- •Передмова
- •I. Початкові відомості
- •1. Що таке комп'ютер
- •1.1. Основн³ поняття
- •1.2. Як був винайдений комп’ютер
- •1.3. Принципи фон Неймана
- •1.4. Поняття про пеом
- •1.5. Принципи роботи комп’ютера
- •1.6. Представлення інформації в комп’ютері
- •1.7. Причини успіху персональних комп’ютерів
- •Контрольні питання
- •2. Будова персонального комп'ютера
- •2.1. Основн³ блоки пеом
- •2.2 Додаткові пристрої
- •2.3. Логічні пристрої комп’ютера
- •2.3.3. Оперативна пам'ять
- •2.3.5. Контролери і шина
- •2.3.6. Bios
- •2.5. Дисководи
- •2.6. Пристрої cd-rom
- •2.7. Клав³атура
- •2.7.1. Алфав³тно-цифрова клав³атура
- •2.7.2. Десяткова цифрова клав³атура
- •2.7.3. Функц³ональна клав³атура
- •2.7.4. Додаткова клав³атура
- •2.8. Принтери
- •2.9. Пристрої резервного копіювання
- •2.10. Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •3. Програмне забезпечення ïåîì
- •3.1. Різновидності програм для комп'ютерів
- •3.2. Системні програми
- •3.2.1. Операційна система
- •3.2.2. Драйвери
- •3.2.3. Допоміжні програми (Утиліти)
- •3.2.4. Тестові програми
- •3.2.5. Програми керування комп’ютерною мережею.
- •3.3. Прикладні програми
- •3.4. Інструментальні системи
- •3.5. Програмне забезпечення як товар
- •3.6. Захист програм в³д коп³ювання
- •3.7. Нумерац³я верс³й програм
- •4.2. Основні складові частини dos
- •5. Файли і каталоги на дисках
- •5.1. Поняття про файл
- •5.2. Використання шаблона
- •5.3. Логічні й електронні диски
- •5.5. Поняття про каталог
- •5.6. Шлях до файла
- •6. Основи роботи з операційною системою dos
- •6.1. Введення команд
- •6.1.1. Запрошення dos
- •6.1.2. Редагування команд
- •6.2. Типи команд dos
- •6.3. Робота з файлами та каталогами в dos
- •6.3.1. Створення текстових файлів
- •1 Fіle(s) copied
- •6.3.2. Знищення файлів
- •6.3.3. Заміна назви файлів
- •6.3.4. Копіювання файлів
- •6.3.5. Пошук файлів на диску
- •6.3.6. Відновлення втрачених файлів
- •6.3.12. Зміна активного дисководу
- •6.3.13. Зміна активного каталога
- •6.3.14. Встановлення та відміна режиму перевірки при записуванні на диски
- •6.3.15. Форматування дискет
- •6.3.16. Перевірка дисків
- •6.3.17. Програми загальносистемного призначення
- •7.2. Можливості Norton Commander
- •7.3. Запуск програми Norton Commander Запуск Norton Commander здійснюється набором у командному рядку команди
- •7.4. Одержання допомоги в програмі Norton Commander
- •7.5. Використання мишки в програмі Norton Commander
- •8. Norton Commander: панелі і функціональні клавіші
- •8.1. Зміст панелей Norton Commander
- •8.2. Керування панелями Norton Commander
- •8.3. Використання функціональних клавіш у програмі Norton Commander
- •8.4. Головне меню програми Norton Commander
- •9. Norton Commander: робота з файлами та каталогами
- •9.1. Вибір групи файлів у програмі Norton Commander
- •9.2. Перегляд файлів у програмі Norton Commander
- •9.3. Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •9.4. Обробка помилок на дисках в програмі Norton Commander
- •9.5. Робота з архівними файлами
- •9.6. Меню команд користувача Norton Commander
- •9.7. Створення нового каталогу в програмі Norton Commander Для того, щоб створити новий каталог необхідно:
- •9.8. Копiювання інформації в програмі Norton Commander Для копіювання інформації можна скористатися кількома способами, один з яких ми розглянемо. Для того, щоб скопіювати інформацію, необхідно:
- •9.9. Перенесення інформації в програмі Norton Commander Для перенесення інформації можна скористатися кількома способами, один з яких ми розглянемо. Для того, щоб перенести інформацію, необхідно:
- •9.10. Перейменування інформації в програмі Norton Commander Для того, щоб змінити назву інформації, необхідно:
- •9.11. Знищення інформації в програмі Norton Commander Для того, щоб знищити інформацію, необхідно:
- •Контрольні питання
- •IV. Робота із програмою Windows
- •10. Загальні відомості про Windows
- •10.1. Історія створення Windows
- •10.2. Використання мишки в Windows
- •10.3. Типи вікон в програмі Windows
- •10.4. Елементи в³кна Windows
- •10.4.1. Заголовок в³кна
- •10.4.2. Рядок головного меню в³кна
- •10.4.3. Смуги прокручування
- •10.4.4. Панель ³нструмент³в
- •10.4.5. Рядок стану
- •10.5. Переключення між вікнами в програмі Windows
- •10.6. Робота з вікнами в програмі Windows
- •10.6.1. Плавна зм³на розм³р³в в³кна
- •10.6.2. Технолог³я роботи з д³алоговими в³кнами
- •10.7. Робочий стіл Windows
- •10.8. Панель задач Windows
- •11. Робота з об’єктами у Windows
- •11.1. Перегляд змісту папок
- •Розкривається
- •11.2. Технологія роботи з папками
- •11.3. Створення нових папок
- •11.4. Створення ярлика об’єкту
- •11.5. Виділення об’єктів
- •11.6. Копіювання об'єктів
- •11.7. Перенесення об’єктів.
- •11.8. Знищення об’єктів.
- •11.9. Перейменування об’єктів
- •11.10. Відміна операцій
- •11.11. Використання правої кнопки мишки
- •12. Робота з меню та налагодження Windows
- •12.1. Системне меню.
- •Різних рівнів
- •12.2. Папка “Мой компьютер”
- •12.3. Налагодження системи
- •Діалогового вікна “Дата/время”
- •12.4. Папка “Корзина”.
- •12.5. Робота з папками та файлами за допомогою провідника
- •12.6. Структура дерева папок на диску
- •12.7. Вимкнення комп’ютера
- •13.2. Переваги Linux перед іншими ос.
- •13.3. Порівняння дистрибутивів Linux
- •14. Структура Linux
- •14.1. Склад ос Linux
- •14.2. Опис структури каталогів
- •14.3. Визначення типів файлів.
- •15. Робота з системою та налагодження Linux
- •15.1. Реєстрація в системі.
- •15.2. Робота з процесами. Що таке процес
- •15.3. Типи процесів.
- •15.4. Під’єднання апаратних засобів
- •15.5. Друк файлів.
- •15.6. Практичні поради
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
3.5. Програмне забезпечення як товар
В умовах ринково¿ економ³ки, продукти ³нтелектуально¿ прац³, як ³ матер³альн³, перетворюються на товар, бо на ¿х розробку витрачаються трудов³ ресурси, час, енерг³я тощо. Таким чином, б³льш³сть програм поширюºться на комерц³йн³й основ³. Вони продаються записаними на магн³тних або лазарних дисках разом з документац³ºю та реºстрац³йною карткою, яка надаº покупцю право бути зареºстрованим користувачем програми.
Деяк³ програми поширюються на безкоштовн³й основ³. Як правило, це роблять потужні ф³рми, з метою завоювання ринку, тобто залучення користувач³в до використання програм ц³º¿ ф³рми. Так³ програми можна отримати через глобальну комп’ютерну мережу — ²нтернет (Internet).
ª також ³ умовно-безкоштовн³ програми (Shareware). Вони надаються безкоштовно для тимчасового використання, щоб користувач м³г ознайомитись з ¿хн³ми можливостями ³ перевагами. Та через визначений час ц³ програми перестають працювати. Деяк³ ф³рми обмежують можливост³ пробних верс³й програм. У такому раз³ користувачам недосяжн³ як³сь режими роботи програми, без яких важко або неможливо, зробити серйозн³ розробки. Якщо користувачу сподобався цей програмний продукт, в³н повинен купити комерц³йну (повну) його верс³ю або придбати ключ для розблокування вс³х можливостей програми.
3.6. Захист програм в³д коп³ювання
Безкоштовне використання комерц³йно¿ програми вважаºться крад³жкою. Охорона авторських прав виробник³в програм забезпечуºтьcя законами багатьох розвинутих держав та м³жнародними угодами. Такий закон ³снуº ³ в Укра¿н³. Та це не зупиняº користувач³в. Щоб захистити програми в³д несанкц³онованого коп³ювання, р³зн³ ф³рми використовують р³зн³ способи.
Це може бути настроювання програми на конкретний комп'ютер. У такому випадку, при переписуванн³ програми на ³нший комп’ютер, програма визначаº розб³жност³ у параметрах обладнання ³ перестаº працювати. ²нод³ у дискет³, за допомогою лазарного променя роблять м³кроскоп³чний отв³р — дефект, на який настроюºться програма. Якщо зробити коп³ю з ц³º¿ дискети, програма легко зможе визначити, що у потр³бному м³сц³ нова дискета не маº пошкодження, тобто дискета не º ориг³налом. При цьому також блокуºться робота програми.
3.7. Нумерац³я верс³й програм
Як правило, програми, що стали популярними у користувач³в, удосконалюються розробниками. До ¿хн³х можливостей додаються нов³, розширюються т³, що були ран³ше, виправляються помилки, покращуºться зовн³шн³й вигляд зображень, спрощуºться сп³лкування з користувачем тощо.
Програми, п³сля внесення до них зм³н, не отримують ново¿ назви. Та, щоб показати, що це оновлений продукт, ¿м присвоюºться якийсь номер — верс³я. У такому раз³ початковий вар³ант програми позначаºться як верс³я 1.00 (v. 1.00). Якщо у програму внесено невелик³ зм³ни, наприклад, виправлено помилки, то нова верс³я отримуº номер 1.05 або 1.10 (v. 1.05., v. 1.10). Якщо зм³ни були б³льш значними, то це може бути верс³я 1.50 (v. 1.50, або v. 1.5). При внесенн³ значніших зм³н можуть з’явитись верс³¿ 2.00, 3.00 тощо. (Наприклад, MS DOS v .6.20, Turbo Pascal v. 7.00). Останнім часом деяк³ ф³рми почали нумерувати верс³¿ програмних продукт³в за роком ¿хнього випуску.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Що таке програма.
З яких груп складається програмне забезпечення ПК.
Які програми належать до системних.
Які програми належать до прикладних.
Для чого призначені інструментальні системи.
II. Основи роботи з комп'ютером
4. Початкові відомості про операційну систему DOS
4.1. Що таке операційна система
З перших дн³в розвитку обчислювально¿ техн³ки ³снувала необх³дн³сть у спец³альних програмах, як³ б задовольняли численн³ потреби з управл³ння ЕОМ. Розроблен³ для цього керуюч³ програми над³лен³ функц³ями "наглядач³в" за устаткуванням ЕОМ ³ спочатку ¿х називали диспетчерами р³зних пристро¿в. З часом ¿х об'ºднали в систему диспетчер³в, що отримала назву "операц³йна система" (ОС).
Операційна система – це програма, яка завантажується при ввімкненні комп’ютера. Вона проводить діалог з користувачем, здійснює керування комп’ютером, його ресурсами, запускає інші (прикладні) програми на виконання. Операційна система забезпечує користувачу і прикладним програмам зручний спосіб спілкування (інтерфейс) з пристроями комп’ютера.
Основна причина необхідності використання операційної системи полягає в тому, що елементарні операції для роботи з пристроями комп’ютера і керування ресурсами комп’ютера – це операції низького рівня, тому дії, які необхідні користувачу і прикладним програмам, складаються із декількох сотень або тисяч таких елементарних операцій.
Наприклад, накопичувач на магнітних дисках “розуміє” тільки такі елементарні операції, як ввімкнути/вимкнути двигун дисководу, встановити читаючі головки на певний циліндр, вибрати певну читаючу головку, прочитати інформацію з доріжки диску в комп’ютері тощо. І навіть для виконання такої нескладної дії як копіювання файла з однієї дискети на іншу необхідно виконати тисячі операцій із запуску команд дисководів, перевірці їх виконання, пошуку і обробці інформації в таблицях, розміщенні файлів на дисках тощо. Задача ускладнюється ще й наступним:
є біля десятка форматів дискет і операційна система повинна вміти працювати зі всіма цими форматами. Для користувача робота з дискетами різного формату повинна здійснюватись абсолютно однаково;
файл на дискетах займає певні ділянки, причому користувач не повинен знати які саме. Всі функції з обслуговування таблиць розміщення файлів, пошуку інформації, виділення місця для файлів на дискетах виконуються операційною системою, і користувач може нічого не знати про них;
під час роботи програми копіювання, може виникати декілька десятків різноманітних ситуацій, наприклад, збій при читанні або запису інформації, неготовність дисководів до читання або записі, відсутність місця на дискеті для файла, який копіюється тощо.
Для всіх цих ситуацій необхідно передбачити відповідні повідомлення і коректуючі дії.
Операційна система приховує від користувача ці складні і непотрібні деталі і надає йому зручний інтерфейс для роботи. Вона виконує також різні допоміжні дії, наприклад, копіювання або друк файлів. Операційна система виконує завантаження в оперативну пам’ять всіх програм, передає їм керування на початку роботи, виконує різні дії із запиту програм що працюють і звільняє оперативну пам’ять, яку займають ці програми, при їх завершенні.
Зараз ³снуº досить велика к³льк³сть р³зних операц³йних систем, найпопулярн³шими з яких º MS DOS, OS/2, UNIX та WINDOWS. Ми розглянемо дв³ з них: MS DOS ³ WINDOWS.