Контрольні питання

1. Назвіть пристрої введення інформації.

2. Для чого служить клавіатура?

3. Для чого служить „миша”?

4. Для чого служить сканер?

5. Для чого служить монітор.

6. Для чого служить принтер.

7. Які типи принтерів ?

8. Як спрощено зобразити персональний комп’ютер в виді схеми?

9. Які пристрої відносяться до зовнішніх пристроїв комп’ютера?

10. Які пристрої відносяться до системних пристроїв комп’ютера”?

11. Які пристрої розташовані у системному блоці?

12. Яку роль у комп’ютері виконує процесор?

13. Які характеристики у процесора?

14. Д ля чого призначена оперативна пам’ять?

15. Для чого призначена постійна пам’ять?

Лекція 3. Операційні системи, їх призначення, характеристики та можливості. Ос Windows. Технології роботи з об’єктами. План заняття

1. Поняття операційної системи (ОС). Завантаження ОС.

2. Класифікація ОС

3. Компоненти ОС: файлова система, драйвери, інтерфейс користувача

1. Поняття операційної системи (ос). Завантаження ос.

Операційна система — це комплекс взаємозалежних системних програм, призначення якого — організувати взаємодію користувача з комп'ютером і виконання всіх інших програм

Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратурою комп'ютера, з одного боку, і виконуваними програмами, а також користувачем, з іншої сторони.

Операційна система звичайно зберігається в зовнішній пам'яті комп'ютера — на диску. При включенні комп'ютера вона зчитується з дискової пам'яті і розміщається в оперативній пам’яті.

Цей процес називається завантаженням операційної системи.

У функції операційної системи входить:

• здійснення діалогу з користувачем;

• введення-ввиведення і керування даними;

• планування й організація процесу обробки програм;

• розподіл ресурсів (оперативної пам'яті і кеша, процесора, зовнішніх пристроїв);

• запуск програм на виконання;

• усілякі допоміжні операції обслуговування;

• передача інформації між різними внутрішніми пристроями;

• програмна підтримка роботи периферійних пристроїв (дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера й ін.).

Операційну систему можна назвати програмним продовженням пристрою керування комп'ютера. Операційна система приховує від користувача складні непотрібні подробиці взаємодії з апаратурою, утворити прошарок між ними. У результаті цього люди звільняються від дуже трудомісткої роботи з організації взаємодії з апаратурою комп'ютера.

2. Класифікація ос

Операційні системи умовно розподіляються на 4 типи відповід­но до нижчеописаних режимів їх роботи.

Однопрограмний режим. Системи, що працюють у цьому режимі, здійснюють виконання в даний проміжок часу лише одного завдання, якому належать усі ресурси системи. Ці системи називають моніторними.

Пакетна обробка з послідовним виконанням завдань. Системи, що працюють у цьому режимі, дають можливість записувати в зовнішній пам’яті відразу декілька завдань (пакет) та виконувати їх послідовно без втручання оператора. Слід зазначити, що в певний проміжок часу система обслуговує лише одне завдання, в той час як решта завдань перебуває в стані очікування у зовнішній пам’яті.

Завдання, що опрацьовується, не може бути тимчасово зупинене для виконання наступного завдання. Після закінчення поточ­ного завдання система переходить до виконання чергового завдання з пакета. Завдання з пакета викликаються для обробки в тій послідовності, в якій вони перебувають у ньому. Недоліком цього методу є неефективне використання ресурсів ПК, оскільки одне окреме завдання не може завантажити їх максимально

Мультипрограмування. Системи в цьому режимі опрацьовують одночасно кілька завдань з пакета паралельно з їх введенням та виведенням результатів. Здійснення кожного завдання може бути зупинено для переходу до здійснення іншого завдання з наступним поверненням до зупиненого.

Правила переходу від одного завдання до іншого встановлюються з урахуванням підвищення продуктивності системи через ліквідацію простоїв найкоштовніших елементів комп’ютера, зокрема центрального процесора. Коли здійснення однієї програми припиняється, виконання надається іншій програмі. Але може бути так, що якась програма рідко буває в стані очікування, блокуючи тим самим інші програми. Час обробки пакета менший, ніж у процесі послідовної обробки. Ефективність використання системи багато в чому залежить від складу пакета завдань, що підлягають спільному виконанню. Інколи можуть виникнути такі проміжки часу, коли всі завдання перебувають у стані очікування, й центральний процесор простоює.

Розподіл часу. Системи, що працюють у цьому режимі, дають можливість виконувати кілька завдань одночасно. Перехід від одного завдання до іншого здійснюється через короткі проміжки часу, й у користувачів створюється враження відсутності черги на виконання їхніх завдань.

Режим розподілу часу розширює можливості мультипрограмування головним чином завдяки безпосередньому доступу до системи багатьох користувачів. Режим дає змогу отримати результати без очікування кінця обслуговування всього пакета. Режим розподілу часу поєднується з мультипрограмуванням, тобто в системі є два типи переривання виконання завдань: природний — у час очікування введення/виведення (мультипрограмування) та вимушений — у кінці проміжку часу, що призначається в кожній програмі (режим розподілу часу).

Отже, у залежності від кількості одночасно оброблюваних задач і числа користувачів, які можуть обслуговувати ОС, розрізняють чотири основних класи операційних систем:

1. однокористувальницькі однозадачні, що підтримують одну клавіатуру і можуть працювати тільки з однієї (у даний момент) задачею;

2. однокористувальницькі однозадачні з фоновою печаттю, що дозволяють крім основної задачі запускати одну додаткову задачу, орієнтовану, як правило, на висновок інформації на печатку. Це прискорює роботу при видачі великих обсягів інформації на печать;

3. однокористувальницькі багатозадачні, що забезпечують одному користувачеві рівнобіжну обробку декількох задач. Наприклад, до одного комп'ютера можна підключити кілька принтерів, кожний з яких буде працювати на "свою" задачу;

4. багатокористувальницькі багатозадачні, що дозволяють на одному комп'ютері запускати кілька задач декільком користувачам. Ці ОС дуже складні і вимагають значних машинних ресурсів.