70. Особливості нагляду за додержанням законів при відбуванні арешту засудженими військовослужбовцями.

Стаття 55. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями

1. Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

2. На гауптвахті роздільно тримаються:

засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців;

засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу;

засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

3. Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.

4. Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначаються цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.

5. Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.

6. Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров’я.

7. Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання.

8. За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.

9. За порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

10. Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і начальник гарнізону.

71. - Нагляд за додержанням законів у діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо організації виконання покарання у виді обмеження волі.

1.1. Відповідно до статті 61 Кримінального кодексу України та статті 56 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, засуджені до покарання у виді обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. 1.2. Направлення до місця відбування покарання осіб, засуджених до обмеження волі, які на час винесення вироку не перебували під вартою, покладається на підрозділи інспекції за місцем проживання засуджених осіб. Засуджені особи прямують до місця відбування покарання самостійно за рахунок держави. 1.3. Підставою для направлення засудженої особи до місця відбування покарання у виді обмеження волі є копія вироку (постанови, ухвали) суду, що набрав законної сили (завірені підписом судді та печаткою суду). 1.4. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час направлення до місця відбування покарання осіб, засуджених до обмеження волі. 2.1. У день надходження до інспекції копії вироку (постанови, ухвали) суду стосовно особи, засудженої до покарання у виді обмеження волі, дані про таку особу заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі (додаток 45 до цієї Інструкції), на неї заводиться особова справа за порядковим номером реєстрації в журналі обліку. Протягом десяти днів з дня отримання копії вироку (ухвали, постанови) інспекція надсилає повідомлення до суду, який постановив вирок. 2.2. Направлення засуджених осіб до виправних центрів здійснюється не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня проведення працівником інспекції бесіди із засудженими особами. 2.5. Інспекція направляє повідомлення (додаток 49 до цієї Інструкції) адміністрації виправного центру про вручення засудженій особі припису та до військкомату (додаток 50 до цієї Інструкції) щодо військовозобов'язаних про дату відправлення та місце відбування покарання засудженою особою. 2.7. Особа, засуджена до обмеження волі, прямує до виправного центру за рахунок коштів, наданих Державним департаментом України з питань виконання покарань, а в разі слідування до місця відбування покарання за власний рахунок після прибуття до місця відбування покарання адміністрацією виправного центру протягом трьох робочих днів їй компенсуються витрачені кошти на проїзд у загальних вагонах залізничного транспорту, автобусах (крім автолюксу), а у разі слідування водним транспортом - у каютах третього класу згідно з представленими проїзними квитками. 2.9. Не пізніше трьох діб з дня отримання припису засуджена особа зобов'язана виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Засуджена особа при собі повинна мати документ, який засвідчує особу (паспорт, військовий квиток тощо). 2.10. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і взяття засудженої особи на облік у виправному центрі .2.11. Після прибуття (неприбуття) засудженої особи до місця відбування покарання в установлений строк адміністрація виправного центру протягом трьох днів зобов'язана повідомити відповідну інспекцію. 2.12. Підрозділи інспекції протягом трьох днів з дня отримання повідомлення про прибуття засудженої особи до місця відбування покарання через територіальний орган управління Державного департаменту України з питань виконання покарань передає особову справу засудженої особи до виправного центру. 2.13. Після отримання повідомлення з виправного центру підрозділ інспекції робить відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді обмеження волі про дату прибуття засудженої особи до виправного центру та про дату отримання повідомлення, яка і є датою зняття засудженої особи з обліку. 2.15. Засуджені особи, які ухиляються від одержання припису про виїзд або не виїхали в установлений строк до місця відбування покарання, за поданням (додаток 51 до цієї Інструкції) інспекції затримуються органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання Після затримання таких засуджених осіб працівник інспекції встановлює причини ухилення та порушення порядку слідування до місця відбування покарання. 2.16. У разі невиїзду осіб, засуджених до обмеження волі, без поважних причин, або ухилення від одержання припису, працівник інспекції надсилає до суду подання (додаток 52 до цієї Інструкції) про направлення таких засуджених осіб до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. 2.19. Якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженої особи не встановлено, за поданням інспекції органом внутрішніх справ оголошується її розшук та до суду надсилається подання про направлення засудженої особи після затримання до виправного центру в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Подальші розшукові заходи здійснюють відповідні органи внутрішніх справ. 2.20. При наданні особі, засудженій до обмеження волі, дозволу на короткочасний виїзд за межі виправного центру органи внутрішніх справ здійснюють контроль за місцем її проживання з метою недопущення учинення нею злочинів та своєчасного повернення засудженої особи до виправного центру. 3. Підстави та порядок зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі 3.1. Виконання покарання у виді обмеження волі припиняється і засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку з (із): 3.1.1. Засудженням за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі - за наявності копії вироку, що набрав законної сили. 3.1.2. Амністією - за наявності постанови (ухвали) суду про застосування амністії. 3.1.3. Помилуванням - за наявності розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування. 3.1.4. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду. 3.1.5. Звільненням від відбування покарання - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду. 3.2. З обліку також знімаються: 3.2.1. Померлі - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану. 3.2.2. Засуджені особи за учинення нового злочину - за наявності копії вироку, що набрав законноїсили. 3.2.3. Засуджені особи, які прибули до виправного центру, - за наявності підтвердження про прибуття до виправного центру засудженої особи. 3.3. Зняття засудженої особи з обліку здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. 3.4. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робиться відповідні відмітка в журналі обліку засуджених до обмеження волі та на першій сторінці обкладинки особової справи.

72. Нагляд за додержанням законів щодо порядку і умов відбування покарання у виді обмеження волі.

Виконання покарання у виді обмеження волі Відповідно до ст.56 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. Направлення засуджених до обмеження волі до виправного центру здійснюється за рахунок держави на підставі припису кримінально-виконавчої інспекції згідно з вироком суду. Не пізніше трьох діб, з дня одержання припису засуджений зобов’язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання або ухилення від одержання припису для них наступають наслідки, передбачені ст.57 КВК України. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі розпочинається з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У цей строк за правилами ст.72 КК України зараховується також час попереднього ув’язнення під вартою. Засуджений, який прибув до виправного центру під вартою, звільняється з - під неї відразу ж по прибуттю до місця обмеження волі. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі регламентуються ст.59-60 КВК України. Медико-санітарне забезпечення засуджених до обмеження волі проводиться на загальних підставах, відповідно до законодавства про охорону здоров’я, територіальними органами і закладами охорони здоров’я. Відповідно до ст.64 КВК України засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Засудженим, які не працюють у зв’язку з захворюваннями, а також з причин від них не залежних (не забезпечення роботою адміністрацією виправного центру), харчування та інші комунальні послуги їм надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі, їх участь у самодіяльних організаціях, порядок застосування заходів заохочення і стягнення регламентуються ст.ст.65-70 КВК України. Особливу увагу слід звернути на конкретність планування цієї роботи з урахуванням особи засудженого, рис характеру, обставин та тяжкості вчиненого злочину. При перевірках слід звертати увагу на законність вироку щодо покарання до обмеження волі з урахуванням тяжкості злочину, особи засудженого та можливість їх виправлення без ізоляції від суспільства в установі відкритого типу.