3.2. Системні програми

Системне програмне забезпечення комп'ютера керуº обробкою ³нформац³¿ та контролюº роботу апаратно¿ частини.

При цьому операц³йна система (ОС) ³ обслуговуюч³ програми орган³зують обробку ³нформац³¿ ³ керують апаратурою комп'ютера, а тестов³ програми контролюють правильн³сть функц³онування ц³º¿ апаратури. Без системного програмного забезпечення неможлива жодна операц³я на комп'ютер³.

3.2.1. Операційна система

Серед всіх системних програм особливе місце займає операційна система – програма, яка завантажується при ввімкненні комп’ютера. Вона виконує діалог з користувачем, керування комп’ютером, його ресурсами (оперативною пам’яттю, місцем на дисках) та запускає інші (прикладні) програми на виконання.

Операційна система забезпечує користувачу і прикладним програмам зручний спосіб спілкування (інтерфейс) із пристроями комп’ютера.

3.2.2. Драйвери

Важливим класом системних програм є програми-драйвери. Вони розширюють можливості операційної системи з керування пристроями введення-виведення (клавіатурою, жорстким диском, мишкою), оперативною пам’яттю тощо. За допомогою драйверів можливе під’єднування до комп’ютера нових пристроїв, або нестандартне використання пристроїв.

3.2.3. Допоміжні програми (Утиліти)

До системних програм належать також велика кількість, так званих, утиліт – програм допоміжного призначення. Часто утиліти об’єднують у комплекси, серед яких найпопулярнішими є Norton Utilities, Nuts & Bolts, PC Tools Deluxe та Mace Utilities.

Програми-пакувальники дозволяють стискати інформацію на дисках – створювати копії файлів меншого розміру, а також об’єднувати копії декількох файлів в один архівний файл.

Програми для створення резервних копій інформації на дисках дозволяють швидко копіювати інформацію з диску на дискети або касети стримера.

Антивірусні програми призначені для запобігання зараження комп’ютерним вірусом та ліквідації наслідків зараження вірусом.

Комунікаційні програми призначені для організації обміну інформацією між комп’ютерами.

Програми-кеші для диску пришвидшують доступ до інформації на диску, шляхом організації оперативної пам’яті кеш-буфера, який містить найбільш часто використовувані ділянки диску. Найчастіше для кеша використовується додаткова і розширена пам’ять комп’ютера.

Програми для оптимізації дисків дозволяють забезпечити швидший доступ до інформації на диску, за рахунок оптимізації розміщення даних на ньому (усувають фрагментацію).

Програми динамічного стискання дисків дозволяють збільшувати кількість інформації, яка зберігається на дисках, шляхом її динамічного стискання.

Програми для керування пам’яттю забезпечують гнучкіше використання оперативної пам’яті комп’ютера.

3.2.4. Тестові програми

Програми для діагностики комп’ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп’ютера (кількість пам’яті, її використання, типи дисків тощо), а також дієздатність пристроїв комп’ютера.

3.2.5. Програми керування комп’ютерною мережею.

Користувачі комп’ютерів, об’єднаних в локальну мережу, можуть передавати один одному повідомлення, одночасно використовуючи бази даних або пристрої (принтери). Це значно підвищує зручність і ефективність колективної праці. Для об’єднання комп’ютерів у локальну мережу, їх необхідно з’єднати спеціальними провідниками (кабелями) і вставити в них плати мережних адаптерів. Але одних провідників і мережних адаптерів недостатньо, необхідні програми, які забезпечують обмін інформацією по локальній мережі.

За наявності великої кількості комп’ютерів у локальній мережі переважно один, або декілька комп’ютерів, виділяють виключно для обслуговування локальної мережі і сумісного використання ресурсів. Такі комп’ютери називаються серверами, або файл-серверами, як правило, це потужні комп’ютери з великою кількістю оперативної і дискової пам’яті.

Деяк³ операц³йн³ системи (так³ як Windows 95) м³стять в соб³ засоби керування комп’ютерною мережею, тобто º мережними операц³йними системами.