21. Нагляд за додержанням законів при звільненні затриманих і взятих під варту осіб із ітт.

У ході перевірки прокурором може бути встановлено факти несвоєчасного етапування ув’язнених до СІЗО шляхом опитування осіб, узятих під варту, вивчення особових справ, а також ознайомлення та звірки з обліковими документами. Доцільно витребувати списки осіб, які тримаються в ізоляторі тимчасового тримання понад установлені трьохденний або десятиденний строки. Прокурор повинен з’ясувати причини несвоєчасного етапування таких осіб і вжити заходів до усунення порушень закону. Прокурор зобов’язаний ретельно ознайомитися з документами, на підставі яких з ІТТ звільнялися особи, перевірити відповідність їх закону. Підставами для звільнення з-під варти є: - скасування запобіжного заходу або його зміна; - закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжено у вста­новленому законом порядку.

Особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину, може перебувати в ІТТ не більше трьох діб з моменту, зазначеного у про­токолі затримання, якщо протягом цього часу судом не буде вирішено питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку затримання. Якщо надійшла постанова прокурора про звільнення затриманого, начальник ізолятора, а в разі його відсутності черговий, зо­бов’язаний негайно звільнити цю особу. Про закінчення строку тримання в ІТТ затриманої за пі­дозрою у вчиненні злочину особи начальник ізолятора або черговий завчас­но, але не пізніше ніж за 12 годин, інформує орган, у провадженні якого перебуває справа, і якщо у встановлений законом строк не надійде постанова про застосування запобіжного за­ходу - взяття під варту, звільняє таку особу, про що складає постанову, та надсилає прокурору письмове повідомлення. У разі звільнення ув’язненого у зв’язку із закінченням передбаченого законом строку тримання під вартою, якщо його не продовжено, начальник установи зобов’язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого не надійшла постанова судді про продовження строку тримання під вартою. При цьому він направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні якого перебуває справа, та прокурору. Звільнення осіб з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу проводиться згідно з вимогами ст. 165 КПК України. Постанова (вирок, ухвала) суду про звільнення особи після надходження її до ІТТ підлягає негайному виконанню. Перед звільненням особи начальник ізолятора тимчасового тримання або черговий повинен звірити зазначену постанову (вирок, ухвалу) суду з документами, на підставі яких дану особу поміщено до установи, і пересвідчитися в особі того, хто підлягає звільненню. Попереджувати затриманих та ув’язнених про їх наступне від­правлення або звільнення забороняється. На підставі вироку (постанови, ухвали) суду звільнення особи з-під варти у проводиться негайно у залі суду. Вилучені при затриманні чи взятті під варту документи, речі та цінності, а також гроші, що перебувають на особистому рахунку, повертаються звільненому під розписку. Особам, звільненим з ІТТ, на їх прохання може бути видано довідку про час перебування в установі.