтована на розвиток видобутку вугілля у східних регіонах колишнього СРСР.

Усе це і визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні.

Виробничі потужності, що вибули у 2008–2010 pp., склали 78,7 млн. т. Це призвело до зниження видобутку вугілля до надзвичайно низького рівня –30,79 млн. т в 2010 р. при 77,80 млн. т в 2008 p., або більше ніж у два разів (табл. 2).

Найбільше зниження обсягів видобутку відбулося за цей час у Дніпровському буровугільному басейні – на 96,9%, тоді як у Донецькому – на 95,5%, Львівському – 88,6% та Волинському – на 82.9%.

Видобуток вугілля в Україні у 2008–2010 pp., млн. т

Найменування об'єкту обліку	Факт, тис.тонн	Відхилення (+/–) від
		плану			січня-грудня 2007 р.
		тис.тонн	%	тис.тонн		%
1. Підприємства України загалом,	77802,2	+6846,4	109,6	+2263,8		103,0
в т.ч.: енергетичне	50981,7	+3398,4	107,1	+3922,7		108,3
коксівне	26820,5	+3448,0	114,8	-1658,9		94,2
в т.ч. підприємства Мінвуглепрому,	45381,7	+1499,9	103,4	+3188,7		107,6
в т.ч.: енергетичне	35130,3	+851,8	102,5	+2706,1		108,3
коксівне	10251,4	+648,1	106,7	+482,6		104,9
2. Підприємства Донецької обл.,	33332,7	+4129,9	114,1	-843,1		97,5
в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому	21430,4	+707,6	103,4	+2140,7		111,1
3. Підприємства Луганської обл.,	26585,8	+837,8	103,3	+1319,7		105,2
в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому	20271,7	+563,7	102,9	+884,0		104,6
4. Підприємства Львівської обл.	3105,3	+204,3	107,0	+67,2		102,2
5. Підприємства Волинської обл.	574,2	+24,2	104,4	+96,6		120,2
6. Підприємства Дніпропетровської обл.	14162,8	+1892,8	115,4	+1801,4		114,6

Із загального обсягу постачання вугілля на територію України до 95% припадає на донецьке вугілля, з якого майже 30% становить коксівне. Львівсько-Волинське вугілля і буре вугілля Дніпровського басейну використовується головним чином як енергетичне паливо на електростанціях та в комунальному секторі економіки.

Частина вугілля із Луганської, Дніпропетровської та Донецької областей постачається на експорт, головним чином у Молдову та країни далекого зарубіжжя.

Імпорт вугілля в Україну здійснюється в основному з Росії і Казахстану (для потреб коксохімічної промисловості) та Польщі.

Першочерговим завданням розвитку вугільної промисловості є компенсація вибуваючих потужностей за рахунок завершення вже початого будівництва і реконструкції ряду шахт. Крім того, слід закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути політику цін на вугілля і вугільну продукцію. Це дасть змогу дещо сповільнити спад виробництва, а потім стабілізувати видобуток вугілля і створити передумови для його зростання завдяки будівництву нових шахт, збільшенню обсягів реконструкції діючих та приділенню особливої уваги технічному переозброєнню галузі.