5.2. Використання шаблона

При виконанн³ деяких д³й над файлами (коп³ювання, вилучення з диска тощо) часто з'являºться необх³дн³сть звернутись до групи файл³в, а не до одного з них. У цьому випадку можна скористатися шаблоном (маскою), при заданн³ якого використовують символи "*" ³ "?".

* – це будь-яка кількість будь-яких символів;

? –це один будь-який символ.

Якщо в будь-як³й команд³ у запису специф³кац³¿ файла зустр³чаºться символ "?", то це означаº, що ця команда буде виконуватись для вс³х файл³в, як³ мають специф³кац³¿, що сп³впадають із записаною, але в³др³зняються символом, що сто¿ть в позиц³¿, де в шаблон³ м³ститься символ "?". Наприклад, шаблон DATEI?1.СОМ актив³зуº вс³ файли типу ".СОМ", як³ мають задане ³м'я файла з будь-якими символами в позиц³¿ знака питання.

Якщо "?" сто¿ть у к³нц³ ³мен³ або розширення, то символ на його м³сц³ може бути в³дсутн³м. Таким чином, названий шаблон актив³зуº також файли, ³мена ³ розширення яких складаються з двох символ³в.

Символ "*" використовують у тому випадку, коли потр³бно показати, що ц³лком ³м'я або ц³лком тип файла може бути будь-яким. Наприклад, шаблон "*.PAS" актив³зуº файли з будь-яким ³м'ям та з типом ".РАS".

А шаблон "*.*" актив³зуº вс³ файли, що м³стяться на диску (тобто файли з будь-яким ³м’ям та будь-яким розширенням).

5.3. Логічні й електронні диски

В операційній системі DOS можна розділити жорсткий диск на декілька частин і працювати з ними як з окремими дисками. Ці частини називаються логічними дисками або розділами жорсткого диску. Кожний логічний диск має ім’я (букву), за яким до нього можна звертатися. Наприклад, жорсткий диск об’ємом 20 Гбайт може бути розділений на два логічні диски: диск С, об’ємом 8 Гбайт, і диск Д, об’ємом 12 Гбайт. Користувач може навіть не знати, що ці два диски не є незалежними фізичними пристроями, а розміщені на одному жорсткому диску.

Якщо в комп’ютері є достатня кількість оперативної пам’яті, то можна відвести частину цієї пам’яті під “електронний диск” (REM–диск). З цією частиною пам’яті можна працювати так як із диском. Введення/виведення інформації на “електронний диск” здійснюється значно швидше, ніж на звичайний диск, оскільки це не пов’язано з фізичним переміщенням диску і зчитуючих головок. Але при вимкненні комп’ютера, або його пере завантаженні, інформація, записана на “електронний диск”, зникає.

Для роботи з “електронним диском” треба запустити спеціальну програму або включити в файл конфігурації системи config.sys програми драйвера “електронного диску”.

5.4. Ïðåô³êñ

Ус³ файли на одному диску повинн³ мати р³зн³ ³мена, але на р³зних дисках можуть розм³щуватись файли з однаковими ³менами. Щоб л³кв³дувати невизначен³сть, перед ³м'ям файла ставлять преф³кс, який вказуº на конкретний дисков³д, до якого вставлено диск з потр³бним файлом.

Перший символ преф³кса — це ³м'я дисковода (А, В, С ³ т.д. до Z), а другий — двокрапка (:).

²мена жорстких диск³в починаються з л³тери "C". Як правило, жорсткий диск под³ляють на частини — лог³чн³ диски з ³менами "D", "E" ³ т.д., хоча в машин³, фактично, буде встановлено один жорсткий диск.

П³сля вв³мкнення комп’ютера активним º дисковод, з якого завантажуºться ОС. Це в³дображаºться в запрошенн³, яке видаº операц³йна система:

A:\>

(àáî Ñ:\>, àáî D:\>)