Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Викон.ріш шпор исправленная.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать
  1. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Відповідно до п. 4 ст. 121 Конституції України та п. 4 ст. 5 Закону України “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладено здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, у тому числі за судовими рішеннями щодо застосування запобіжного заходу – взяття під варту, та тримання таких осіб у слідчих ізоляторах. У ст. 22 Закону України “Про попереднє ув’язнення” зазначено, що нагляд за додержанням законодавства у місцях попереднього ув’язнення здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори. Діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду за додержанням законів в установах для попереднього ув’язнення регламентована галузевим наказом Генерального прокурора України і полягає у забезпеченні: - законних підстав тримання осіб у місцях попереднього ув’язнення та додержання встановлених законом строків тримання під вартою; - додержання вимог законодавства щодо забезпечення режиму в місцях попереднього ув’язнення; - додержання прав осіб, взятих під варту, та виконання ними своїх обов’язків; - вимог законодавства щодо матеріально-побутового забезпечення, медичного обслуговування та харчування осіб, взятих під варту; - застосування заходів заохочення та дисциплінарного впливу; - залучення до праці осіб, взятих під варту; - додержання законів при звільненні з місць попереднього ув’язнення; - законність розподілу і направлення засуджених до виправних установ та залишення засуджених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; - додержання законів при розгляді та вирішенні заяв і скарг осіб, взятих під варту. - Для реалізації зазначених завдань прокурори наділені повноваженнями, передбаченими ст.ст. 44, 45 Закону України “Про прокуратуру”, а саме: - у будь-який час відвідувати місця попереднього ув’язнення, ознайомлюватись з документами, на підставі яких цих осіб затримано, взято під варту або засуджено; - перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень; прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях попереднього ув’язнення.

  1. - Організаційні і правові засади прокурорського нагляду за додержанням законів у слідчих ізоляторах.

Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно знати основні закони та підзаконні акти, що регулюють порядок та умови попереднього ув’язнення, а саме: -Конституцію України (розділ II “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, розділ VII “Прокуратура”); - Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (1950 p.) - Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах . - Конвенцію про передачу засуджених осіб . ККУ;КПК;КВК;КЗОт; - ЗУ “Про прокуратуру”; ЗУ “Про попереднє ув’язнення”; ЗУ “Про звернення громадян”; ЗУ “Про боротьбу з корупцією”; -ЗУ “Про ОРД”; - ЗУ “Основи законодавства України про охорону здоров’я”; - ЗУ “Про пожежну безпеку”; - ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”; ЗУ “Про охорону праці”; - ППВСУвід 25.04.03 №4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”; - Наказ Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2005 р. №7гн. “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”; - Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.12.03 №20 “Про затвердження Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колони”; - Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16.12.03 №261 “Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі”; Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2000 №192 “Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань”. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки на практиці, в залежності від характеру питань, що перевіряються, та виявлених порушень часто виникає потреба у застосуванні інших нормативних актів.

  1. - Тактика проведення прокурором перевірок у місцях тримання затриманих та попереднього ув`язнення.

Нагляд за додержанням законів у слідчих ізоляторах покладається на галузеві відділи (старших помічників і помічників прокурорів) прокуратур обласного рівня– щомісячно. Перед початком перевірки прокурор складає план її проведення та затверджує його у заступника прокурора області, який згідно розподілу службових обов’язків відповідає за дану ділянку. За необхідності він визначає, спеціалістів яких галузей слід залучити до неї (інженера з техніки безпеки, лікаря-фтизіатра, працівників санітарно-епідеміологічної, контрольно-ревізійної служб Держдепартаменту та ін.) З метою виявлення фактів порушень кримінально-процесуального законодавства при проведенні дізнання, досудового слідства та судовому розгляді справи щодо осіб, які перебувають під вартою, наказом або розпорядженням прокурора області створюється комісія, до складу якої входять працівники структурних підрозділів з нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх, підтримання державного обвинувачення тощо. Члени комісії здійснюють перевірку щодо додержання законодавства за напрямками прокурорського нагляду згідно з вимогами відповідних галузевих наказів Генерального прокурора України та надають свої розділи до загальної довідки. Прокурор перед відвідуванням слідчого ізолятора повинен підготуватися до перевірки, а саме: - ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок та актами прокурорського реагування, звернути увагу на вжиті адміністрацією заходи щодо усунення виявлених порушень закону; - вивчити наглядові провадження за скаргами, що надійшли до прокуратури від ув’язнених та їх родичів, а також повідомленнями в засобах масової інформації. Перевірку безпосередньо в установі попереднього ув’язнення доцільно розпочати з попередньої розмови з начальником установи, його заступниками, начальниками служб, з метою з’ясування загальних питань: кількості осіб, які тримаються в установі, їх розміщення, додержання встановлених норм житлової площі, працевикористання, стану злочинності та дисципліни серед них. Слід також з’ясувати, чи мали місце факти застосування до ув’язнених спеціальних засобів (наручників, гумових палиць, гамівної сорочки) і вогнепальної зброї, вчинення ув’язненими злочинів, а також фактів встановлення позаслужбових стосунків співробітників установи з ув’язненими та їх родичами. Доцільно доручити адміністрації підготувати довідки з цих питань. Ознайомитися із записами у книзі інспекторських перевірок і обстежень установи посадовими особами регіональних управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань, звернути увагу на вжиті заходи до усунення виявлених ними порушень. У черговій частині установи прокурор ознайомлюється із записами у книзі обліку правопорушень, заяв і повідомлень про вчинені злочини, актами вилучення заборонених предметів та матеріалами перевірок за такими фактами. Після ознайомлення із загальним станом справ в установі здійснюється обхід камер, де тримаються особи, взяті під варту, та житлових приміщень для осіб, залишених для господарського обслуговування СІЗО, інших приміщень установи, як правило, у присутності начальника, його заступників, працівників медико-санітарної частини та інших структурних підрозділів. При обході камер необхідно з’ясувати, чи дотримується режим тримання ув’язнених (ст. 7 Закону України “Про попереднє ув’язнення”), чи немає випадків порушення їх прав (ст.ст. 9, 12, 13 Закону), звернути увагу на додержання норм щодо матеріально-побутового забезпечення (зокрема, надання їм індивідуальних спальних місць), харчування, лікування (ст. 11 Закону). Окремо слід перевірити забезпеченість предметами першої необхідності та продуктами харчування, їх асортимент у торговельній мережі установи, графік роботи крамниці установи. Особливу увагу слід звернути на додержання вимог ст. 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” щодо роздільного тримання ув’язнених у камерах. Після цього прокурор, як правило, проводить прийом заарештованих та засуджених. Доцільно, щоб при обході камер прокурор запитував, чи є бажаючі на прийом до нього з особистих питань, і обліковував таких осіб. Заслухавши звернення на особистому прийомі, прокурор, виходячи із змісту скарг, приймає рішення, а саме, доручає керівництву установи вирішення клопотань заявників, вносить акти реагування, роз’яснює вимоги законодавства щодо поставлених у зверненнях питань, приймає інші рішення. Якщо перевірку очолюють прокурор області або його заступник, то вони особисто і проводять прийом. Після прийому прокурор ознайомлюється у відділі контролю за виконанням судових рішень установи з особовими справами заарештованих та засуджених, звертає увагу на час взяття їх під варту.

  1. - Перевірка прокурором законності тримання осіб, взятих під варту.

Оскільки взяття під варту є найбільш суттєвим втручанням у забезпечення державою принципу недоторканності громадянина, перевірка законності тримання осіб, взятих під варту, є одним з найголовніших обов’язки прокурора. Він повинен вивчити всі особові справи заарештованих, які надійшли до СІЗО за час, що минув після останньої прокурорської перевірки. Ознайомитися з процесуальними документами, на підставі яких дані особи тримаються у СІЗО, з’ясувати доцільність взяти під варту як міри запобіжного заходу, з урахуванням вимог ст.ст. 14, 43-1, 148, 150, 155-159,165 КПК України. Обов’язково перевірити матеріали щодо осіб, від яких надійшли скарги на необґрунтоване застосування запобіжного заходу. Крім цього, прокурор повинен з’ясувати за весь період, що минув після попередньої перевірки, дані про кількість осіб, звільнених з-лід варти з мотивів закриття справ, у тому числі з реабілітуючих підстав; засудження до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі; зміни запобіжного заходу. За наявними документами перевірити законність та своєчасність звільненні цих осіб. При перевірці особових справ, з урахуванням заяв і скарг, що надійшли, прокурор виявляє заарештованих, які тримаються під вартою понад строки, встановлені ст. 156 КПК України. При виявленні таких фактів він з’ясовує, за яким органом рахуються такі особи і з якого часу не продовжено строк тримання під вартою. Вживає необхідних заходів до негайного усунення порушень закону. У разі закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено у встановленому законом порядку, начальник СІЗО зобов’язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою не надійшла (ст. 20 Закону України “Про попереднє ув’язнених”). При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за її розслідуванням. Якщо прокурор виявить осіб, які тримаються незаконно, він у межах своєї компетенції або через прокурора вищого рівня, відповідна до п. З ч. 2 ст. 44 Закону України “Про прокуратуру”, зобов’язаний негайна звільнити їх із слідчого ізолятора, а також поставити питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб. У випадку, коли прокурор, ознайомившись з вироком, дійде до висновку, що особу необґрунтовано засуджено до позбавлення волі, він повинен поставити питання про скасування або зміну вироку.

  1. - Перевірка прокурором законності тримання різних категорій осіб у слідчому ізоляторі.

Додержання адміністрацією СІЗО вимог ст. 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” щодо роздільного тримання різних категорій взятих під варту осіб перевіряється як безпосередньо при обході камер, опитуванні осіб, які в них тримаються, так і шляхом ознайомлення з картками покамерного розміщення, що заводяться на кожного заарештованого. Необхідна також ознайомитися із списками щодо ізоляції взятих під варту осіб, які проходять по групових справах (вони повинні триматись окремо один від одного відповідно до вказівок слідчих органів чи суду). В одиночних камерах СІЗО особи, взяті під варту, можуть триматися у виключних випадках і лише за санкцією прокурора. Необхідність тримання в одиночній камері повинна бути вмотивована. Слід також перевірити додержання вимог законодавства щодо тримання у камерах разом з неповнолітніми дорослих (ст. 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення”). У цьому випадку також необхідна санкція прокурора. У слідчих ізоляторах тримаються: 1.4.1. Особи, узяті під варту на підставі санкції прокурора або ухвали чи постанови суду. 1.4.2. Особи, які відповідно до законодавства України взяті під варту для їх подальшої екстрадиції. 1.4.3. Передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв'язку з прийняттям кримінального переслідування від іноземної держави. 1.4.4. Тимчасово передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв'язку з провадженням досудового (судового) слідства про злочини, учинені іншими особами. 1.4.5. Особи, які у випадках, передбачених законодавством України, перевозяться на території України транзитом для їх подальшої передачі правоохоронним органам іншої держави. 1.4.6. Засуджені до позбавлення волі на певний строк: вироки щодо яких набрали законної сили - до направлення їх у установи виконання покарань залишені в установленому порядку в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування чи благоустрою; залишені в слідчому ізоляторі або переведені до нього з установ виконання покарань у зв'язку з провадженням слідчих дій у справах про злочини, учинені іншими особами, або у зв'язку з розглядом справи в суді; переведені з установ виконання покарань у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності з іншої справи, якщо щодо них обрано запобіжний захід - узяття під варту; особи, які у випадках, передбачених законодавством України, приймаються чи передаються до іншої держави для подальшого відбування покарання. 1.4.7. Засуджені до довічного позбавлення волі. 1.4.8. Засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні - до направлення їх у дисциплінарний батальйон. 1.4.9. Особи, яким відповідно до статей 94-96 Кримінального кодексу України судом призначено примусові заходи медичного характеру або примусове лікування у спеціальних лікувальних закладах.